Справа: № 826/18142/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
04 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівБорисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови №468/13/1 від 22.10.2013,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» пред'явило позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови №468/13/1 від 22.10.2013.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 січня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідачем проведено позапланову перевірку автозаправної станції «Shell» позивача, розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Мельникова, 93 (також далі - АЗС), за результатами якої 07 жовтня 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (також далі - акт перевірки), відповідно до якого, у ході перевірки виявлено, що позивач користується АЗС на підставі договору оренди від 09 листопада 2012 року № 4039-12 (також далі - договір оренди). АЗС прийнята в експлуатацію управлінням державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (акт від 30 червня 2004 року № 165 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту). Після прийняття в експлуатацію на АЗС самовільно проведені будівельні роботи, а саме: влаштовано підземні резервуари для палива (згідно з актом від 30 червня 2004 року № 165 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, резервуари не приймались в експлуатацію); капітальний ремонт фасадів будівлі та навісу над паливозаправними колонками. Після проведення зазначених робіт АЗС експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". АЗС належить до V категорії складності.
На підставі акту перевірки, 07 жовтня 2013 року відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким заборонено експлуатацію АЗС, починаючи із 08 жовтня 2013 року та до усунення виявлених у ході перевірки порушень, а також зобов'язано позивача усунути такі порушення, про що відповідача повідомити у строк до 22 жовтня 2013 року.
Крім того, 07 жовтня 2013 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а 22 жовтня 2013 року - оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладеного штраф у розмірі 1032300,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою позивач звернувся з позовом про її скасування до суду.
Виходячи з меж заявлених вимог та матеріалів справи, беручи до уваги той факт, що законність прийняття рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 2, 5, 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що позивач є користувачем АЗС, власником якої є товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Регіон" (також далі - ТОВ "Інвест-Регіон") на підставі свідоцтва про право власності від 31 липня 2007 року № 974-В.
Факт прийняття АЗС в експлуатацію підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту від 30 червня 2004 року № 165 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.
Між позивачем та ТОВ "Інвест-Регіон" 09 листопада 2012 року укладено договір оренди, за умовами якого ТОВ "Інвест-Регіон" зобов'язалось передати, а позивач - прийняти у строкове платне володіння та користування АЗС.
Тобто, як вбачається з викладених обставин, позивач є користувачем АЗС.
До того ж, на час укладання договору оренди АЗС уже прийнято в експлуатацію відповідно до законодавства, чинного на той час.
Оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", відповідно до якого, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
З викладеного положення вбачається, що за вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності до відповідальності притягується замовник будівництва або той, що виконує функції замовника і підрядника одночасно.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Однак, як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивач не є замовником будівництва або тим суб'єктом, який виконує функції замовника і підрядника одночасно відносно АЗС.
У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що відповідачем відносно АЗС прийнято дві постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме оскаржувану постанову та постанову від 22 жовтня 2013 року № 465/13/1 стосовно ТОВ "Інвест-Регіон", що є неприпустимим.
Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №465/13/2 накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест - Регіон» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом пунктом 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 1032300,00 грн.
Позивач не погоджуючись з постановою №465/13/2 від 22.10.2013 та вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 січня 2014 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 січня 2014 щодо визнання протиправною та скасування постанови №465/13/2 від 22.10.2013 залишена без змін та набрала законної сили.
Таким чином встановлено, що власник даної АЗС, а саме ТОВ «Інвест-Регіон», вже притягнутий до відповідальності за дане правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Тобто, юридична відповідальність застосовується тільки до тієї особи, яка вчинила правопорушення.
Враховуючи викладені положення та обставин та зважаючи на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, бездіяльності та рішень, не надано суду доказів, які б підтвердили правомірність оскаржуваної постанови, тобто факт допущення позивачем порушень у сфері містобудівної діяльності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 січня 2014 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.