Справа: № 810/6321/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
03 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії, -
У листопаді 2013 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії, в якому просив визнати протиправними дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації по відмові позивачу про включення до Єдиного автоматизованого реєстру осіб, як учасника війни в Афганістані за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 , зобов'язати Києво-Святошинську районну державну адміністрацію включити позивача - полковника юстиції запасу ОСОБА_1 до Єдиного автоматизованого реєстру осіб, як учасника війни в Афганістані за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року - без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги прямо передбачено обов'язок суб'єкта владних повноважень включити особу, яка має право на пільги до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Окрім того, у Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги взагалі відсутні будь-які норми, які б містили та визначали підстави для відмову у включенні до такого реєстру особи, яка має право пільги. Також відповідачем не доведено того факту, що позивачем не було надано повного пакету документів, які передбачені Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, ОСОБА_1 є особою, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується даними посвідчення серія НОМЕР_1 , яке видано 08.05.1996 року.
10.10.2011 року позивач звернувся до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області із заявою про реєстрацію його в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, для отримання пільг на житлово-комунальні послуги за фактичним місцем проживання в АДРЕСА_1 , як учасника бойових дій в Афганістані.
При цьому, судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 мав намір зареєструватись в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги не тільки для отримання житлово-комунальних послуг, а і щодо отримання інших пільг, які передбачені положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту». Проте, при зверненні до відповідача йому було надано заяву відповідної форми, в якій вже було надруковано текст наступного змісту: «Прошу зареєструвати мене в ЄДАРП Києво-Святошинського району, для отримання пільг на житлово-комунальні послуги за фактичним місцем проживання». Потім у цій заяві були пропущені рядки під якими зазначено: «адреса фактичного місця проживання» та «категорія пільги».
У зв'язку із такими обставинами він підписав вказану заяву та надав посадовій особі Управління соціального захисту населення такі документи:
- копію посвідчення учасника бойових дій Серії НОМЕР_2 ;
- довідку Управління праці і соціального забезпечення Подільської районної державної адміністрації у м. Києві від 03.10.2011 року № 3539, згідно з якою позивач відсутній у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, пільгами на житлово-комунальні послуги не користувався;
- Акт депутата Гореницької сільської ради від 04.10.2011 року про те, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 ;
- довідку Військової частини НОМЕР_3 з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію від 06.10.2011 року № 17/15/812;
- ідентифікаційний код та копію паспорта.
У зв'язку з тим, що Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області не було надано відповіді на заяву, він особисто звернувся до відповідача і на прийомі у березні 2012 йому в усній формі повідомили про відмову у включенні до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
На підтвердження прийняття відповідачем рішення про відмову у включенні позивача до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, ОСОБА_1 звернувся до відповідача та отримав лист Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2013 року № 2717, згідно з яким зазначено, що відповідно до розпорядження голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 30.12.2011 року № 3324, позивачу відмовлено у включенні до реєстру (незавершене будівництво).
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
Обговорюючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду із вищевказаним позовом колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обґрунтувуючи вимоги про залишення позовної заяви без розгляду відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 повідомлено про відмову у включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги листом від 10.01.2012 року № 100.
Разом з тим, ані під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи, відповідачем не було надано доказів вручення зазначеного листа позивачу, як і будь-яких інших доказів повідомлення позивача до 25.11.2013 року про відмову.
Наданий відповідачем витяг з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, не є належним доказом повідомлення позивача в розумінні норм КАС України, так як відповідачем не надано відповідні документи, які б підтверджували факт саме надіслання цього листа позивачу, зокрема, фіскальний чек по реєстру згрупованих поштових відправлень або інший документ з відділку Укрпошти, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Крім того, в матеріалах справи наявна інша копія листа відповідача від 25.11.2013 року № 2717, в якому повідомляється про те, що ОСОБА_1 відмовлено у включенні до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. При цьому, у листі від 25.11.2013 року № 2717 не зазначено, що вказаний лист надсилається позивачу повторно або вдруге на його звернення, і що рішення щодо нього вже було прийнято, про що позивача було повідомлено у встановленому порядку.
Відповідачем також не надано будь - яких доказів, щодо повідомлення позивача про прийняття відповідачем розпорядження від 30.12.2011 року № 3324 про відмову у реєстрації та надіслання тексту цього розпорядження або його вручення позивачу. Цю обставину так само підтвердив і позивач, який ознайомився зі змістом вказаного розпорядження лише під час розгляду даної справи у суді першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає неправомірними доводи відповідача щодо пропуску ОСОБА_1 строків звернення до суду.
