ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
11 червня 2014 року м.Львів № 813/3370/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Гуменюк В.М., представника позивача Гордон Е.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до приватного підприємства «Стегарт» про накладення арешту на кошти відкритих рахунків у банках обслуговуючих такого платника,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до приватного підприємства «Стегарт» про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках у банку у межах суми податкового боргу 624731,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна узгоджена податкова заборгованість, не сплачена у встановлений строк. У власності відповідача відсутнє будь-яке майно, відтак, у відповідності до п. п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в установах банків в межах суми податкового боргу 624731,66 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач не забезпечив участі повноважного представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду був належним чином повідомлений; заперечення проти позову не подав. Конверт із повісткою повернувся до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою відповідача є вул. І. Франка, буд. 163, м. Львів.
Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд, враховуючи неявку відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.
Приватне підприємство «Стегарт» зареєстровано 25.02.2010 року, що підтверджено копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 16969889 від 08.08.2013 року.
17.05.2013 року позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 114-19, відповідно до якої загальна сума податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 17.05.2013 року становить 624879,11 грн.
Відповідно до довідки про заборгованість по платежах до бюджету (а. с. 4) заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на прибуток та податку на додану вартість станом на 17.04.2014 року становить всього 624731,66 грн. Вказана сума заборгованості також підтверджується даними зворотнього боку облікової картки платника.
Відповідно до листа Територіального управління Держгірпромнагляду у Львівській області № 3/04-01-05/2832 від 18.09.2013 року відповідач не має у власності зареєстрованих технологічних транспортних засобів (а. с. 45).
Відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства у Львівській області № 7986/4-8-8 від 18.10.2013 року відповідач не має у власності зареєстрованих у Держсільгоспінспекції транспортних засобів (а. с. 46).
Відповідно до листа відділу Держземагентства у м. Львові Львівської області № 40/6/286 від 08.11.2013 року інформація про наявність земельних ділянок у власності чи користуванні відповідача відсутня (а. с. 47).
Відповідно до листа Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області № 6306зп від 26.09.2013 року (а. с. 490) за відповідачем транспортні засоби не значаться.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 14742628 від 17.12.2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження приватного підприємства «Стегарт».
Приймаючи рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. п. 20.1.17. та п. п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, а також застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно зі ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Судом встановлено, що у відповідача наявний податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями; наявними в матеріалах справи доказами підтверджено відсутність у відповідача майна для погашення податкового боргу.
Суд дійшов висновку про наявність підстав застосування адміністративного арешту майна платника податків - відповідача, оскільки в судовому засіданні встановлено, що у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.
Враховуючи викладене, адміністративний позов Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до приватного підприємства «Стегарт» про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках у банку у межах суми податкового боргу 624731,66 грн. слід задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати зі сторін не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
постановив :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банку, приватного підприємства «Стегарт» (код ЄДРПОУ 36992050) у межах суми податкового боргу у розмірі 624731,66 грн.
3. Судові витрати з відповідача не стягуються.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 16 червня 2014 року.
Суддя Сподарик Н.І.