"27" травня 2014 р.Справа № 921/217/14-г/7
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
розглянув матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України", вул.Саксаганського, 1, м.Київ, 01033
до відповідача: Фермерського господарства "БАВОРОВСЬКОГО", с.Грабовець, Тернопільський район, Тернопільська область, 47743
За участю представників:
позивача: Колеснік О.С. (представник) - довіреність №170 від 23.04.2014р.
відповідача: Гарагуц В.Ф. (представник) - довіреність №б/н від 22.04.2014р.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо - зернова корпорація України" звернулось з позовом про стягнення з Фермерського господарства "БАВОРОВСЬКОГО" 531359,66грн. перерахованих за недопоставлений товар за договором поставки зерна майбутнього врожаю №К012ТЕR-F від 15.04.2013р., 145551,00грн. договірної санкції, 418250,00 грн. штрафу та 138704,53 грн. 24% річних.
Учасникам судового процесу роз'яснено їх права і обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України.
Ухвалою суду від 06.05.2014р. за клопотанням представника позивача, відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 27.05.2014р.
Позивач позовні вимоги підтримав у розмірі заявлених вимог. В обґрунтування вимог послався на те, що нараховані штрафні санкції з моменту перерахування коштів відповідачу відповідають умовам укладеного між сторонами договору та чинному законодавству України; невиконання умов договору відповідачем не заперечується; посилання на наявність обставин які зумовили невиконання договору не заслуговують на увагу, так як відповідно до п. 6.5 договору постачальник несе відповідальність за порушення договору незалежно від наявності його вини, а також вважає, що відповідач не довів суду наявність таких обставин, так як жодного письмового повідомлення від відповідача про неможливість виконання своїх зобов'язань за договором він не отримував.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, і просить суд звернути увагу на наступне: на виконання умов договору Фермерським господарством було засіяно 330 га земель насінням кукурудзи, що підтверджується звітом про посівні площі під урожай 2013р.; у зв'язку із несприятливими погодними умовами, які вплинули на дозрівання та вологість кукурудзи, остання була значно вищою ніж передбачено в п. 1.1.1 договору, даний факт засвідчений актами обстеження посівів кукурудзи від 21.10.2013р. та від 25.11.2013р.; зважаючи на п. 6.6 договору, господарство не мало можливості в повному обсязі виконати умови договору, і тому відвантажило у встановлені терміни тільки частину товару довівши його до відповідної якості шляхом висушування, а залишки некондиційного зерна було змушене реалізувати іншим покупцям за значно нижчою від ринкової ціною. Про дані обставини відповідач повідомляв представника позивача, який представляв його інтереси в Тернопільській області та пропонував продовження зобов'язань за договором. Щодо штрафних санкцій, вважає, що заявлені до стягнення 24% річних за період з 09.05.2013р. по 28.02.2014р. є безпідставними, оскільки у договорі не встановлено обов'язку продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця, а тому вважає, що таке право у позивача виникло з моменту відмови від виконання відповідачем зобов'язання по поставці зерна кукурудзи. У решті нарахованих штрафних санкцій, а саме штрафу та пені просив відмовити за відсутності вини відповідача у невиконанні взятих зобов'язань.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив:
