83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.06.2014 Справа № 905/1724/14
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Бевз Х.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,
до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
про стягнення 36 158,55 грн., -
за участю уповноважених представників:
від позивача: Снігаренко Н.Ю. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився, -
Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 36 158,55 грн., у тому числі 18 537,53 грн. борг за активну електроенергію, спожиту за період вересень-листопад 2013р., 649,88 грн. борг за реактивну електроенергію, спожиту за період вересень-листопад 2013р., 15 300,17 грн. борг за перевищення договірних величин споживання електроенергіїу вересні, жовтні 2013р., 281,04 грн. суми 3% річних нарахованих з 28.06.2013р. по 05.02.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період червень-листопад 2013р., 137,26 грн. інфляційних витрат, нарахованих з 01.10.2013р. до 31.12.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період вересень-листопад 2013р., 1 252,67 грн. пені нарахованої з 28.06.2013р. по 05.02.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період червень-листопад 2013р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №5154 від 06.07.2012р. із відповідачем, неналежне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості активної та реактивної електроенергії по рахункам за червень-листопад 2013р., внаслідок чого утворилась заборгованість по розрахункам за вересень-листопад 2013р., та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних, а також, у зв'язку з перевищенням відповідачем договірної величини електроспоживання у вересні-жовтні 2013р. та неоплатою цієї фактично спожитої енергії, виникли підстави для нарахування суми боргу у розмірі 15 300,17грн.
На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок заявлених позовних вимог, у копіях: договір про постачання електричної енергії №5154 від 06.07.2012р. із додатками №3,5,6,8 до нього, рахунки за активну та реактивну електроенергію №30/5154 за червень - листопад 2013р., акти прийняття-передавання товарної продукції за червень - листопад 2013р., рахунок №30/5154.155514 від 19.09.2013р. за перевищення договірної величини електроспоживання у вересні 2013р., повідомлення №9769 від 19.09.2013р., рахунок №30/5154.150223 від 17.10.2013р. за перевищення договірної величини електроспоживання у жовтні 2013р., повідомлення №10270 від 17.10.2013р., лист вх.№3559 від 09.09.2013р., повідомлення про об'єми скоригованих договірних величин споживання електричної енергії та договірних (граничних) величин споживання електричної потужності на розрахунковий період вересень 2013р. №5154/2013910 від 10.09.2013р., виписка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, лист №б/н від 30.11.2012р., документи, що підтверджують правовий статус підприємства позивача.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 3, 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 54-56, 58 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та положення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р., а також приписи Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
14.04.2014р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшла телеграма, у якій останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Дане клопотання задоволено судом, про що 15.04.2014р. відображено у відповідному процесуальному документі.
15.04.2014р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником позивача наданні пояснення №51юр-1325/14 від 15.04.2014р., за змістом яких повідомлено про відсутність даних позовних вимог на розгляді у іншого судді господарського суду Донецької області.
Разом з цим, позивачем долучено до матеріалів справи копії: постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1365 від 24.10.2013р., №1264 від 20.09.2013р., №1166 від 23.08.2013р.; листа №1689 від 01.04.2014р., банківських виписок, оригінал акту звірки розрахунків із підтвердженням його надіслання на адресу відповідача.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.05.2014р., у зв'язку із знаходженням судді Кротінової О.В. у відрядженні, справу №905/1724/14 передано на розгляд судді Левшиної Г.В.
13.05.2014р. через канцелярію суду позивачем надано клопотання №51юр-1451/14 від 13.05.2014р. про долучення до матеріалів справи копій банківських виписок, яке задоволено судом.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 26.05.2014р., у зв'язку із поверненням судді Кротінової О.В. з відрядження, справу №905/1724/14 передано на розгляд останнього.
У судових засіданнях позивач наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не представив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
06.07.2012р. між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» (далі-Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі-Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №5154, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 790,0 кВт., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору (п.1 договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012р. та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.
За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі-ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; із забезпеченням отримання електричної енергії на рівні загальної дозволеної потужності 753,0 кВт (п.2.2.2 договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» (п.2.3.4 договору), здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» п.2.3.5 договору).
Пунктом 1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до означеного правочину розрахунковий період встановлений Споживачу з 00-00 годин 15 числа попереднього місяця до 24-00 годин 14 числа поточного місяця та складається з 4 планових періодів.
Відповідно до п.10 вказаного додатку №5, остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені наведеним договором та ПКЕЕ, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують ___ операційних днів від дня отримання рахунку.
Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у Постачальника за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.
При цьому, у додатку №6 до укладеного договору сторони обумовили таке: за підсумками розрахункового періоду електропередавальна організація видає споживачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії, здійснені згідно до відповідного порядку. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок електропередавальної організації (позивач) протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.
Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції з червня 2013р. по листопад 2013р., що підписані сторонами та скріплені печаткою позивача. Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:
- у червні 2013 року: активна електроенергія - 19383 кВт/год на суму 22 976,69грн., реактивна електроенергія - 12528 кВАр/год на суму 260,41грн.;
- у липні 2013 року: активна електроенергія - 27514 кВт/год на суму 33 419,60грн.; реактивна електроенергія - 16169 кВАр /год на суму 324,62грн.;
- у серпні 2013 року: активна електроенергія - 13052 кВт/год на суму 16169,86грн., реактивна електроенергія - 7695 кВАр /год на суму 156,16грн;
- у вересні 2013 року: активна електроенергія - 5634 кВт/год на суму 6 979,85грн., реактивна електроенергія - 10040 кВАр /год на суму 564,58грн;
- у жовтні 2013 року: активна електроенергія - 14786 кВт/год на суму 18 318,08грн., реактивна електроенергія - 4100 кВАр /год на суму 78,14грн;
- у листопаді 2013 року: активна електроенергія - 53 кВт/год на суму 65,66грн., реактивна електроенергія - 346 кВАр /год на суму 7,16грн.
З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за спожиту ним енергію відповідно до Договору про постачання електричної енергії №5154 від 06.07.2012р., у визначений спірний період.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається.
За умовами п. 6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Положеннями пп. 2 п. 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період з червня 2013р. по листопад 2013р. активної електричної енергії у обсязі 80 422 кВт/год на загальну суму 97 929,74 грн. та за період червня 2013р. по листопад 2013р. реактивної електричної енергії у обсязі 50 878 кВАр/год на загальну суму 1 391,07 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.
Рахунок на оплату спожитої у червні 2013р. активної електроенергії на суму 22 976,69 грн. та реактивної електроенергії на суму 260,41 грн. отримано відповідачем 19.06.2013р., рахунок за липень 2013р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 33 419,60 грн. та реактивної електроенергії у розмірі 324,62 грн. отримано відповідачем 16.07.2013р., рахунок за серпень 2013р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 16 169,86 грн. та реактивної електроенергії у розмірі 156,16 грн. отримано відповідачем 15.08.2013р., рахунок за вересень 2013р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 6 979,85 грн. та реактивної електроенергії у розмірі 564,58 грн. отримано відповідачем 19.09.2013р., рахунок за жовтень 2013р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 18 318,08 грн. та реактивної електроенергії у розмірі 78,14 грн. отримано відповідачем 17.10.2013р., рахунок за листопад 2013р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 65,66 грн. та реактивної електроенергії у розмірі 7,16грн. отримано відповідачем 22.11.2013р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах.
При цьому, виходячи з приписів укладеного між сторонами правочину, останній не містить визначення певної кількості операційних днів, на протязі яких відповідач має здійснити розрахунок за поставлену, зокрема, активну електроенергію.
Разом з цим, суд приймає за підставу для визначення виникнення права вимоги та періоду прострочення, та вважає встановленим період оплати у термін, що не перевищує 5 операційних днів від дня отримання рахунку, оскільки самі рахунки містять вказівку щодо строку оплати, а саме: «Строк оплати 5 дн.», розрахункові документи отримані відповідачем, а отже він обізнаний щодо строків виконання власних зобов'язань за договором.
Одночасно, п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.
Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну електроенергію повинно бути вчинено у термін, що не перевищує 5 операційних днів від дня отримання рахунку, за реактивну електроенергію - протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.
Тобто, сплата за червень 2013р. повинна бути здійснена: за спожиту активну електроенергію не пізніше 27.06.2013р. та за реактивну електроенергію - не пізніше 24.06.2013р.;
за липень 2013р. за активну електроенергію - не пізніше 23.07.2013р., за реактивну електроенергію - не пізніше 21.07.2013р.;
за серпень 2013р. за активну електроенергію - не пізніше 22.08.2013р., за реактивну електроенергію - не пізніше 20.08.2013р.;
за вересень 2013р. за активну електроенергію - не пізніше 26.09.2013р., за реактивну електроенергію - не пізніше 24.09.2013р.;
за жовтень 2013р. за активну електроенергію - не пізніше 24.10.2013р., за реактивну електроенергію - не пізніше 22.10.2013р.;
за листопад 2013р. за активну електроенергію - не пізніше 29.11.2013р., за реактивну електроенергію - не пізніше 27.11.2013р.
Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну та реактивну електроенергію у визначений спірний період здійснив з порушенням строків обумовлених сторонами у договорі.
Так, зважаючи на твердження позивача, що не спростовані у порядку господарського процесуального законодавства, а також представлені суду банківські виписки, вартість отриманої активної електричної енергії у червні 2013р. оплачена повністю в наступних розмірах: 56,87 грн. - 17.10.2012р. (банківська виписка за 17.10.2012р.), 6 860,16 грн. - 06.08.2013р. (банківська виписка за 06.08.2013р.), 16 059,66 - 09.08.2013р. (банківська виписка за 09.08.2013р.) та вартість отриманої реактивної електричної енергії у червні 2013р. оплачена повністю в розмірі: 260,41 грн. - 31.07.2013р. (банківська виписка за 31.07.2013р. на загальну суму 585,03 грн.); вартість отриманої активної електричної енергії у липні 2013р. оплачена повністю в наступних розмірах: 6 200,00 грн. - 31.07.2013р. (банківська виписка за 31.07.2013р.), 8 940,34 - 09.08.2013р. (банківська виписка за 09.08.2013р.), 10 000,00 грн. - 15.08.2013р. (банківська виписка за 15.08.2013р.), 8 279,26 грн. - 23.08.2013р. (банківська виписка за 23.08.2013р.) та вартість отриманої реактивної електричної енергії у липні 2013р. оплачена повністю в розмірі: 324,62 грн. - 31.07.2013р. (банківська виписка за 31.07.2013р. на загальну суму 585,03грн.); вартість отриманої активної електричної енергії у серпні 2013р. оплачена повністю в розмірі: 16 169,86 грн. - 23.08.2013р. (банківська виписка за 23.08.2013р.) та вартість отриманої реактивної електричної енергії у серпні 2013р. оплачена повністю в розмірі: 156,16 грн. - 23.08.2013р. (банківська виписка за 23.08.2013р.); вартість отриманої активної електричної енергії у вересні 2013р. оплачена частково в наступних розмірах: 1 605,00 грн. - 29.08.2013р. (банківська виписка за 29.08.2013р.), 5 184,06 грн. - 23.08.2013р. (банківська виписка за 23.08.2013р.), 37,00 грн. - 09.09.2013р. (банківська виписка за 09.09.2013р.).
Позивачем відомостей щодо оплати залишку вартості отриманої активної та реактивної електроенергії у вересні-листопаді 2013р., суду не надано.
Відповідачем доказів сплати вартості цієї поставленої активної електроенергії у загальному розмірі 18 537,53 грн. та реактивної електроенергії у розмірі 649,88 грн. суду також не представлено.
Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної та реактивної електроенергії за спірним правочином протягом червня-листопада 2013р., вартістю у вищенаведених розмірах та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, цього грошового зобов'язання у встановлені договором строки, а також в частині оплати спожитої у вересні-листопаді 2013р. активної електроенергії у загальній сумі 18 537,53 грн. та реактивної електроенергії у розмірі 649,88 грн..
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення сум основного боргу у повному обсязі.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.2.1 договору про постачання електричної енергії сторони обумовили відповідальність, яка полягає у наступному: за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.4-2.3.5 означеного правочину, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі, обумовленому додатком №5 за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відповідно до абз.8 п.10 додатку №5 до договору встановлено, що за дату оплати приймається дата, зарахування коштів на відповідний рахунок Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.
За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 137,26 грн. (нарахування здійснено у період з 01.10.2013р. по 31.12.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої у вересні-листопаді 2013р., тобто на загальну суму 19 187,41 грн.);
3% річних - 281,04 грн. (фактично нараховані за період з 28.06.2013р. по 05.02.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої за період червень 2013р. - листопад 2013р. щодо кожної із сум з урахуванням оплат та у проміжку часу згідно наданого розрахунку);
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики, що міститься в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду №01-06/928/2012 від 17.07.2012р., суд дійшов висновку про задоволення інфляційних витрат у повному обсязі та 3% річних у розмірі визначеному позивачем.