Щодо відмови Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації у включенні ОСОБА_1 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 117 затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення). Метою прийняття даної постанови було питання удосконалення обліку осіб, які мають право на пільгу за соціальною ознакою.
Відповідно до пункту 3 даної Постанови доручено Міністерству соціальної політики забезпечити включення до Реєстру інформації про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про освіту», «Про державну податкову службу в Україні», «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про захист рослин», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про правові засади цивільного захисту», «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України», «Про охорону дитинства», «Про соціальний захист дітей війни», «Про культуру», Основ законодавства України про охорону здоров'я, статті 48 Гірничого закону України і пенсіонерів за віком. Отже, дана постанова містить імперативну вказівку щодо забезпечення включення до Реєстру інформації про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, у тому числі і відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно з пунктом 1 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України.
Відповідно до пункту 2 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги до Реєстру включається така інформація:
- загальні відомості про пільговика (прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік народження, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
- адреса зареєстрованого місця проживання (або за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 (ЗП України, 1996 р., N 2, ст. 76; Офіційний вісник України, 1997 р., число 39, ст. 17; 2000 р., N 5, ст. 178);
- адреса фактичного місця проживання;
- склад сім'ї;
- характеристика житла;
- реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується.
Пункт 3 Положення встановлює, що Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Згідно з пунктом 5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу:
1) довідку про склад сім'ї, копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім'ї на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів);
2) копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, пред'являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.
Колегія суддів звертає увагу, що вищевказаними нормами наведено виключний перелік документів, які необхідно подати для включення особи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
При цьому, варто зазначити, що у Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги взагалі відсутні будь-які норми, які б містили та визначали підстави для відмову у включенні до такого реєстру особи, яка має право пільги. Так, зокрема у пункті 4 цього Положення встановлено, що уповноважені органи з дотриманням вимог Закону України «Про інформацію» мають право: отримувати від пільговика документи, що підтверджують їх право на пільгу, проводити перевірку достовірності поданих документів, отримувати відомості від пільговиків, використовувати під час наповнення Реєстру інформацією з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги, надавати інформацію, яка міститься в Реєстрі, підприємствам та організаціям, що надають послуги, на запити та в межах їх компетенції.
Крім того, Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги у пункті 5 абзац третій визначає, що у разі коли пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутись до уповноваженого органу, цей орган вживає заходів до включення інформації про нього до Реєстру.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що системний аналіз цього Положення свідчить про те, що за його змістом особа, яка віднесена до кола осіб, які мають право на пільги, що підтверджується належним документом, повинна бути внесена до вказаного Реєстру за відсутності будь-яких застережень і відповідний орган до якого така особа звернулась має вжити заходів щодо включення цієї особи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Проте, відповідач відмовляючи у реєстрації позивача не врахував даних положень чинного нормативно-правового Акта, що регулює спірні прововідносини.
Відповідач під час судового розгляду справи та в апеляційній скарзі наполягав, що позивач при зверненні із заявою не надав копії довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, а також не надав інформацію про характеристику житла, а саме, довідку за формою 3.
Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що вищевказане положення не передбачає надання такої довідки.
Судом першої інстанції також було встановлено, що під час розгляду документів, наданих ОСОБА_1 відповідачем не складався опис документів, які були представлені позивачем до Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, натомість не доведено подання позивачем документів не в повному обсязі.
Посилання представників відповідача на ту обставину, що позивача не може бути включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, оскільки позивач проживає в будинку, який не прийнятий в експлуатацію, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такого застереження щодо введення чи не введення в експлуатацію будинку не містить Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Крім того, судом першої інстанції правомірно зауважено, що включаються до Єдиного державного автоматизованого реєстру особи, які мають право на пільги за їх фактичним місцем проживання, а не реєстрації, що підтверджується, зокрема, змістом розпорядження від 30.12.2011 року № 3324, яким було надано дозвіл на включення до реєстру осіб за їх фактичним місцем проживання згідно із переліком у додатку 1 до розпорядження.
Судом першої інстанції також правомірно зауважено, що не існує такого нормативно-правого акта, нормами якого б передбачалось обов'язкове складання Акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, як обов'язковою передумовою для включення особи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.