Справа № 817/1556/14
12 червня 2014 року 12 год. 10хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Здолбунів райагрохім"
про стягнення заборгованості із фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,
Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Здолбунів райагрохім" про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за квітень-травень 2014 року в сумі 8027,30 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв, заперечень проти адміністративного позову не подав.
Суд вважає за можливе вирішити спір на підставі наявних у справі доказів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-ІV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Закон України №1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004 року. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року.
Так, згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 вказаного Закону, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, визначені об'єктом оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи та розташовані на території іншої територіальної громади. Абзацом 3 пункту 1 статті 4 даного Закону ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 % від об'єкта оподаткування.
Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 16.01.2004 року (надалі - Інструкція №21-1).
Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) підлягають відшкодуванню 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для роботодавців, де працівники були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, розміри відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлені диференційовано, в залежності від того, в якому календарному році призначено та/або виплачено пенсію, зокрема, 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Згідно з пп. 6.4 п. 6 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підпунктом 6.8. пункту 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що позивачем було направлено для відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з грудня 2013 року та з травня 2014 року по працівниках: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 6-12).
Даними розрахунками відповідачу визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по вказаним працівникам з грудня 2013 року у сумі 4027,12 грн./міс., з травня 2014 року у сумі 4000,18 грн./міс. Згідно даних обліку позивача відповідачем не внесено до органу Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-травень 2014 року (а.с. 5).
Відповідно до пп. 5 п. 2.2 та пп. 8 п. 2.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, що затверджене Постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30.04.2002 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №442/6730 21.05.2002 року, управління Пенсійного фонду в районах контролюють надходження страхових внесків та інших платежів до Управління Пенсійного фонду України від підприємств, установ, організацій та громадян та мають право стягувати несплачені суми таких страхових внесків та інших платежів з їх платників.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, тому позов підлягає до задоволення повністю.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою "Здолбунів райагрохім" на користь Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за квітень-травень 2014 року в сумі 8027,30 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.