Постанова від 10.06.2014 по справі 2а-2320/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 9104/34358/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Мікули О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2011 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за останні шість місяців по день винесення рішення.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2011 року у справі №2а-2320/11 позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за період з 14 квітня 2011 року по 23 липня 2011 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків. Законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком необхідно визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є «дитиною війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй управлінням Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області пенсії за віком.

Всупереч вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Згідно із п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року зазначено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745, яка набрала законної сили 23 липня 2011 року.

Вищенаведені нормативні акти на даний час є діючими і неконституційними не визнавались.

Таким чином, нарахування та виплата у 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати передбачені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06 липня 2011 року.

Також, необхідно зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин необхідно застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 18 квітня 2011 року по 23 липня 2011 року, відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області, відповідний обов'язок необхідно покласти на відповідача у справі.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

За таких обставин, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1,4 ч.1 ст.202, ч. 2 ст.205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області - задовольнити частково.

Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2011 року у справі №2а-2320/11 - скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за період 18 квітня 2011 року по 23 липня 2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

О.І. Мікула

Попередній документ
39204875
Наступний документ
39204877
Інформація про рішення:
№ рішення: 39204876
№ справи: 2а-2320/11
Дата рішення: 10.06.2014
Дата публікації: 18.06.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: