11 червня 2014 р. Справа № 876/15194/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2013 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
30.03.2009 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідачів про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Вимоги мотивовані тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006 - 2008 років йому таке підвищення не нараховувалось та не виплачувалось. Просить зобов'язати провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за 2006 - 2008 роки.
Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В решті позовних вимог відмовлено.
Суд виходив з того, що з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 позивачам повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак безпідставно із-за відсутності належного фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, цього відповідачем зроблено не було, хоча подібне не доведено останнім, а також невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.
Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Покликання маються на те, що законодавчо не вирішено величину мінімальної пенсії за віком, щодо застосування для обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлений статус дітей війни. Також не внесені зміни в Закони України «Про Держаний бюджет України на 2007-2008 роки» в частині збільшення видатків для забезпечення державних соціальних гарантій, які були предметом розгляду в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.
В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).
Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачі є дітьми війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в пенсійному посвідченні.
Що стосується вимог позивачки за 2006 рік, то суд вірно виходив з того, що вони задоволенню не підлягають, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено обмеження щодо подібної допомоги, яке на предмет конституційності не розглядалось та неконституційним визнано не було.
Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірність позовних вимог за 2007 рік, оскільки згідно ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривень, з жовтня - 498.
Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Однак, після прийняття Конституційним Судом України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Подібне не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, що слід застосовувати у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».
Так при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134/00), суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім цього, правомірно на думку колегії суддів, частково задоволено позивачу частину вимог за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, оскільки лише 22.05.2008 року рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 195, 197, 198 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2013 року по адміністративній справі №2а/449/248/13 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М. Ліщинський
Судді О.І. Довга
І.І. Запотічний