Головуючий у 1 інстанції - Бескровна О.Л.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
11 червня 2014 року справа №260/2025/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2014 року у справі № 260/2025/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії,-
Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Донецька з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії.
Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 23 грудня 2013 року у справі № 260/2025/14-а (суддя Бескровна О.Л.) позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька № 1240 від 06.03.2014 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії державного службовця із розрахунку 85% сум заробітної плати державного службовця з 01 березня 2014 року, з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від сукупного оподаткування доходу, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань та суми індексації заробітної плати, з яких справлялися страхові внески на державне пенсійне страхування.
Відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх обставин справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Наголошує на тому, що згідно із ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, тобто, зміни до чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» не вносилися і, відповідно, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця включаються складові заробітної плати, передбачені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Зазначає, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отже підстав для перерахунку пенсії не має.
Сторони, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь у розгляді справи не заявлялось, у зв'язку з чим, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів встановила.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», стаж державної служби складає 15 років 06 місяців 25 днів.
05 березня 2008 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії при звільненні з держслужби.
Згідно з розпорядженням 164611 від 12 березня 2008 року позивачу була призначена пенсія за віком, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку склав 85%.
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради від 05 вересня 2013 року № 9-3323 складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарних місяці роботи або будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року становить 31824,01 грн., інші виплати: індексація заробітної плати складає 474,24 грн., матеріальна допомога на оздоровлення 3456,11 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань 3613,72 грн.
Для проведення коригування вищезазначених виплат розміри посадового окладу та надбавки за ранг, визначені на дати підвищень заробітної плати працюючим державним службовцям становили:
- з 01.06.2006 року посадовий оклад 630,00 грн., ранг 70,00 грн.
- з 01.05.2007 року посадовий оклад 732,00 грн., ранг 70,00 грн.
24 лютого 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по заробітку з урахуванням інших виплат (матеріальної допомоги і індексації тощо).
06 березня 2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька прийнято рішення № 1240, яким відмовлено позивачу в задоволенні заяви про перерахунок пенсії по заробітку з урахуванням інших виплат (матеріальної допомоги і індексації тощо), роз'яснено, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Особам, які на час звернення за призначенням пенсії не э державними службовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, апелянт вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, (розділ ІІ, пункт 6, підпункт 9) стаття 37 ЗУ «Про державну службу» викладена в редакції, відповідно до якої на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Достроково призначена пенсія з урахуванням підпункту «г» частини першої пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», пункту «в» частини другої статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» і статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» у період до досягнення пенсійного віку, встановленого частинами першою та другою цієї статті, працюючим пенсіонерам не виплачується.
Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Цей Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набрали чинності з 1 січня 2012 року.
Таким чином, у вищезазначеній редакції Закон застосовується до пенсій, які призначаються з 01.10.2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на час виходу ОСОБА_2 на пенсію, її стаж на державній службі складав 15 років 06 місяців 25 днів, тобто пенсія їй повинна була призначатися в розмірі 85% від суми її заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що передбачалося ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу).
Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що при зверненні пенсіонера до Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії, у зв'язку з відсутністю у нарахуваннях сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати, такі дії Управління повинно проводити на умовах і підставах діючого на момент звернення законодавства.
Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», в редакції яка була чинна саме на час призначення пенсії позивачу, виходячи з розміру 85% від суми заробітної плати позивача, на які нараховували страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22 Конституції України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ст. 2, 9, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2014 року у справі № 260/2025/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2014 року у справі № 260/2025/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
Л.В.Губська