27 травня 2014 р. Справа № 162175/12
Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Улицького В. З., Гулида Р. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 30.12.2011 року по справі № 2а-4911/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії,
ОСОБА_1 14.12.2011 року звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат в межах строку позовної давності.
Позовні вимоги обґрунтовує вимогами статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 30.12.2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу щомісячного підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до положень статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14.06.2011 року по 22.07.2011 року із врахуванням виплачених сум.
Апелянт подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що нарахування та виплату позивачу щомісячного підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, проведено правомірно, відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач належить до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є особою, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Всупереч вимогам статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю проведено у фіксованому розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не вказаних вище постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
На виконання вимог п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, якою встановлено порядок та розміри виплат, передбачених ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відтак позовні вимоги належать до задоволення до 22.07.2011 року.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254, 256 КАС України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Маневицького районного суду Волинської області від 30.12.2011 року у справі № 2а-4911/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Улицький В. З.
Гулид Р. М.