- між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо - зернова корпорація України" в особі директора Бровді Р.Й., який діяв на підставі статуту (далі - Покупець) та Фермерським господарством "Баворовського" в особі голови господарства Баворовського А.А., який діяв на підставі статуту (далі - Продавець), укладено 15.04.2013р. договір поставки зерна майбутнього врожаю №K012TER-F, відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- Постачальник у термін до 01.11.2013р. поставляє Покупцю сільськогосподарську продукцію (далі-товар): зерно кукурудзи 3 класу в кількості 1195 т., за якісними показниками: вологість максимальна - 14,5%; смітна домішка максимальна - 2%; зернова домішка максимально - 10%, в тому числі битих зерен не більше - 3%; пошкоджених зерен не більше - 5%; інші показники згідно ДСТУ 4525:2006; товар може бути з одиничним вмістом амброзії, без живих шкідників, у здоровому стані, що не гріється, придатний для продажу, мати нормальний запах (без затхлого, солодового, пліснявого, стороннього запахів), мати властивий здоровому зерну нормальний колір; товар повинен бути без ГМО; товар нижчої якості Покупцем не приймається (п.п. 1.1, 1.1.1, 1.2, 6.6 договору);
- поставка Товару здійснюється насипом на умовах поставки: ЕХW(згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс - 2010 (франко - склад (покупець забирає товар із складу покупця зазначеного у договорі) - ПАП "Агропродсервіс", 47600, вул. П.Думки, буд. 5, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, Україна; Філія ПАТ "ДПЗКУ" Тернопільський КХП", 46006, вул. Гайова, буд. 21, м. Тернопіль, Україна, якщо інший сертифікований зерновий склад (зерносховище) не вказаний(е) у листі Покупця, що направлений на адресу для листування постачальника, який є невід'ємною частиною Договору. Мінімальна партія Товару для передачі Покупцю - 500 тонн, а у випадку, якщо загальна кількість Товару згідно п. 1.1 договору становить менш ніж 500 тонн, Покупець має право приймати Товар у повному обсязі одноразово. Поставка відповідної партії вважається здійсненою в момент підписання між сторонами акту приймання-передачі (п.п. 1.2.1, 1.3, 1.3.1 умов договору);
- умовами п.п. 2.2 договору, встановлено що сторони домовились, що однією з істотних умов цього договору є укладення сторонами договору застави майбутнього врожаю, який має бути нотаріально посвідчений у передбаченому законодавством порядку, при цьому усі витрати пов'язані із укладенням та нотаріальним посвідченням такого договору несе постачальник, предметом застави буде товар, визначений у пункті 1.1 цього договору, який стане власністю постачальника (заставодавця) після укладення договору застави майбутнього врожаю. Постачальник усвідомлює та погоджується, що в разі невиконання ним своїх зобов'язань перед покупцем, які передбачені п.1.1 цього договору та полягають в тому, що постачальник поставляє покупцю товар в термін (строк), передбачений п.1.2 цього договору, покупець має право задовольнити свої вимоги у спосіб, який обере на власний розсуд та в повному обсязі що визначатиметься на момент фактичного задоволення таких вимог, включаючи розмір договірних санкцій, процентів, неустойки, штрафів, пені, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язань, витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на товар та його реалізацію (нотаріальні послуги, виконавчий збір, тощо);
- Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на наступних умовах: протягом 15 календарних днів з моменту набрання чинності договором перераховує на поточний рахунок Постачальника, як попередню оплату кошти в сумі 836500,00 грн., за вирахуванням грошової суми сплаченої Покупцем за Постачальника по Договору комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур,укладення якого передбачено п.5.5 договору з страховою компанією на вибір Покупця. Остаточний розрахунок (за мінусом суми попередньої оплати за товар) за поставлений Покупцю товар (у кількості, яка не може бути більшою, ніж це визначено п. 1.1 Договору), здійснюється Покупцем (на підставі рахунку-фактури Постачальника) протягом 10 робочих днів з моменту отримання Покупцем усіх документів, передбачених у п.п. 2.3, 2.4 Договору, при цьому ціна на партію товару відображається в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (п.п. 1.1.3, 1.1.3.2, 4.1, 4.1.1 умов договору );
