28 травня 2014 року Справа № 876/3666/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді: Костіва М.В.,
суддів: Савицької Н.В., Шавеля Р.М.
за участі секретаря: Бєлкіної Н.В.
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Ніколайчук В.М., Шпур Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 р. у справі № 803/1284/13-a за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів України, Міністерства доходів та зборів України про визнання протиправним та скасування наказів в частині припинення перебування на державній службі, зобов'язання про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання внесення запису у трудову книжку,-
встановив:
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 р. у справі № 803/1284/13-a за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів України, Міністерства доходів та зборів України про визнання протиправним та скасування наказів в частині припинення перебування на державній службі, зобов'язання про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання внесення запису у трудову книжку у позові було відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі скаржник просить постанову скасувати та задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що на дату винесення рішення не було доказів вчинення правопорушення позивачем, не відбирались у позивача пояснення, не проводилось службове розслідування, звільнено позивача під час тимчасової непрацездатності, не враховано наявність у позивача малолітньої дитини та перебування у стані вагітності. Посилається на те, що Закон України «Про дисциплінарний статут митної служби України» прийнятий пізніше від Закону України «про державну службу» та є спеціальним. Єдиним доказом порушення скаржником присяги є лист Генеральної прокуратури України про порушення відносно скаржника кримінальної справи. Однак, ці обставини обвинувальним вироком не підтверджені. Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженою наказом ДМСУ №918 від 13.08.2010 р., передбачено вичерпний перелік підстав для проведення службового розслідування, у тому числі п. «г» - вчинення посадовою особою чи стосовно неї у зв'язку з виконанням службових обов'язків діяння, яке містить ознаки злочину. Однак, службове розслідування не проводилось.
Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив за безпідставністю. В запереченні зазначає, що усі обставини у повній мірі були встановлені, а підстави для звільнення, передбачені Дисциплінарним статутом відсутні. Посилається на неподання скаржником документів про тимчасову непрацездатність на дату звільнення.
Розглянувши матеріали справи і апеляційної скарги, заслухавши пояснення, колегія суддів встановила наступне.
Як правильно встановив суд першої інстанції, скаржник був державним службовцем, з 10.06.1993 р. працював у державних митних органах України на різних посадах, а з 04.11.2011 р. працював на посаді інспектора митного оформлення №3 митного поста "Луцьк" Ягодинської митниці. 07.06.1995 р. прийняв Присягу державного службовця.
15.11.2011 р. відносно ОСОБА_1, начальника митного поста "Луцьк", заступника начальника митного поста "Луцьк", начальника сектору митного оформлення №1 митного поста "Луцьк" порушено кримінальну справу за ознаками скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Вирок у кримінальній справі на дату винесення оскаржуваної постанови винесений не був, чим спростовується посилання відповідача на встановленість фактів порушення скаржником присяги. Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженою наказом ДМСУ №918 від 13.08.2010 р., передбачено вичерпний перелік підстав для проведення службового розслідування, у тому числі п. «г» - вчинення посадовою особою чи стосовно неї у зв'язку з виконанням службових обов'язків діяння, яке містить ознаки злочину. Тим не менш, службове розслідування не проводилось.
Не зважаючи на це, Державною митною службою України 17.11.2011 р. прийнято наказ №2528-к "Про припинення перебування на державній службі", яким за порушення Присяги державного службовця, відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" з 17.11.2011 року припинено перебування позивача на державній службі в митних органах України. На виконання наказу Державної митної служби України 17.11.2011 р. Ягодинською митницею видано наказ №938-к від 18.11.2011 року "Про оголошення наказу Державної митної служби України від 17.11.2011 року №2528-к".
Статтею 410 МК України визначено, що порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях визначаються законодавством України. Згідно з преамбулою Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу". Законом України "Про державну службу" встановлено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється також з підстав, визначених статтею 30 цього Закону, і в таких випадках норми даного Кодексу не підлягають застосуванню, позаяк припинення державної служби не можна кваліфікувати як звільнення з ініціативи адміністрації. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону. Служба припиняється у випадку порушення присяги державним службовцем.
