ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6328/14 05.06.14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
про відшкодування шкоди в порядку регресу
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Любаренко М.П. (дов.№206 від 02.12.2013)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києві від 11.04.2014 порушено провадження у справі №910/6328/14 та призначено її до розгляду на 13.05.2014 року.
24.04.2014 від Моторного (транспортного) страхового бюро України через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 11.04.2014 року.
За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 13.05.2014, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, та відклав у зв'язку із цим розгляд справи на 29.05.2014 року.
14.05.2014 від відповідача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва надійшло клопотання із проханням розглядати справу без участі представника відповідача, а також додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
27.05.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та долучення додаткових документів до матеріалів справи.
29.05.2014 суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.06.2014 року.
03.06.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі разом із додатками.
У судовому засіданні 05.06.2014 представник позивача надав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, відзиву на позовну заяву відповідач не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Про належне повідомлення представника відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення із відміткою про вручення поштового відправлення. (а. с. 39;49)
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що представники відповідача та третьої особи не з'явились до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
13.06.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес"
(страховик) та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (страхувальник) укладено договір №31306-1/006-0042683/05НТ на закупівлю послуги щодо страхування автотранспорту. (а. с. 86-106)
Умовами п.1.3 вказаного вище Договору передбачено страхування автомобілів, які належать страхувальнику на праві власності і надані у користування інвалідам, які перебувають на обліку в управліннях виконавчої дирекції Фонду, а саме відповідно до Додатку №2 до даного договору.
Із наявного у матеріалах справи Додатка №2 до вищезазначеного договору вбачається, що серед автомобілів, які застраховані даним договором, вказано транспортний засіб марки «ЗАЗ TF 698 K-LI», державний номер НОМЕР_1.
14.08.2013 між страховиком - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес», та страхувальником - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, укладено страховий сертифікат №3427, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням ТЗ марки «ЗАЗ TF 698 K-LI», державний номер НОМЕР_1. Право керування за цим сертифікатом надано ОСОБА_4. (а. с. 6)
Відповідно до довідки №9282460 про дорожньо-транспортну пригоду, 13.10.2013 по вул.Зіньківська у м.Полтава відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки «ЗАЗ TF 698 K-LI», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 (право керування передбачено сертифікатом №3427 від 14.08.2013), та транспортним засобом марки "ВАЗ21120", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 (а. с. 13)
Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України, якого постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 08.11.2013 у справі №545/4379/13-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 14)
Як вбачається із матеріалів справи, 15.10.2013 Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та 06.12.2013 із заявою на виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП ОСОБА_6. (а. с. 7-8-9)
Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ марки «ЗАЗ TF 698 K-LI», державний номер НОМЕР_1, визначена на підставі Звіту №1692 від 25.10.2013, у розмірі 17148,00 грн. (а.с. 17-35)
Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі вищевказаного звіту та становить, відповідно до страхового акту №49866/1 від 19.12.2013 та розрахунку до нього у розмірі 17148,00 грн. (а. с. 15)
Позивач, відповідно заяви страхувальника від 06.12.2013, перерахував на рахунок СТО ФОП ОСОБА_6 суму страхового відшкодування у розмірі 17148,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №313 від 20.12.2013 року. (а. с. 16)
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки "ВАЗ21120", державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (відповідач у справі), за полісом №АЕ1259998, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ та наданої відповідачем копії даного полісу. (а. с. 42;47)
Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, проте позивач претензію (вимогу) на сплату страхового відшкодування відповідачу не направляв, а звернувся із даним позовом до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).
Наявною у матеріалах справи постановою Полтавського районного суду полтавської області від 08.11.2013 у справі №545/4379/13-п встановлено вину ОСОБА_5 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки "ВАЗ21120", державний номер НОМЕР_2. (а. с. 14)
На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки "ВАЗ21120", державний номер НОМЕР_2, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (відповідач у справі), за полісом №АЕ1259998, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ та наданої відповідачем копії даного полісу. (а. с. 42;47)
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «ЗАЗ TF 698 K-LI», державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору №31306-1/006-0042683/05НТ від 13.06.2013 добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_5, як до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5011-23/10750-2012.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договору страхування.
Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ по полісу №АЕ1259998, розмір франшизи становить 510,00 грн.
Водночас, як вбачається із копії полісу №АЕ1259998, наданої відповідачем - Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", розмір франшизи становить 0 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування, заявленого позивачем до стягнення у межах даного позову, після зменшення на розмір франшизи - 0 грн., залишається незмінним.
Відповідно до п. п. 35.1. та 35.2. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
До заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Враховуючи вищенаведене, та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач не направляв відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, всупереч вимогам Закону, наведеним вище.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною першою статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви до суду, права позивача не були порушені відповідачем, тобто спір виник внаслідок неправомірних дій позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м.Київ, вул.Здолбунівського, 7Д, ідентифікайний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м.Київ, вул.Білоруська, 3, ідентифікайний код 20344871) 17148 (сімнадцять тисяч сто сорок вісім) гривень 00 копійок сплаченого страхового відшкодування.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 05.06.2014.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
та підписано 10.06.2014 року
Суддя К.В. Полякова