8.2.3
Іменем України
02 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2247/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді: Качуріній Л.С.,
при секретарі: Якимчук В.В.,
в присутності сторін:
представник позивача: не прибув,
представник відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 56194,22 грн., -
31 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 56194,22 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований як юридична особа 10.03.2004, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник окремих податків. Станом на 28.03.2014 має заборгованість перед бюджетом в розмірі 56194 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань. ДПІ у м. Свердловську ГУ Міндоходів у Луганській області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення такого боргу, а саме на адресу відповідача були направлені перша та друга податкові вимоги №1/53 від 25.04.2008 та №2/68 від 03.07.2008, що не були виконані. В подальшому податковим органом проведено опис майна боржника, яке було передано у податкову заставу. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 з розрахункових рахунків ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» було стягнуто податковий борг в сумі 15576,78 грн. На виконання зазначеного рішення позивачем до банківських установ направлялись інкасові доручення, але вони були повернуті у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках. Крім того, позивач зазначає, що на грошові кошти відповідача Артемівським ВДВС Луганського міського управління юстиції накладений арешт, який станом на 19.05.2014 не знятий.
На підставі викладеного позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 56194,22 грн. ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином, 02.06.2014 факсимільним зв'язком до суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника ДПІ у м. Свердловську.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся, 02.06.2014 факсимільним зв'язком до суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач Державне підприємство «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» зареєстроване як юридична особа 10.03.2004 за №13921200000000010 (а. с. 7) та внесено запис до ЄДР підприємств та організацій України (а. с. 8, 9).
Згідно довідки від 27.03.2014 №11/18 відповідач перебуває на податковому в ДПІ у м. Свердловську як платник окремих податків (а. с. 10).
Станом на 28.03.2014 відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом з екологічного податку в розмірі 56194,22 грн., що підтверджується податковими деклараціями №9069368725 від 31.10.2013, №9090304313 від 10.02.2014 (а. с. 21-27), розрахунком (а. с. 28), обліковою карткою платника податків (а. с. 29-31).
Згідно довідки від 27.03.2014 №11/18 у відповідача в установах банку відкриті рахунки у національній валюті (а. с. 10).
З метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи з погашення податкового боргу, а саме: на юридичну адресу відповідача були направлені перша податкова вимога №1/53 від 25.04.2008 (а. с. 11) та друга податкова вимога №2/68 від 03.07.2008 (а. с. 12), що були отримані 05.05.2008 та 10.07.2008 відповідно (а. с. 11 зв., 12 зв.).
Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2011 начальником ДПІ у м. Свердловську було прийнято рішення №14 про опис майна ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» у податкову заставу (а. с. 16).
Відповідно до актів опису майна від 10.06.2011 №18/24 та №19/24 у боржника ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» описано майно на загальну суму 387262,00 грн., а саме: надшахтна будівля допоміжного стовбура №3 із станцією перевантаження, інв. №74 вартістю 62480,00 грн., побутовий корпус із протипожежно-господарчою насосною станцією, інв. №270 вартістю 234683,00 грн., вентилятор ВЦ-31,5, інв. №25570 вартістю 15555,00 грн., будівля вентиляторної установи ВЦ-31,5, інв. №32 вартістю 74544,00 грн. (а. с. 14, 15). Вказане майно внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом №31905822 від 23.06.2011 (а. с. 13).
Судом встановлено, що 29.05.2012 Луганським окружним адміністративним судом позовні вимоги ДПІ у м. Свердловську про стягнення з розрахункових рахунків ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» податкової заборгованості в сумі 15576,78 грн. були задоволені в повному обсязі (а. с. 32-35).
На виконання вищезазначеного рішення суду ДПІ у м. Свердловську до банківських установ направлялися інкасові доручення, але вони були повернені у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача (а. с. 17-20).
Згідно листа Артемівського ВДВС Луганського міського управління юстиції від 19.05.2014 №6782/07-50 встановлено, що на розрахункові рахунки ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» накладений арешт.
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України передбачено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
У відповідності зі статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; (підпункт 20.1.33 пункту 20.1).
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.
Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином Податковим кодексом встановлено певний порядок примусового стягнення податкової заборгованості: спочатку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі неостаточності коштів - продаж майна, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, суд надає дозвіл на погашення усієї суми податкового органу за рахунок майна платника.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень податкового законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 56194,22 грн. є доведеним та підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 56194,22 грн. - задовольнити повністю.
Надати Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (юридична адреса: 91400, м. Луганськ, м. Олександрівськ, вул. Нова, 150, ідентифікаційний код 32449971), що перебуває у податковій заставі, в розмірі 56 194,22 грн. (п'ятдесят шість тисяч сто дев'яносто чотири гривні двадцять дві копійки).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2014 року.
Суддя Л.С. Качуріна