Справа: № 826/1353/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
03 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Самсоновій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс" до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанов, -
Постановою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс" задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на йогом переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 03 серпня 2012 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 33665139 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 51/328 від 09.07.2012р., яким зобов'язано ТОВ «Киянка-Плюс» звільнити нежилі приміщення (в літ. «Б») у будинку № 30 по вулиці Васильківській у м. Києві згідно переліку. Даною постановою державного виконавця надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.
Відповідачем, через невиконання рішення суду, було на адресу позивача направлено виклики державного виконавця від 20 вересня 2012 року № 1095/7, 1094/7, від 04 березня 2013 року № 63/7, вимогу державного виконавця, складено акти від 19 жовтня 2012 року, від 27 березня 2013 року, від 15 липня 2013 року, від 21 жовтня 2013 року.
21 жовтня 2013 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві прийнято постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду, законних викликів та вимоги державного виконавця у розмірі 680, 00 грн. та надіслано боржнику (ТОВ «Киянка-Плюс») повторну вимогу про зобов'язання виконати рішення суду до 27 жовтня 2013 року.
У зв'язку з невиконанням рішення суду у вказаний строк, відповідачем повторно складено акти державного виконавця від 30 жовтня 2013 року, від 28 листопада 2013 року, від 11 грудня 2013 року.
11 грудня 2013 року відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу у розмірі 1 020, 00 грн. та стягнення виконавчого збору у розмірі 1 360, 00 грн. за невиконання ТОВ «Киянка-Плюс» рішення Господарського суду м. Києва.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що постанови про накладання штрафу та виконавчого збору від 11 грудня 2013 року винесені за відсутності підстав та доведеності факту невиконання судового рішення позивачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Згідно статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною другою ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у 7-денний термін, з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 28 Закону.
Відповідно до статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Частиною 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
При цьому, ст. 89 Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, на виклики державного виконавця, позивачем було надіслано письмові пояснення, відповідно до яких останній листами від 17.10.2012 року, від 22.03.2013 року, від 17.07.2013 року № 14 повідомляв про неможливість виконання рішення суду, у зв'язку з тим, що він не є власником вказаних нежитлових приміщень, а також не займає їх відповідно до договору оренди чи будь-якого іншого правочину, передбаченого чинним законодавством України чи Міжнародного законодавства. Листом від 27 грудня 2013 року позивачем також надано копію договору купівлі-продажу від 04 травня 2012 року нежитлових приміщень головного корпусу (в літ. Б, Б") загальною площею 6775, 50 кв.м. розташовані за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30 (літери Б, Б"), укладеного між ТОВ "Киянка-Плюс" (Продавець) та ТОВ "МАРИ ЛЬО" (Покупець).
У той же час, відповідач, з метою перевірки виконання рішення суду, здійснював вихід за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30, однак у зв'язку із його недопущенням до приміщення, виконавчі дії не провів, та склав акт від 15 липня 2013 року, згідно якого не зазначено за якою саме групою приміщень було здійснено вихід.
Інші докази, які б свідчили про те, що ТОВ «Киянка-Плюс» на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 серпня 2012 року та на час винесення оскаржуваних постанов займало нежилі приміщення (в літ. «Б») у будинку № 30 по вулиці Васильківській у м. Києві, які належить звільнити, матеріали вказаної адміністративної справи та виконавчого провадження не містять.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.Е. Мацедонська
.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.