10 червня 2014 р. Справа № 3483/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства та Державна податкова інспекція у Сокальському районі на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2010 року у справі за позовом Сокальське міське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства до Державна податкова інспекція у Сокальському районі про визнання незаконним рішення , -
Сокальське міське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Сокальському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень рішень. З врахуванням поданих позивачем заяв про збільшення позовних вимог, позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення №000471150/0 від 1605.2007 року, №001063150/0 від 15.10.2007 року, №001308150/0 від 14.12.2007 року, №001062150/0 від 15.10.2007 року, №000039150/0 від 16.01.2008 року,№000244150/0 від 21.03.2008 року, №0007491501/0 від 02.09.2008 року, №0010531501/0 від 18.11.2008 року, №000457160/0 від 17.05.2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при винесенні оскаржуваних рішень податковим органом неправомірно і незаконно здійснено самостійне зарахування сплачених ними платежів по податках в рахунок погашення податкових боргів або інших податкових зобов'язань, які не вказані у ними у призначенні платежів платіжних доручень.
Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2010 року позовну заяву Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства до Державної податкової інспекції у Сокальському районі про визнання незаконним рішення - задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення - рішення №001063150/0 від 15.10.2007 року, №000244150/0 від 21.03.2008 року, №0007491501/0 від 02.09.2008 року, №0010531501/0 від 18.11.2008 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Сокальське міське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства просить зазначену постанову в частині відмови скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваних рішень податковим органом неправомірно і незаконно здійснено самостійне зарахування сплачених ними платежів по податках в рахунок погашення податкових боргів або інших податкових зобов'язань, які не вказані у ними у призначенні платежів платіжних доручень.
У поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Сокальському районі просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою позивачеві в позові відмовити в повному об'ємі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваних рішень податковим органом правомірно і законно здійснено самостійне зарахування сплачених позивачем платежів по податках в рахунок погашення податкових боргів або інших податкових зобов'язань, які не вказані останніми у призначенні платежів платіжних доручень. Відповідно до пп.17.1.7 Закону 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані скарги не підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що згідно із пунктом 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.2004 р. за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Позивачем не надано суду платіжних доручень в підтвердження сплати ним узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість у встановлені терміни (граничні терміни сплати) із зазначенням призначення платежу ПДВ за грудень 2006 року, ПДВ за квітень 2007 року, ПДВ за березень 2007 року, ПДВ за травень 2007 року, ПДВ за грудень 2008 року. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог позивача в частині скасування податкових повідомлень рішень №000471150/0 від 16.05.2007 року, №001308150/0 від 14.12.2007 року, №001062150/0 від 15.10.2007 року, №000039150/0 від 16.01.2008 року, №0004571601/0 від 17.05.2010 року, а відтак у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, що 14.05.2007 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) за період з 31.01.2007 року по 25.04.2007 року, за результатами якої складено акт №356/150/20845840. Актом встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 Закону 2181 та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме сплатило узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою: від 31 дня до 90 календарних днів в сумі 24492,00 грн. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №000471150/0 від 16.05.2007 року за затримку на 85 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 24492,00 грн. нараховано штраф у розмірі 20% в сумі 4898,41 грн. Узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 24492,00 грн. виникла в наслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 30.01.2007 року.
12.12.2007 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) за період з 31.05.2007 року по 28.11.2007 року, за результатами якої складено акт №1147/150/20845840. Актом встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 Закону 2181 та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме сплатило узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою: більшою 90 календарних днів в сумі 29961,00 грн. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №001308150/0 від 14.12.2007 року за затримку на 182 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 29961,00 грн. нараховано штраф у розмірі 50% в сумі 14980,54 грн. Узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 29961 грн. виникла в наслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 30.05.2007 року.
11.10.2007 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) за період з 04.05.2007 року по 28.09.2007 року, за результатами якої складено акт №905/150/20845840. Актом встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 Закону 2181 та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме сплатило узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою: від 31 до 90 календарних днів в сумі 12987,88 грн. та більшою 90 днів в сумі 24655,12 грн. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №001062150/0 від 15.10.2007 року за затримку на 89 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 12987,88 грн. нараховано штраф у розмірі 20% в сумі 2597,56 грн. Узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 37643 грн. виникла внаслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 03.05.2007 року.
