Справа: № 2607/12756/12 Головуючий у 1-й інстанції: Сербіна Н.Г.
Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
10 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представників відповідачів УПСЗН Подільської районної в м. Києві державної адміністрації Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатБорисюк Л.П., Кобаля М.І., Петрика І.Й. Чайка О.С. Делягіна О.В. Козаченко О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про перерахунок та стягнення боргу щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В жовтні 2012 року ОСОБА_7 звернулася до Подільського районного суду м. Києва із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.10.2010 по 01.04.2012 та сплачувати таку допомогу, починаючи з 01.05.2012 в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років щомісяця до закінчення строку передбаченої законом виплати.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір'ю дитини, яка не досягла трирічного віку, з якою вона разом проживає та яку вона фактично доглядає, є також застрахованою особою, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, внаслідок чого має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається застрахованій особі у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
27.10.2010 позивач звернулася із заявою за № 30916 до Подільської районної у місті Києві державної адміністрації Управління праці та соціального захисту населення про призначення усіх видів соціальної допомоги.
Відповідно до рішення Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 11.11.2010 ОСОБА_7 згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призначено допомогу по догляду за дитиною до 3 років щомісячно в розмірі 130 грн. 00 коп.
19 квітня 2012 року позивачка звернулась до УПСЗН Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про видачу довідки про виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 14 серпня 2010 року по квітень 2012 року та просила повідомити в яких розмірах повинна виплачуватись вказана допомога.
Листом № 14-100 від 14.05.2012 УПСЗН Подільської районної в м. Києві державної адміністрації позивачці було повідомлено, що відповідно до заяви від 27.10.2010 їй призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як особі, застрахованій у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до наказу з місця роботи з 21.10.2010 по 14.08.2013 в розмірі, передбаченому законодавством.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Так, статтею 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.
Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі й пункт 25 розділу II цього Закону щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Так, оскільки Законами України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та іншими Законами не встановлювався на 2011-2012 роки інший, ніж у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» розмір допомоги, спірні правовідносини в період, який є предметом розгляду регулювалися саме цим законом.
Таким чином, оскільки спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, колегія суддів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального закону (яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням») відповідно до статті 43 якого, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Разом з тим, щодо визначення періоду, за який необхідно здійснити перерахунок та виплату вказаної допомоги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.10.2010 по 01.04.2012 підлягають залишенню без розгляду, а позовні вимоги стосовно періоду з 01.05.2012 по 30.01.2013 (день ухвалення постанови в даній справі судом першої інстанції) слід задовольнити.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснювати зазначені виплати до досягнення дитиною трирічного віку з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
За таких обставин, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2013 року - задовольнити частково.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2013 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_7 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 травня 2012 року по 30 січня 2013 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести виплату ОСОБА_7 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» за період з 01 травня 2012 року по 30 січня 2013 року.
Позовні вимоги ОСОБА_7 за період з 01 жовтня 2010 року по 01 квітня 2012 року залишити без розгляду.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк М.І. Кобаль І.Й. Петрик
Повний текст постанови складено та підписано - 13.06.2014
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Кобаль М.І.
Петрик І.Й.