- умовами п. 5.4 договору передбачено, що у разі невиконання Постачальником своїх зобов'язань, або за наявності очевидних підстав вважати, що останній не виконає своїх зобов'язань у встановлений термін або виконає їх неналежним чином (у т.ч. з підстав, у настанні яких відсутня вина Постачальника), або у разі отримання Покупцем інформації, що Постачальник не вживає/неналежним чином вживає заходів щодо оформлення страхового випадку у відповідності до умов Договору комплексного страхування, передбаченого п. 5.5 Договору, або постачальником змінено без погодження з Покупцем вигодонабувача у Договорі комплексного страхування, передбаченого п. 5.5. Договору, або у випадку, якщо інформація, яка надається для укладення/виконання цього Договору виявиться/стане такою, що не відповідає дійсності, Покупець має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі, при цьому Постачальник зобов'язаний повернути Покупцю всі кошти перераховані на користь Постачальника на виконання умов цього Договору (у т.ч. суму грошових коштів, що визначена згідно п. 4.1.1. Договору) протягом 3 банківських днів з моменту отримання листа-вимоги Покупця. Сторони погодили, що достатнім доказом наявності обставин, що визначені попереднім реченням, є лист-вимога Покупця. У випадку порушення Постачальником грошових зобов'язань, останній зобов'язаний сплатити Покупцю проценти у розмірі 24% річних за весь час користування грошовими коштами;
- у разі невиконання/неналежного виконання Постачальником зобов'язань щодо поставки товару, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю договірну санкцію у розмірі 0,2% від суми, що визначена п. 3.1.1 Договору, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки товару понад 15 днів, Постачальник, окрім договірної санкції, сплачує також штраф у розмірі 50% від суми, що визначена п. 3.1.1 договору (п.6.3 договору);
- Постачальник несе повну матеріальну відповідальність і, відповідно, виплачує всі збитки та упущену вигоду Покупця, за надання недостовірної інформації передбаченої Договором та/або документами, які подаються для його укладення/виконання. Постачальник несе відповідальність за порушення Договору незалежно від наявності його вини (п. 6.5 умов договору);
- договір набуває чинності з моменту його укладання та діє до моменту повного та належного виконання зобов'язань за договором (п. 8.2, 8.6 умов договору);
Між тими ж сторонами, 15.04.2013р. на забезпечення виконання договору поставки укладено договір застави майбутнього врожаю №686 від 15.04.2013р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_5
Відповідно до п.п 1.3, 1.5 умов договору застави, предметом застави є майбутній урожай зерна кукурудзи 3-го класу, 2013 року урожаю, вирощений на полях загальною площею 300 га, а саме: поле №1 загальною площею 50 га, поле №2 загальною площею 20 га, поле №4 загальною площею 56 га, поле №5 загальною площею 64 га, поле №8 загальною площею 110 га, усі вищезазначені поля знаходяться в селі Грабовець, Тернопільського район, Тернопільської області. Прогнозовані показники предмета застави: зерно кукурудзи 3-го класу в кількості 1195 тонн, загальна вартість якого становить 1792500,00 грн.
Відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна затвердженого постановою КМ України від 05.07.2004р. N 830, відомості про предмет застави внесений в державний реєстр про що свідчить витяг виданий 15.04.2013р. обтяжувачу (ПАТ"Державна продовольчо - зернова корпорація України").
На виконання п. 5.5 умов договору поставки, між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" та Фермерським господарством "Баворовського" укладено договір №МН/АК-13№0204 КВ комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур, відповідно до якого застраховано врожай кукурудзи площею посіву 162,275937 га від ризиків при цьому страховим випадком визнається заподіяння прямих збитків майновим інтересам страхувальника в результаті неотримання (повна загибель) або недоотримання (часткова загибель) врожаю внаслідок несприятливих подій визначених п.3.2 договору страхування, та у зв'язку з яким виникає зобов'язання страховика сплатити страхове відшкодування. Загальний страховий платіж по договору складає 62737,50 грн.,які сплачуються із розрахунку: 20% (12547,50грн.) протягом 30-ти днів з моменту укладення договору страхування, а 80% (50190,00грн.) протягом 30-ти днів з моменту підписання сторонами акту огляду полів с/г культур.
