28 травня 2014 року Справа № 876/890/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Костіва М.В.,
суддів: Савицької Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. у справі №809/3669/13-а за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, третя особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1, про визнання протиправною бездіяльності,-
встановив:
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. у справі №809/3669/13-а за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області третя особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -ОСОБА_1, про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення перевірки достовірності даних, включених до декларації про початок виконання будівельних робіт; визнання протиправними дій щодо реєстрації декларації про початок виконання робіт, скасування декларації та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, було залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі скаржник просить ухвалу скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що виконавчий комітет міської ради, фінансове управління та центр надання адміністративних послуг є виконавчими органами Івано-Франківської міської ради та окремими юридичними особами. Оскільки відповідні документи подавались ОСОБА_1 до фінансового управління, виконавчий комітет пропустив строк на звернення до адміністративного суду з поважної причини.
Відповідач апеляційну скаргу заперечив з підстав, вказаних у запереченні. Ствердив, що заява ОСОБА_1 із доданою до неї декларацією була подана ОСОБА_1 до центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 12.02.2013 р. Державний реєстратор підпорядкований виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради, а відтак, його обізнаність із декларацією свідчить про обізнаність із нею відповідного органу місцевого самоврядування, який виконує делеговані повноваження. Окрім того, на підставі наказу Мінрегіонбуду України №92 від 24.06.2011 р. інформація щодо зареєстрованої декларації на початок робіт є загальнодоступною з моменту реєстрації декларації.
Третя особа заперечень на апеляційну скаргу не надала.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Як правильно встановив суд першої інстанції, із зазначеним вище позовом скаржник звернувся 28.11.2013 р. Порушення своїх прав скаржник вбачає у реєстрації відповідачем декларації про початок виконання будівельних робіт 03.10.2011 р.
Суд першої інстанції підставно встановив, що 12.02.2013 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою на укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, адресованою першому заступнику міського голови. До вказаної заяви серед додатків було подано і декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 03.10.2011 р. Посилання скаржника на те, що така декларація могла не долучатись до заяви, оскільки на ній не міститься резолюція, носить характер припущення та не доведене у встановленому порядку належними доказами. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що така заява ОСОБА_1 зареєстрована в центрі надання адміністративних послуг виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Посилання скаржника на те, що центр надання адміністративних послуг є окремою юридичною особою, а відтак, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради дізнався про порушення своїх прав пізніше, не заслуговує на увагу. Так, скаржником не надано пояснень щодо того, коли саме виконавчий комітет довідався про оскаржувану декларацію та не надано відповідних доказів цьому. Окрім того, заява ОСОБА_1 була адресована саме першому заступнику міського голови і відтак, підлягала передачі відповідному суб'єктові органом, уповноваженим на прийом таких звернень - центром надання адміністративних послуг.
З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про те, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду почався для скаржника з дати отримання звернення ОСОБА_1 із долученою до нього декларацією, адресованого першому заступнику міського голови, - відповідає закону та матеріалам справи.
Звернувшись із позовом лише 28.11.2013 р., позивач пропустив строк, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України. При цьому, поважність причин пропуску такого строку з матеріалів справи не вбачається, враховуючи, що всі органи, задіяні у процесі документообігу Івано-Франківської міської ради, виконують єдину функцію, спрямовану на здійснення делегованого повноваження.
Окрім того, заслуговує на увагу та обставина, що згідно із наказом Мінрегіонбуду України №92 від 24.06.2011 р. інформація щодо зареєстрованої декларації на початок робіт є загальнодоступною з моменту реєстрації декларації. Доказів існування поважних причин, які б перешкодили позивачу вчасно довідатись про стверджуваний факт порушення свого права з матеріалів справи не вбачається.
Відтак, неналежна реалізація позивачем існуючих можливостей вчасно довідатись про стверджуване порушення свого права, створення системи документообігу, яка допускає можливість передачі інформації адресату із затримкою, не може вважатись поважною причиною недотримання встановленого у ст. 99 КАС України строку на звернення до суду.
Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Однак, скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених КАС України підстав для скасування ухвали суду.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. у справі №809/3669/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: М.В. Костів
Судді: Н.В. Савицька
Р.М. Шавель