У абзаці 4 додатку №5 до договору визначено відповідальність за внесення платежів, передбачених п.2.3.4 - 2.3.5 цього правочину, з порушенням термінів, визначених даним додатком, яка полягає у сплаті Споживачем Постачальнику пені в розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Разом з тим, відповідачем при розрахунку даних вимог застосовано подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки, застосування такого розміру пені не суперечить положенням Господарського кодексу України та приписам Закону України «Про відповідальність за не своєчасне виконання грошових зобов'язань», а також є прерогативою позивача, суд приймає це за підставу та вважає означений розрахунок правомірним.
Отже, за розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 1 252,67 грн. (нарахована загалом за період з 28.06.2013р. по 05.02.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої за червень-листопад 2013р. щодо кожної із сум з урахуванням здійснених оплат та у проміжку часу згідно наданого розрахунку).
Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Враховуючи наведене та перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі визначеному позивачем.
Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у вересні-жовтні 2013р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 15 300,17 грн.
Відповідно до п.2.1. Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергії.
До того ж, відповідно до п.3.2 договору визначено, що Споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього правочину.
Згідно п.5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем» до цього договору.
Визначені згідно з п.5.1 договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» до цього договору, як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 договору).
Відповідно до додатку №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2013 рік, узгодженими величинами споживання електричної енергії у вересні 2013р. є 1000 кВт/год та у жовтні 2013р. - 100 кВт/год.
Пунктом 4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
09.09.2013р. відповідач звернувся до постачальника електричної енергії із заявою про збільшення договірної величини електроспоживання у вересні 2013р. до 5500 кВт/год, у зв'язку із виробничою потребою останнього.
Повідомленням про об'єми скоригованих договірних величин споживання електричної енергії та договірних (граничних) величин споживання електричної потужності на розрахунковий період вересень 2013р. №5154/2013910 від 10.09.2013р. постачальником електричної енергії скориговано договірну величину споживання електричної енергії до 5500 кВт/год.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період, та позивачем в свою чергу таке звернення розглянуто.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина споживання електричної енергії, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на вересень 2013р. становить 5500кВт/год та на жовтень 2013р. становить 100 кВт/год.
Відповідно до п.6.14 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Згідно двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції, які підписано обома сторонами та скріплено печаткою позивача, за вересень 2013р. відповідач фактично спожив 5634 кВт/год. та за жовтень 2013р. фактично спожито 14786 кВт/год.
Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунки:
№30/5154.155514 на плату за перевищення договірної величини електроспоживання за вересень 2013р. на суму 138,34 грн., про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №9769 від 19.09.2013р. отримано відповідачем 19.09.2013р.,
та №30/5154.150223 на плату за перевищення договірної величини електроспоживання за жовтень 2013р. на суму 15 161,83 грн., про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №10270 від 17.10.2013р. отримано відповідачем 17.10.2013р.
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I -IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Пунктом 4.2.2 договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячне споживання 50 000 кВт/год і більше (за підсумками минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої у розрахунковому періоді потужності понад договірну (граничну) величину сплачується за діючим тарифом згідно з чинним законодавством та умовами додатку №5 «Порядок розрахунків».
Вказані вище рахунки на момент розгляду справи відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у вересні-жовтні 2013р. в загальному розмірі 15 300,17 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 15 300,17 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 36 158,55 грн., у тому числі 18 537,53 грн. борг за активну електроенергію, спожиту за період вересень-листопад 2013р., 649,88 грн. борг за реактивну електроенергію, спожиту за період вересень-листопад 2013р., 15 300,17 грн. борг за перевищення договірних величин споживання електроенергіїу вересні, жовтні 2013р., 281,04 грн. суми 3% річних нарахованих з 28.06.2013р. по 05.02.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період червень-листопад 2013р., 137,26грн. інфляційних витрат, нарахованих з 01.10.2013р. до 31.12.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період вересень-листопад 2013р., 1 252,67 грн. пені нарахованої з 28.06.2013р. по 05.02.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період червень-листопад 2013р., задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр-т.Леніна, буд.11, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 36 158,55 грн., у тому числі 18537,53 грн. суми боргу за активну електроенергію, 649,88 грн. суми боргу за реактивну електроенергію, 15 300,17 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 281,04 грн. суми 3% річних, 137,26 грн. інфляційних витрат та 1 252,67 грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1 827,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В судовому засіданні 10.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
6. Повний текст рішення складено 16.06.2014р.
Суддя О.В. Кротінова