Матеріалами справи підтверджено:
- позивач, на виконання умов договору, перерахував відповідачу - 836 500,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №425 від 26.04.2013р. на суму 773762,50 грн. з призначенням платежу "Сплата виробнику за кукурудзу"; №426 від 26.04.2013р. на суму 12547,50 грн. з призначенням платежу "Сплата за страхування майбутнього врожаю" та №952 від 15.07.2013р. на суму 50190,00 грн. з призначенням платежу "Сплата за страхування майбутнього врожаю", як страхові платежі по договору страхування перераховані страховій компанії;
- відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, поставивши 304,586т. кукурудзи 3 класу на суму 305140,34 грн., що підтверджується: накладною №67 від 30.10.2013р. (поставлено 204,024 тонн на суму 204395,32 грн. в т.ч. 34065,89грн. ПДВ), актом приймання-передачі від 30.10.2013р., складською квитанцією №850 від 30.10.2013р., специфікацією №1 від 30.10.2013р.; накладною №75 від 06.12.2013р. - (поставлено кукурудзу 3 класу в кількості 100,52 тонн на суму 100745,02 грн. в т.ч. 16790,84 грн. ПДВ), актом приймання-передачі від 06.12.2013р., складською квитанцією №876 від 06.12.2013р., специфікацією№2 від 06.12.2013р.;
- у зв'язку з невиконанням у строк до 01.11.2013р. умов договору, позивачем направлено на адресу відповідача лист-вимогу №30-01/01 від 27.01.2014 року, в якому повідомлено про відмову позивача від подальшого виконання своїх зобов'язань за договором, та заявлена вимога про повернення суми попередньої оплати в розмірі 531359,66 грн. протягом 3 банківських днів з моменту отримання вимоги. Лист-вимога отримана відповідачем 30.01.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачем, листом від 05.02.2014р. №98 повідомив позивача (лист одержано 10.02.2014р.) про причини невиконання умов договору які сталися в силу несприятливих погодних умов та просив надати можливість продовжити терміни виконання договору до 15 робочих днів для проведення заходів по закупці недопоставлених об'ємів кукурудзи для продовження виконання поставки.
Запропоновані відповідачем умови позивачем не прийняті, кошти відповідачем не повернуті, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
При цьому суд виходив із наступного:
- відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарське зобов"язання, одним з видів якого є майново - господарське зобовязання (цивільно - правове), виникає між суб"єктами господарювання, в силу якого один суб"єкт зобов"язаний вчинити певну дію на користь іншого суб"єкта, а інший суб"єкт вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку. Майнові зобовязання регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей ГК України;
- договірні відносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору поставки до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, за яким одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655, ч.2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України та ст.193 ГК України сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання, і кожна сторона, повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Так, згідно ст.538, ч.ч. 1, 3 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною або невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Дану норму закону, як умову договору про відмову від договору, сторони передбачили в п. 5.4 договору.
Як підтверджено матеріалами справи,відповідач, в порушення умов договору здійснив до 01.11.2013р. поставку товару тільки на суму - 305140,34 грн., тим самим не поставив товару на суму - 531 359,66 грн.
Покупець направив Продавцю повідомлення №30-01/01 від 27.01.2014 про відмову від виконання зобов'язань по договору поставки зерна майбутнього врожаю №K012TER-F, у зв'язку з простроченням продавцем своїх зобов'язань по здійсненню поставки зерна кукурудзи та вимагав повернути кошти в сумі 531359,66грн., що складає вартість недопоставленого товару, та санкції нараховані за недопоставку товару, а саме: 140532,00 грн. за період з 02.11.2013р. по 24.01.2014р., із розрахунку 0,2% від суми 836500,00 грн. за кожен день прострочення невиконання зобов'язання та 418250,00 грн., що складає 50% штрафу від 836500,00грн. за прострочення зобов'язання понад 15 днів та 138704,53грн. -24% відсотків за користування коштами.
При таких обставинах, позивач скористався своїм правом, встановленим законом та договором, на відмову від виконання зобов'язань за договором, про що письмово повідомив відповідача в порядку передбаченому умовами договору, а тому зобов'язання по договору вважаються такими, що припинилися, і підстави для нарахування штрафних санкцій відповідачу за невиконання зобов'язань щодо поставки кукурудзи відсутні.
З врахуванням викладеного, в позові про стягнення 145551,00грн. - 0,2% санкцій за період з 02.11.2013р. по 27.01.2014р. та 418250,00грн. 50% штрафу за прострочення поставки зерна кукурудзи понад 15 днів, відмовляється.
Позовні вимоги в частині стягнення 138704,53грн. річних підлягають до задоволення частково в сумі 8385,29 грн., оскільки:
- за нормами ст. 693 ЦК України, після відмови позивача від виконання його договірного зобов'язання, у відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати одержаної від покупця, і в даному випадку відповідач набув статусу боржника перед позивачем з даного зобов'язання;
- оскільки законодавець не встановлює строку повернення авансу у випадку відмови від договору в порядку ст.ст. 538, 615 ЦК України, а тому згідно ч.1 ст.8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Як випливає із п.5.4 договору сторони встановили термін виконання відповідачем грошового зобов'язання у разі відмови від договору ,а саме кошти мали бути повернуті у строк протягом 3-х банківських днів з моменту отримання листа - вимоги продавця,що відповідає ст.530 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, якщо боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачені ст.625 ЦК України, три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання і не відносяться до санкцій.