08.01.2008 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) за період з 03.07.2007 року по 19.12.2007 року, за результатами якої складено акт №7/150/20845840. Актом встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 Закону 2181 та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме сплатило узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою: в більшою 90 календарних днів в сумі 30503,04 грн. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №000039150/0 від 16.01.2008 року за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 30503,04 грн. нараховано штраф у розмірі 50% в сумі 15251,52 грн. Узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 30503 грн. виникла в наслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2007 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 02.07.2007 року.
05.05.2010 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) за період з 30.01.2009року по 28.04.2010 року, за результатами якої складено акт №430/160/20845840. Актом встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 Закону 2181 та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме сплатило узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою: в більшою 90 календарних днів в сумі 33598,00 грн. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №0004571601/0 від 17.05.2010 року за затримку на 453 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 33598 грн. нараховано штраф у розмірі 50% в сумі 16799,05 грн. Узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 33598грн. виникла в наслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 30.01.2009 року.
Відповідно до п.5.1.Закону України"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами і доповненнями (далі Закон 2181), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.5.3.1 Закону 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пп.17.1.7 Закону 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Позивачем не надано суду платіжних доручень в підтвердження сплати ним узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість у встановлені терміни (граничні терміни сплати) із зазначенням призначення платежу ПДВ за грудень 2006 року, ПДВ за квітень 2007 року, ПДВ за березень 2007 року, ПДВ за травень 2007 року, ПДВ за грудень 2008 року.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог позивача в частині скасування податкових повідомлень рішень №000471150/0 від 16.05.2007 року, №001308150/0 від 14.12.2007 року, №001062150/0 від 15.10.2007 року, №000039150/0 від 16.01.2008 року, №0004571601/0 від 17.05.2010 року, а відтак у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
11.10.2007 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) за період з 04.05.2007 року по 28.09.2007 року, за результатами якої складено акт №905/150/20845840. Актом встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 Закону 2181 та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме сплатило узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою: від 31 до 90 календарних днів в сумі 12987,88 грн. та більшою 90 днів в сумі 24655,12 грн. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №001063150/0 від 15.10.2007 року за затримку на 148 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 24655,12 грн. нараховано штраф у розмірі 50% в сумі 12327,57 грн. Узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 37643 грн. виникла в наслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 03.05.2007 року.
Як вбачається з копій платіжних доручень №498 від 02.04.2007 року на суму 1000 грн., №520 від 05.04.2007 року на суму 2049,00 грн., №580 від 19.04.2007 року на суму 2000 грн., позивачем частково сплачено узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за березень 2007 року у встановлені строки. Однак при винесенні податкового повідомленні рішення №001063150/0 від 15.10.2007 року відповідачем не було враховано вказані обставини.
17.03.2008 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) за період з 31.07.2007року по 05.03.2008 року, за результатами якої складено акт №234/150/20845840. Актом встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 Закону 2181 та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме сплатило узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою: більшою 90 днів в сумі 37816 грн. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №000244150/0 від 21.03.2008 року за затримку на 218 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 37816 грн. нараховано штраф у розмірі 50% в сумі 18908,04 грн. Узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 37816 грн. виникла в наслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 30.07.2007 року.
Як вбачається з копій платіжних доручень №1116 від 20.07.2007 року на суму 1000 грн., №1131 від 23.07.2007 року на суму 1385,44 грн., №1138 від 24.07.2007 року на суму 2000 грн., №1146 від 25.07.2007 року на суму 486,60 грн., позивачем частково сплачено узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за червень 2007 року у встановлені строки. Однак при винесенні податкового повідомленні рішення №000244150/0 від 21.03.2008 року відповідачем не було враховано вказані обставини.
18.08.2008 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) за період з 01.10.2007 року по 15.08.2008 року, за результатами якої складено акт №766/150/20845840. Актом встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 Закону 2181 та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме сплатило узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою: більшою 90 днів в сумі 186453 грн. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №0007491501/0 від 02.09.2008 року за затримку на 319 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 186453 грн. нараховано штраф у розмірі 50% в сумі 93226,56 грн. Узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 186453 грн. виникла в наслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість, а саме: у сумі 35270 грн. за серпень 2007 року граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 01.10.2007 року; в сумі 39092 грн. за вересень 2007 року граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 30.10.2007 року; у сумі 38843 грн. за жовтень 2007 року граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 30.11.2007 року; в сумі 34593 грн. за листопад 2007 року граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 04.01.2008 року; в сумі 38655 грн. за грудень 2007 року граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 30.01.2008 року.
