16 червня 2014 року Справа № 808/3817/14
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Недашківська К.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та Відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,
13 червня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області (далі іменується - відповідач 1) та Відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд: визнати нечинним правовий акт відповідача 1 - Вимогу про сплату боргу від 01.09.2012 про сплату недоїмки у сумі 3498 грн. 79 коп. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; зобов'язати відповідача 2 прийняти рішення про закриття виконавчого провадження №41150692, незаконно відкритого відносно позивача на підставі нечинного виконавчого документу; стягнути з відповідача 1 усі суми, які до розгляду справи по суті будуть стягнуті з його заробітної плати в ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» на підставі нечинного правового акту - Вимоги про сплату боргу.
За приписами Кодексу адміністративного судочинства України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, яка повинна відповідати вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 107 КАС України судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, визначених статтями 105, 106 КАС України.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно пунктів 6, 8 статті 3 КАС України визначено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах, а позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Вивчивши зміст позову, суддя з'ясував, що заявляючи зазначені вище позовні вимоги, позивач посилається у позові на незаконні дії та рішення відповідачів, однак при цьому він не конкретизує у позові, які саме норми чинного законодавства порушені відповідачами, у чому саме полягає протиправність прийнятих відповідачами рішень та незаконність вчинених ними дій. У позові взагалі відсутнє нормативне та фактичне обґрунтування заявлених позовних вимог, що позбавляє суд можливості з'ясувати, які конкретно порушення має на увазі позивач, які фактичні обставини свідчать про такі порушення. Посилання позивача у позовній заяві на порушення відповідачами статті 19 Конституції України суддя є неконкретними, оскільки дана норма являється загальною та не визначає специфіку конкретних правовідносин.
Частиною 1 статті 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 2 цієї статті зокрема встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивач зазначає, що про порушення відповідачем 2 свох прав та інтересів він дізнався 02.04.2014 під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження. Проте, як вбачається із доданих до позову документів, заява про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження подана уповноваженим представником до державної виконавчої служби 29.05.2014, про що свідчить наявна у додатках копія цієї заяви.
Отже, зважаючи на розбіжності між обставинами, які зазначені у позові, та обставинами, які випливають із доданих до позову документів, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які містяться у пункті 2 прохальної частини позову.
Такі протиріччя можливо усунути лише у разі надання суду доказів на підтвердження дати, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав чи інтересів відповідачем 2 та відповідачем 1.
Відповідно до пункту 6.8 Постанови Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент винесення вимоги про сплату боргу), у разі якщо платник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені, не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання.
Позивачем не надано суду жодних доказів того, коли саме він отримав або дізнався про вимогу про сплату боргу, адже зі змісту даної вимоги вбачається, що вона набрала чинності 07.12.2012.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини 4 статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 1 усіх сум, які до розгляду справи по суті будуть стягнуті з його заробітної плати в ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» на підставі нечинного правового акту - Вимоги про сплату боргу, ніяким чином не узгоджується з нормами статті 105 КАС України, а відтак, позивач повинен уточнити позовні вимоги з урахуванням вказаних вище норм закону.
Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та Відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 липня 2014 року , шляхом фактичного надання суду до встановленої дати належним чином оформленої позовної заяви у трьох примірниках із урахуванням недоліків, зазначених в ухвалі суду та надання документів, про які йшлося вище.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Копію даної ухвали направити ОСОБА_1.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М. Недашківська