За неповернення коштів у встановлений п.5.4 договору строк, сторони передбачили плату у розмірі 24% річних.
Матеріалами справи доведено, що відповідач на вимогу позивача кошти в сумі 531359,66 грн. в строк до 05.02.2014р., враховуючи дату одержання листа - вимоги 30.01.2014р. (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), не повернув, такі не повернуті і станом на день винесення рішення суду, а тому вимоги щодо їх стягнення підлягають до задоволення.
За таких обставин, правомірно нарахованими позивачем 24% річних є 8385,29 грн. за період з 05.02.2014р. по 28.02.2014р., з моменту виникнення грошового зобов'язання у боржника, а не з моменту перерахування йому коштів, як вважає позивач, так як в період з 09.05.2013р. по день відмови позивача від договору, у відповідача було зобов'язання поставити кукурудзу.
В частині стягнення 130319,24 грн. річних в позові відмовляється, як необґрунтовано заявлені.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Отже, підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, на відміну від цивільно-правової, є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин. Хоча поняття "надзвичайність" є оціночним, воно характеризує об'єктивну якість обставини, незалежну від волі сторін, а тому сторони не вправі встановлювати на свій розсуд обставини, які носять надзвичайний характер.
Суд приймає до уваги причини невиконання відповідачем зобов'язань по договору поставки, які свідчать про відсутність його вини, а саме такі сталися в силу надзвичайних і невідворотних обставин.
Неможливість виконати умови договору щодо поставки зерна кукурудзи встановленої п.1.1.1 договору якості, серед яких має бути дотримано показник вологості, а саме максимальна вологість кукурудзи допускається до 14.5%, враховуючи, що товар нижчої якості не приймається згідно п.6.6 договору, підтверджується поданими актами обстеження посівів кукурудзи урожаю 2013р.:
- в акті від 21.10.2013р., комісією у складі голови ФГ "Баворовського" Баворовського А.А., головного агронома Щавурського О.Р., заступника начальника управління агропромислового розвитку Тернопільської РДА Крисоватого С.Б. та державного інспектора державної фіто санітарної інспекції Тернопільської області Руснака Г.В. засвідчено, що в полі №1 площею 50 га та в полі №2 площею 20 га кукурудза має вологість 40%, але придатна до збирання і сушіння. В полі №8 площею 110 га внаслідок тривалих дощів, які призвели до збільшення періоду дозрівання кукурудзи збір урожаю не можливий через високу вологість, яка становить 46%, в полі № 4 площею 56 га та №5 площею 64 га, збирання врожаю є також неможливим оскільки вологість кукурудзи становить 54%;
- в акті від 25.11.2013р. комісією у складі голови ФГ "Баворовського" Баворовського А.А., головного агронома Щавурського О.Р. та заступника начальника управління агропромислового розвитку Тернопільської РДА Крисоватого С.Б. засвідчено, що в результаті обстеження виявлено, що в полі №8 площею 110 га кукурудза має вологість 41%, але придатна до збирання, в полі №4 площею 54 га і в полі №5 площею 64 га, внаслідок затяжних осінніх дощів, які призвели до збільшення періоду воскової стиглості кукурудзи та суттєвого зниження врожайності на даний час збір урожаю неможливий через вологість кукурудзи, яка становить 51%.
Згідно п. 5.1. ДСТУ 4525:2006 "Кукурудза. Технічні умови", які прийнято та яким надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28.02.2006р. №54, встановлено загальні вимоги до зерна кукурудзи, зокрема, за різними групами використання вологість зерна кукурудзи має становити не більше 15,0%, після штучного сушіння, не менше 13,0 %.
Таким чином з урахуванням п. 1.1.1 умов договору відповідач не міг забезпечити виконання договору у строк до 01.11.2013р. з якісними показниками товару, а саме максимальну вологість кукурудзи - 14,5% .
