Справа: № 708/446/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Совгира І.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
12 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області на постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі про визнання неправомірними дій та зобов'язання перерахування сум пенсії, -
У квітні 2014 року, позивач звернулася до Чигиринського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі про визнання неправомірними дій та зобов'язання перерахування сум пенсії. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що у січні 2014 року під час ознайомлення зі своєю пенсійною справою їй стало відомо, що при нарахуванні пенсії не були враховані отримані за період з 01.12.2011 року по 30.11.2013 року матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 6198,34 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в сумі 6201,29 грн., грошова винагорода в сумі 3095,48 грн., індексація в сумі 5038,95 грн., з яких, згідно до чинного законодавства, проведені відповідні відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі із заявою про здійснення перерахування раніше призначеної їй пенсії, додавши при цьому довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії державним службовцям, за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до Закону України "Про державну службу", затверджену постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року №5-1. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 28.02.2014 року нею було отримано відповідь від Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі, де відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що згідно до ст.33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, а матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань є одноразовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених ч.2 ст.33 Закону України "Про державну службу", у зв'язку з чим вона не включається до заробітку, що враховується при призначенні пенсії державним службовцям.
Постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2014 року позов задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області щодо відмови в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 37, 37-1Закону України "Про державну службу" неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області на підставі довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, здійснити станом на день первинного звернення - з 11 грудня 2013 року ОСОБА_3 перерахунок та виплату призначеної пенсії відповідно до ст.ст. 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" та врахувати при проведенні перерахунку матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 6198,34 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 6201,29 грн., грошову винагороду в сумі 3095,48 грн., індексацію в сумі 5038,95 грн., отриманих нею за місцем роботи за період з 01.12.2011 року по 30.11.2013 року та з яких сплачено страхові внески.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області з 11.12.2013 року та отримує пенсію у відповідності до Закону України "Про державну службу", при цьому розрахунок пенсії позивача Управлінням Пенсійного фонду України в Чигиринському районі здійснювався відповідно до довідки, виданої Стецівською сільською радою Чигиринського району, без включення у розмір заробітної плати позивача матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, індексації.
На її звернення до відповідача із заявою про перерахування пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, індексації останній відмовив, посилаючись на те, що дані види виплат не включаються до складу заробітної плати, що вбачається з повідомлення №1019/07 від 26.02.2014 року.
Як вбачається з довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", від 09.04.2014 року №539, виданої Стецівською сільською радою Чигиринського району, до складових заробітної плати позивача, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, входили й інші виплати, які складались з матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, індексації.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про державну службу", на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для жінок - не менш 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менш 10-ти років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш 20-ти років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Як передбачено ч.2 ст.33 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які згідно до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, яка діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно до ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких, згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Виходячи з цього, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, можливим є визнати дії відповідача щодо відмови в перерахуванні призначеної позивачу пенсії у відповідності до ст., ст.37, 37-1 Закону України "Про державну службу" неправомірними та зобов'язати його здійснити перерахування їй призначеної пенсії з врахуванням отриманої в період з 01.12.2011 року по 30.11.2013 року матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, індексації, які враховуються при обчисленні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" та з якої сплачено страхові внески, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 11.12.2013 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 17 червня 2014 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.