Справа № 2-а-1372/10/2211
Головуючий у 1-й інстанції: Савіцький Л. П.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
28 квітня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Сапальова Т.В.
судді: Боровицький О. А. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області на постанову Нетішинського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області про перерахунок пенсії,
в листопаді 2011 року позивач звернулася до Нетішинського районного суду Хмельницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплатити недонараховані суми пенсії як інваліду 2 групи за захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімаьлної пенсії за віком в розмірі, передбаченому ст. ст. 54, 50, ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відповідача мінімальну пенсію за віком обчислювати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого Законами "Про Державний бюджет України" на відповідні роки, з урахуванням положень інших нормативних актів, якими визначається розмір мінімальної пенсії за віком, та забезпечити їх виплату в зазначених розмірах до зміни Верховною Радою України ст. ст. 50, 54, ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.11.2006 року на підставі ст. ст. 50, 54, ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком щомісячно, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого Законами "Про Державний бюджет України" на відповідні роки, з врахуванням положень інших нормативних актів, якими визначається розмір мінімальної пенсії за віком, з нарахуванням інших, передбачених діючим законодавством коефіцієнтів, пільг та доплат на які позивач має право.
Постановою Нетішинського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2010 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та доплати державної та додаткової пенсії; зобов'язано відповідача здійснити позивачу державної пенсії та провести виплату недоплаченої пенсії а період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та, починаючи з 22 травня 2008 року, як інваліду ІІ групи в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вимог ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та провести виплату недоплаченої пенсії за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та, починаючи з 22 травня 2008 року, як інваліду ІІ групи в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням вимог ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Нетішинського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2010 року, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 та отримує пенсію та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 4 ст. 54 вказаного Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, №530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року.
З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, №530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, відповідач неправомірно виплачував основну та додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та виплачувати позивачу пенсії, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Проте, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про законність вимог позивача на перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", помилково застосував норми процесуального права. Так, задовольняючи позов в частині проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд першої інстанції необґрунтовано визначив період часу, за який порушене право підлягає відновленню, задовольняючи здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за період з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Враховуючи строки звернення до суду, визначені ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, право позивача на перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії підлягає захисту за період з 08.05.2010 року, оскільки позов подано до суду 08.11.2010 року.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить захищати її порушене право відповідно до діючого законодавства щомісячно, тому колегія суддів дійшла висновку, що правильним способом захисту порушеного права позивача, який відповідає вимогам чинного законодавства, є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії по день припинення такого права.
Оскільки, суд першої інстанції обставини справи встановив повно, правові норми, які регулюють відносини сторін, визначив правильно, проте при винесенні постанови у справі порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення Нетішинського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2010 року.
Відповідно до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову.
Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Нетішинського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області про перерахунок пенсії, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області щодо відмови в перерахунку основної та додаткової пенсії відповідно до розмірів, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 08.05.2010 року по 08.11.2010, протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 державну пенсію як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду ІІ групи, в розмірах, передбачених ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, встановлених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 08.05.2010 року, з урахуванням виплачених сум, та по день припинення права на такі виплати.
В решті позовних вимог відмовити.
Судове рішення набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з ст. 212 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Боровицький О. А.
Граб Л.С.