10 червня 2014 р. Справа № 815/7722/13-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Коваль М.П.
при секретаріПолянській А.М.
за участю сторін:
Інспекція ДАБКНагайцева Д.С. (довіреність)
ТОВ „Центр-Будінвест"Досковська В.Г. (довіреність)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Центр-Будінвест" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови № 248 від 24.10.2013 року, -
встановиЛА:
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови № 248 від 24.10.2013 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 248 від 24.10.2013 року.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та постановити нову постанову по справі, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було в повному обсязі з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-Будінвест» на об'єкті - 7, 10, 11-поверховий житловий будинок з паркінгом та офісними приміщеннями за адресою: місто Одеса, вул. Жуковського, 9, за результатами якої складено акт від 10.10.2013 року.
В акті від 10.10.2013 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Центр-Будінвест» п.п. 4, 5 ст. 26, п. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 ч. 4 п. 3 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкту архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 903, п.п. 1.2 ч. 1 ДБН А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд». (а.с. 7-10).
На підставі акту від 10.10.2013 року, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області винесено Припис № 951 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.10.2013 року, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.10.2013 року та прийнято постанову № 248 від 24.10.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 11-18).
Зазначеною постановою № 248 від 24.10.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Центр-Будінвест» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.2 ч. 2 п. 8 Закону України «Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 51 615 грн. (а.с. 17-18).
Стаття 19 Конституції передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно п. 1 Порядку № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Відповідно до п. 5 Порядку № 533 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року №208/94-ВР.
У відповідності з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Частиною 2 цього закону визначено, що накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Частина 2 статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» N 5459-VI від 16.10.2012 року. До вказаних змін повноваження щодо накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності мали також і керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №5459-VІ від 16.10.2012 року, Кабінету Міністрів України доручено протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Закон №5459-VІ від 16.10.2012 року набрав чинності 08 листопада 2012 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. N 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно п. 2 вказаного Порядку, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.
Таким чином, Кабінет Міністрів України не привів Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою від 06.04.1995 року № 244 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» N 5459-VI від 16.10.2012 року, а тому в даному випадку існує невідповідність положень підзаконних нормативно-правових актів вимогам закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова № 248 від 24.10.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем винесено 24.10.2013 року, тобто після внесення вищезазначених змін.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги та вважає безпідставними посилання апелянта, що право накладати штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності надано територіальним органам Державної архітектурно-будівельної інспекції України наказом № 187 від «Про уповноваження територіальних органів - інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (щодо дозвільно-реєстраційних процедур та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю)», оскільки закон має вищу юридичну силу ніж наказ, а тому суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Центр-Будінвест" про визнання протиправною та скасування постанови № 248 від 24.10.2013 року належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по справі № 815/7722/13-а, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Ухвалу складено у повному обсязі - 11 червня 2014 року.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя М.П. Коваль