13.06.14р. Справа № 904/2623/14
За позовом Дочірної компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ
до Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про стягнення 579 922,17 грн.
Суддя Мілєва І.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Костюченко В. П., довіреність № 8 від 13.01.2014р.
Дочірня компанія "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради про стягнення 579 922,17 грн., з яких: 525 828,75 грн. - 3% річних, 3 495,99 грн. - інфляційних за несвоєчасні розрахунки пені, 50 597,43 грн. - 3% річних за несвоєчасні розрахунки стосовно пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору на постачання природного газу № 06/10-2471 ТЕ-4 від 20.12.2010р., в частині своєчасної оплати поставленого природного газу.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2014р. було порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 14.05.2014р.
14.05.2014р. розгляд справи відкладено на 13.06.2014р.
У судове засідання представник позивача не з'явився, направив телеграму, просив розгляд справи у зв'язку з неможливістю направлення в судове засідання уповноваженого представника позивача розглядати справу на наявними матеріалами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
У судове засідання з'явився представник відповідача.
12.05.2014р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги визнає частково. Зазначив, що розраховуючи відсотки річних з суми основного боргу, позивач помилково вказує період прострочення погашення основного боргу у 402 дні, не враховуючи, що нарахування річних за невиконаним у встановленому законом порядку судовим рішенням, можливе з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, за прострочення оплати основного боргу з дня набрання судовим рішенням законної сили (07.05.2012р.) до фактичної сплати основного боргу (07.12.2012р.) сплило не 402 а 214 днів. Таким чином, позовні вимоги визнаються у сумі 280 573,45 грн. + 3 495,99 грн. + 50 597,43 грн. = 334 666,87 грн.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
20.12.2010р. між Дочірньою компанією "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (покупець) було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2471 ТЕ-4 (далі-договір).
Постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п. 1.1 договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.2011р. і діє до 31.12.2011р. включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 10.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 28.01.2011р.).
Додатковою угодою № 5 від 03.10.2011р. до договору поставки природного газу № 06/10-271-ТЕ-4 від 20.12.2010р. сторони погодили вважати договір № 06/10-271-ТЕ-4 від 20.12.2010р. припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011р. (а.с. 21).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012р. у справі № 21/5005/179/2012 (суддя - Назаренко Н.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 15 951 606,21грн., пеня у розмірі 1 248 567,19 грн., 3% річних у розмірі 275 206,23 грн., інфляційні витрати у розмірі 290 316,55 грн., по сплаті судового збору у розмірі 56 460,00 грн. (а.с. 28-32).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. у справі № 21/5005/179/2012 апеляційну скаргу КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012р. у справі № 21/5005/179/2012 змінено в частині стягнення пені, і резолютивну частину рішення в цій частині викладено в наступній редакції: «Стягнути з комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ пеню в розмірі 873 996,97 грн.» В решті рішення залишено без змін.
Позивач стверджує, що на час звернення до суду з даною позовною заявою рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012р. у справі № 21/5005/179/2012 та Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. в повному обсязі не виконані, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 3% річних за несвоєчасні розрахунки за основним боргом, інфляційні та 3% річних за несвоєчасні розрахунки стосовно пені.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому па неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням (п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 525 828,75 грн. - 3% річних за несвоєчасні розрахунки за основним боргом за період з 01.11.2011р. по 07.12.2012р. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012р. у справі № 21/5005/179/2012 стягнуто 3% за несвоєчасні розрахунки за основним боргом за період з 21.02.2011р. по 08.08.2011р. Тобто, нарахування здійснені позивачем після 08.08.2011р., а саме з 01.11.2011р.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3495,99 грн. - інфляційних за несвоєчасні розрахунки пені за період з травня 2012р. по лютий 2014 року; 50 597,43 грн. - 3% річних за несвоєчасні розрахунки стосовно пені за період з 08.05.2012р. по 14.04.2014р. При здійснення цього розрахунку позивачем правильно застосовані роз'яснення, викладені в п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.
Крім того в відповідач у відзив на позовну заяву визнав позовні вимоги в частині стягнення 3495,99 грн. - інфляційних за несвоєчасні розрахунки пені та 50 597,43 грн. - 3% річних за несвоєчасні розрахунки стосовно пені.
Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням наведеного, господарський суд приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення 3 495,99 грн. - інфляційних за несвоєчасні розрахунки пені, 50 597,43 грн. - 3% річних за несвоєчасні розрахунки стосовно пені.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є правомірними і підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 579 922,17 грн., з яких: 525 828,75 грн. - 3% річних, 3 495,99 грн. - інфляційних за несвоєчасні розрахунки пені, 50 597,43 грн. - 3% річних за несвоєчасні розрахунки стосовно пені.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.2.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 218 гривень. При зверненні з позовом до суду Дочірня компанія "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" сплатила судовий збір в розмірі 11 599,00 грн. згідно з платіжним дорученням №289 від 14.04.2014р. Таким чином, при звернені з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 00,56 грн. (11 599,00 грн. - 11 598,44 грн.). Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За викладеного, з державного бюджету України підлягає поверненню позивачу судовий збір в розмірі 00,56 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 11598,44грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 7, ідентифікаційний код 32688148) на користь Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 579922,17грн., з яких: 525 828,75 грн. - 3% річних, 3 495,99 грн. - інфляційних за несвоєчасні розрахунки пені, 50 597,43 грн. - 3% річних за несвоєчасні розрахунки стосовно пені, про що видати наказ.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 7, ідентифікаційний код 32688148) на користь Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) витрати по сплаті судового збору у розмірі 11598,44грн., про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Дочірній компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) із Державного бюджету України судовий збір в розмірі 00,56 грн., перерахований згідно з платіжним дорученням №289 від 14.04.2014р., яке знаходиться в матеріалах справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.06.2014
Суддя І.В. Мілєва