10 червня 2014 р. Справа № 9384/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області до відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області про скасування постанови, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області звернулося в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, в якому просить скасувати постанову № 22049006, винесену 13.12.2010 року державним виконавцем ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. за невиконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі №2а-1314/2009, згідно якого УПФУ в м. Дрогобичі Львівської області зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що управлінням вжито заходів щодо виконання рішення суду шляхом звернення до Дрогобицького міськрайонного суду з заявою про роз'яснення рішення суду та до відповідача з заявою про зупинення у зв'язку з цим виконавчого провадження. Крім цього, управлінню не виділялись кошти з Державного бюджету України на виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії. Вважає, що за таких обставин постанова про накладення штрафу є безпідставною і підлягає скасуванню.
Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року у задоволенні позовної заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області до відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області про скасування постанови - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що управлінням вжито заходів щодо виконання рішення суду шляхом звернення до Дрогобицького міськрайонного суду з заявою про роз'яснення рішення суду та до відповідача з заявою про зупинення у зв'язку з цим виконавчого провадження. Крім цього, управлінню не виділялись кошти з Державного бюджету України на виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії. Вважає, що за таких обставин постанова про накладення штрафу є безпідставною і підлягає скасуванню.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області суд першої інстанції виходив з того, що перевіривши оскаржувану позивачем постанову про накладення штрафу від 13.12.2010 року з виконання виконавчого листа № 2а-1314, виданого 12.07.2010 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, суд прийшов до висновку, що така прийнята з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження»та передбачених ст. 2 КАС України принципів.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, штраф на позивача-боржника по виконавчому провадженню накладено в порядку і розмірі, встановленому законом, тому позов є безпідставним.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження»та покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Частина 2 статті 19 Конституції України закріпила обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Судом встановлено, що на виконанні ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області знаходиться виконавчий лист № 2а-1314, виданий 12.07.2010 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, згідно з яким УПФУ в м. Дрогобичі Львівської області зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням виплачених сум.
Виконавче провадження № 22049006 за вищезгаданим виконавчим документом відкрито постановою від 21.10.2010 року і боржнику -УПФУ в м. Дрогобичі Львівської області -надано строк для добровільного виконання судового рішення до 27 жовтня 2010 року. Судом встановлено, що у вказаний державним виконавцем строк позивач судове рішення не виконав.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на території України.
Обов'язковість судових рішень є одним із принципів адміністративного судочинства, закріпленого в статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника -юридичну особу штраф від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Як вбачається з постанови про накладення штрафу від 13.12.2010 року, така винесена за невиконання УПФУ в м. Дрогобичі Львівської області рішення суду по справі № 2а-1314.
Судом не беруться до уваги доводи позивача щодо звернення до Дрогобицького міськрайонного суду з заявою про роз'яснення рішення суду та до відповідача з заявою про зупинення у зв'язку з цим виконавчого провадження, оскільки вказані дії, хоча і пов'язані з виконанням судового рішення, однак не сприяли виконанню такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувану позивачем постанову про накладення штрафу від 13.12.2010 року з виконання виконавчого листа № 2а-1314, виданого 12.07.2010 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, суд прийшов до висновку, що така прийнята з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження»та передбачених ст. 2 КАС України принципів.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, штраф на позивача-боржника по виконавчому провадженню накладено в порядку і розмірі, встановленому законом, тому позов є безпідставним.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року у справі № 2а-12580/10/1370 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
Д.М. Старунський