На запит суду Тернопільський обласний центр з гідрометеорології довідкою №36.04/12/152 підтвердив, що в продовж вересня спостерігалися сильні та штормові вітри, випадали дощі різної інтенсивності від неістотних до сильних, а 29-30 вересня на поверхні ґрунту спостерігалися заморозки 0-1°, середньодобова температура повітря була нижчою кліматичної норми в більшості днів на 1-3°, а 27-30 на 4-5°, тобто через дощову погоду,перезволоження ґрунту та пониження температурного режиму, склалися несприятливі умови для росту і розвитку пізніх технічних культур. У жовтні спостерігалися часті тумани за рахунок дощів, що випадали у вересні та похмурої погоди, а з 25 листопада характер погоди змінився на зимовий.
Слід зазначити, що агрокліматичними умовами для лісостепової зони вирощування кукурудзи, якою є Тернопільська область, при температурі вище 10° тривалість періоду дозрівання кукурудзи становить: для середньостиглих сортів є - 120-125 днів, потреба в сумі температур за цей період - 2400° та для середньоранніх сортів - 107-116 днів, сума температур-2200°.
Як випливає із наданих відповідачем видаткових накладних, ним придбано та посіяно насіння кукурудзи: по накладній №Р-Н-00 42 від 29.04.2013р. насіння кукурудзи Некта та НК Альтіус; по накладній №РН-00073 від 29.05.2013р. насіння кукурудзи Неріса.
За даними Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2013 році, насіння кукурудзи Некта та Неріса відносяться до середньоранніх сортів, а Альтіус до середньостиглих та рекомендовані для посіву у лісостеповій зоні.
Як випливає із звіту відповідача наданого Головному управлінню статистики у Тернопільській області "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року", враховуючи пізню весну, господарство до 02.06.2013р. посіяло 330 га кукурудзи.
Отже, приймаючи до уваги вегетаційний термін дозрівання посіяного насіння кукурудзи, та перепади температурного режиму, дощів та заморозків у вересні 2013р., тобто такі несприятливі умови, які випали на даний термін, не надали можливості дозріти кукурудзі, сповільнили їх ріст, що стало причиною невиконання умов договору в силу надзвичайних і невідворотних обставин.
Посилання позивача на те, що відповідач міг б звернутись до страхової компанії про страховий випадок, судом відхиляється так як, такий випадок як не відповідність якісних показників кукурудзи умовам договору поставки не застрахований договором страхування, як страховий ризик.
Відповідно до п.6.5 умов договору сторони передбачили, що Постачальник несе відповідальність за порушення Договору незалежно від наявності його вини.
Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою статті 203 ЦК України, серед яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Оскільки сторони є суб'єктами господарських відносин, то в частині меж відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності сторони мають дотримуватися норм передбачених ГК України.
Так, згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Згідно з абзацом другим частини першої статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Отже, частина друга статті 218 ГК України встановлює загальне правило, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності тільки за наявності його вини.
Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
В частині відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності винятків з правила частини другої статті 218 ГК України не передбачено, в противному випадку був би недотриманий загальний принцип господарювання в Україні, який забезпечує рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання.
Отже, норма п.6.5 договору в редакції відповідальності постачальника не відповідає вимогам цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Враховуючи вищенаведене, суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України визнає недійсним п.6.5 договору поставки зерна майбутнього врожаю №K012TER-F укладеного 15.04.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо - зернова корпорація України" та Фермерським господарством "Баворовського" в частині тексту "Постачальник несе відповідальність за порушення Договору незалежно від наявності його вини."
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, п.1 ч.1 ст. 83, ст. 84 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "БАВОРОВСЬКОГО" (с.Грабовець, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 25346403) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України", вул. Саксаганського, 1, м. Київ, ідентифікаційний код 37243279) - 531 359 (п'ятсот тридцять одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять) грн. 66 коп., 8385 (вісім тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 29 коп. - 24% річних та 10795 (десять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. судового збору.
3. В частині стягнення 694120,24 грн. відмовити.
4. Визнати недійсним п.6.5 договору поставки зерна майбутнього врожаю №K012TER-F укладеного 15.04.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо - зернова корпорація України" та Фермерським господарством "Баворовського" в частині тексту" Постачальник несе відповідальність за порушення Договору незалежно від наявності його вини."
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено "11" червня 2014р.
Суддя М.С. Стадник