Статтею 5 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця. Відповідно до статті 17 цього Закону громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Однак, факт порушення скаржником присяги не знаходить підтвердження у матеріалах справи та не був у встановленому порядку доведений відповідачем. Висновки суду першої інстанції про зворотнє в цій частині не відповідають матеріалам справи.
Так, посилання на встановленість того, що скаржник - інспектор сектору митного оформлення №1 митного поста "Луцьк" Ягодинської митниці, будучи службовою особою, за попередньою змовою з групою осіб Ягодинської митниці, поєднане з вимаганням, за швидке проведення митного огляду та митного оформлення товару, який прибув на адресу ВОБО "Ми і віра", 14.11.2011 р. близько 20 год 15 хв. в приміщенні адміністративної будівлі митного поста "Луцьк" Ягодинської митниці, що в селі Струмівка Луцького району по вулиці Рівненській,4 одержала хабара у сумі 500 грн. та цього ж дня була затримана працівниками СБ України. 15.11.2011 р. відносно скаржника, начальника митного поста "Луцьк", заступника начальника митного поста "Луцьк", начальника сектору митного оформлення №1 митного поста "Луцьк" порушено кримінальну справу за ознаками скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Однак, на дату винесення наказів про звільнення ці обставини носили характер припущення, не доведеного обвинувальним вироком суду. Відтак, суд першої інстанції та відповідач не врахували засади презумпції невинуватості особи. Не набрав законної сили вирок суду і на дату винесення оскаржуваної постанови судом першої інстанції.
Відтак, факти порушення присяги скаржником не підтверджені матеріалами службового розслідування і не були доведені обвинувальним вироком суду. Інших належних доказів допущення скаржником порушення присяги відповідачем надане не було, у зв'язку із чим не було доведено правомірність своїх рішень.
Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постановами Верховного Суду України від 21.05.2013 р., 04.06.2013 р., 10.09.2013 р. у справах №№21-403а12, 21-167а13, 21-180а13 висловлена позиція, що системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 31 Статуту, ст. ст. 14, 17, 30 Закону України №3723-ХІІ свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у ч. 2 ст. 2 Статуту, ч. 2 ст. 9 Закону №3723-ХІІ, найбільш суворим з яких є звільнення. У п. 6 ч. 1 ст. 30 вказаного закону визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення. Положення вказаного закону можуть застосовуватись до посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у т.ч. й нормами статуту. Оскільки припинення державної служби на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 закону №3723-ХІІ є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Передумовою такого звільнення є ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що на дату звільнення скаржник перебувала на лікарняному. Зазначений факт відповідачем не заперечується, із посиланням лише на те, що про цей факт йому не було відомо на дату звільнення. Однак, таке заперечення не знаходить підтвердження у матеріалах справи. Законодавство, встановлюючи загальну заборону звільняти працівника під час тимчасової непрацездатності, не обумовлює її фактом обізнаності роботодавця.
З матеріалів справи вбачається, що середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу склав 50006,88 грн..
Відтак, висновки суду першої інстанції не відповідають закону і матеріалам справи.
Згідно із ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду, не надав інших доказів, які б не подавались суду першої інстанції з обґрунтуванням неможливості їх подання такому суду.
Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.
Керуючись ст. ст. 17 - 19, 200, 206 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 р. у справі №803/1284/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №2528-К від 17.11.2011 р. в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора митного оформлення №3 митного поста «Луцьк» Ягодинської митниці Міндоходів України з 17.11.2011 р..
Стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів України на користь ОСОБА_1 50006,88 грн. (п'ятдесят тисяч шість) грн. 88 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум, виплачених при її звільненні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на її користь середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4167,24 грн. (чотири тисячі сто шістдесят сім) грн. 24 коп. звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: М.В. Костів
Судді: Н.В. Савицька
Р.М. Шавель