Як вбачається з копій платіжних доручень №1475 від 20.09.2007 року на суму 5770, №1410 від 10.09.2007 року на суму 2000 грн. позивачем частково сплачено узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за серпень 2007 року у встановлені строки. Як вбачається з копій платіжних доручень №1891 від 23.11.2007 року на суму 2469 грн., №1931 від 28.11.2007 року на суму 6740 грн., №1867 від 21.11.2007 року на суму 2000 грн., №1873 від 22.11.2007 року на суму 2000 грн., №1852 від 20.11.2007 року на суму 5000 грн., №1754 від 01.11.2007 року на суму 2237,30 грн., №1807 від 09.11.2007 року на суму 2000 грн., №1940 від 30.11.2007 року на суму 5860 грн. позивачем частково сплачено узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за жовтень 2007 року у встановлені строки. Як вбачається з копій платіжних доручень №1840 від 16.11.2007 року на суму 1000 грн., №2022 від 19.12.2007 року на суму 3000 грн., №2007 від 14.12.2007 року на суму 50 грн., №2016 від 18.12.2007 року на суму 1000 грн., №1963 від 05.12.2007 року на суму 5000 грн.,№1988 від 12.12.2007 року на суму 1000 грн., №1958 від 04.12.2007 року на суму 5581 грн., №1947 від 03.12.2007 року на суму 7000 грн., №2067 від 26.12.2007 року на суму 2869 грн., №2037 від 20.12.2007 року на суму 3000 грн., №2075 від 27.12.2007 року на суму 1000 грн., №2087 від 28.12.2007 року на суму 4000 грн. позивачем частково сплачено узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за листопад 2007 року у встановлені строки. Як вбачається з копії платіжних доручень №114 від 29.01.2008 року на суму 1000 грн., №4 від 04.01.2008 року на суму 1000 грн. позивачем частково сплачено узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за грудень 2007 року у встановлені строки. Однак при винесенні податкового повідомлення рішення №0007491501/0 від 02.09.2008 року відповідачем не було враховано вказані обставини.
12.11.2008 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) за період з 03.03.2008 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт №1017/150/20845840. Актом встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 Закону 2181 та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме сплатило узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою: більшою 90 днів в сумі 27769 грн. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №0010531501/0 від 18.11.2008 року за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 27769 грн. нараховано штраф у розмірі 50% в сумі 13884,54 грн. Узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 27769 грн. виникла в наслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 03.03.2008 року.
Як вбачається з копій платіжних доручень №146 від 01.02.2008 року на суму 2000 грн., №165 від 06.02.2008 року на суму 2400 грн., №217 від 20.02.2008 року на суму 5000 грн.,№244 від 22.02.2008 року на суму 446 грн. позивачем частково сплачено узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за січень 2008 року у встановлені строки. Однак при винесенні податкового повідомленні рішення №0010531501/0 від 18.11.2008 року відповідачем не було враховано вказані обставини.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Виходячи зі змісту п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно із пунктом 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.2004 р. за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Оскільки податковим органом при винесенні податкових повідомлень рішень №001063150/0 від 15.10.2007 року, №000244150/0 від 21.03.2008 року, №0007491501/0 від 02.09.2008 року, №0010531501/0 від 18.11.2008 року не було враховано факту часткової сплати узгодженої суми податкового зобовязання у встановлені строки згідно платіжних доручень, наведених вище в наслідок зміни призначення платежу, самостійно визначеного позивачем, а відтак вказані рішення підлягають скасуванню.
Таким чином, суд дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень рішень №001063150/0 від 15.10.2007 року, №000244150/0 від 21.03.2008 року, №0007491501/0 від 02.09.2008 року, №0010531501/0 від 18.11.2008 року, у задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційні скарги Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства та Державної податкової інспекції у Сокальському районі - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2010 року у справі № 2а-2127/10/1370 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
Д.М. Старунський