04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" червня 2014 р. Справа№ 5011-12/9756-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Гончарова С.А.
Смірнової Л.Г.
при секретарі Дмитрина Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Лев Р.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився;
від ВДВС - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Авант Банк»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р.
по справі № 5011-12/9756-2012 (головуючий суддя - Босий В.П., судді Бойко Р.В., Цюкало Ю.В.)
за заявою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві
за позовом приватного акціонерного товариства «ХДІ страхування»
до публічного акціонерного товариства «Авант Банк»
про стягнення 5 047 472,18 грн. та 100 456,37 дол. США
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. у задоволенні заяви відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва 24.12.2013 р. у справі №5011-12/9756-2012 відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, публічне акціонерне товариство «Авант Банк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 19.05.2014р у справі № 5011-12/9756-2012 в повному обсязі та прийняти нову, якою роз'яснити рішення господарського суду м. Києва від 28.10.2014р. у справі №5011-12/9756-2012 за заявою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2014р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Авант Банк» прийнято до провадження.
Від публічного акціонерного товариства «Авант Банк» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника та неможливістю направити іншого.
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
В силу частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги по даній справі та відсутність клопотання про його продовження, Київський апеляційний господарський суд розглядає дану справу у встановлений Господарським процесуальним кодексом строк.
З цих же підстав клопотання про відкладення задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК» на користь приватного акціонерного товариства «ХДІ страхування» 5 047 472,18 грн., 100 456,37 доларів США та судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2014 р., скасовано рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. у справі №5011-12/9756-2012 в частині відмови у прийнятті до розгляду позовних вимог приватного акціонерного товариства «ХДІ страхування» про стягнення 502 018,40 грн. пені, 30 233,62 грн. інфляційних збитків, 191 341,55 грн. 3% річних, 10 020,01 доларів США пені та 3 811,31 доларів США 3% річних, в цій частині позовні вимоги задоволено, в іншій частині рішення залишено без змін.
10.01.2014 р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. у справі №5011-12/9756-2012 господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.
Статтею 89 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Ухвала, в якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішення (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або мають технічний характер. Однак якщо неправильне визначення стягуваної суми було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться і підстави для виправлення такої помилки відсутні.
Вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз'яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення змінено чи скасовано в певній частині, - роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін, а в решті відмовляє у роз'ясненні. Місцевий господарський суд також не вправі роз'яснювати судові рішення апеляційної і касаційної інстанцій, в тому числі про зміну чи скасування рішень названого суду.
Про відмову в роз'ясненні рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.
Державний виконавець просив суд роз'яснити рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 р. в частині стягнення з ПАТ «АВАНТ-БАНК» на користь ПАТ «ХДІ страхування» грошових коштів у розмірі 701 399,09 грн. та 13 831,32 дол. США, а саме: чи встановлено таким рішенням, що договори банківського рахунку юридичної особи №РКО-Ю/11/26504010000822 від 02.12.2011 р. та №РКО-Ю/11/26504010000822 від 15.12.2011 р. є такими, що припинили свою дію, а рахунок №26504010000822 є закритим, і чи передбачає спосіб та порядок виконання такого рішення стягнення грошових коштів на будь-який рахунок ПАТ «ХДІ страхування», окрім рахунку №26504010000822 в ПАТ «АВАНТ-БАНК».
Як встановлено судом, що рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р., залишеним без змін в цій частині постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2014 р. у даній справі було встановлено, що заявою № 621 від 22.05.2012 р. (направлена на адресу відповідача 22.05.2012 р.) позивач повідомив ПАТ «АВАНТ-БАНК» про закриття рахунку №26504010000822, а тому з урахуванням приписів ст.ст. 651, 1075 Цивільного кодексу України з 22.05.2012 р. договір № РКО-Ю/11/26504010000822 банківського рахунку юридичної особи від 02.12.2011 р. та договір № РКО-Ю/11/26504010000822 від 15.12.2011 р. банківського рахунку юридичної особи, відповідно до умов яких відповідач зобов'язався відкрити позивачу поточний рахунок № 26504010000822, є такими, що припинили свою дію.
Таким чином, рішенням суду було встановлено факт припинення дії договорів банківського рахунку юридичної особи №РКО-Ю/11/26504010000822 від 02.12.2011 р. та №РКО-Ю/11/26504010000822 від 15.12.2011 р. та закриття рахунку ПАТ «ХДІ страхування» №26504010000822, про що зазначено в його мотивувальній частині.
Щодо заяви відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про роз'яснення рішення в частині того, чи передбачає таке рішення спосіб та порядок його виконання шляхом стягнення грошових коштів на будь-який рахунок ПАТ «ХДІ страхування», окрім рахунку №26504010000822 в ПАТ «АВАНТ-БАНК», то в цій частині заявник просить суд роз'яснити порядок виконання господарського суду міста Києва від 24.12.2013 р., а не його зміст.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За статтею 2 зазначеного Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Таким чином, виконання судового рішення покладено на державну виконавчу службу, а не на суд.
Крім того, як слідує із апеляційної скарги, 21.01.2014р. на виконання наказу відділом примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 41545525.
27.01.2014р. відповідачем самостійно в повному обсязі виконано наказ господарського суду згідно платіжного доручення №95 від 27.01.2014р.
13.02.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №41545525.
27.03.2014р. за результатами проведеної перевірки матеріалів виконавчого провадження №41545525 в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Роєнком Р.В. прийнято постанову про перевірку законності виконавчого провадження №60, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №41545525 від 13.02.2014р.; зобов'язано начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Кантеміра В.І організувати відновлення виконавчого провадження та подальше проведення виконавчих дій.
27.03.2014р. на виконання постанови про перевірку законності виконавчого провадження державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження №41545525.
Таким чином, на думку апелянта, господарським судом міста Києва при винесені оскаржуваної ухвали було порушено статтю 89 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до вищевказаних обставин щодо скасування постанови відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження №41545525 до неможливості виконання наказу господарського суду міста Києва по справі №5011-12/9756-2012.
З такими доводами апелянта Київський апеляційний господарський суд погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях вимог чинного законодавства і як встановлено вище, судом не було порушено вимог статті 89 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р. у справі № 5011-12/9756-2012.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.05.2014 р. у справі № 5011-12/9756-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 5011-12/9756-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді С.А. Гончаров
Л.Г. Смірнова