Іменем України
05 червня 2014 р. м. Чернівці справа № 2а/2470/2802/12
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Спіжавки Г.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Червоняк У.С.,
від позивача - Марочко Л.І.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Сокирянського району Чернівецької області до Сокирянської міської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - КП "Сокиряни-благоустрій" про визнання незаконним і скасування рішення, -
Прокурор Сокирянського району Чернівецької області звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Сокирянської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням 22 сесії VI скликання Сокирянської міської ради від 23 лютого 2012 року № 329/22-12 "Про розгляд клопотання КП "Сокиряни-благоустрій" вказане підприємство звільнено від сплати втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь з земель територіальної громади м. Сокиряни наданих в постійне користування для будівництва і обслуговування будівель, закладів комунального обслуговування - полігону твердих побутових відходів в частині надходжень до міського бюджету в сумі 336 тис. 462 грн.
Вказане рішення, як стверджує позивач, є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідач надав суду письмові заперечення, де пояснив, що позов не визнає, вважає прийняте ним рішення законним з наступних підстав.
Зазначає, що позивач посилається на порушення відповідачем норм, закріплених в ст. 208 Земельного кодексу України. Однак, звільняючи КП "Сокиряни-благоустрій" від втрат сільськогосподарського виробництва сесія міської ради виходила з того, що відповідно до ст. 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського виробництва зараховуються на спеціальний рахунок міської ради у розмірі 60 відсотків, що становить 336 462 грн. і міська рада є розпорядником цих коштів, від сплати яких вправі звільняти відповідним рішенням сесії, що не суперечить загальноправовим нормам прав власника на ці кошти.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.
Відповідач направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні.
Від КП "Сокиряни-благоустрій" надійшло клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника та зазначено, що підприємство не визнає позовні вимоги.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали адміністративної справи, встановивши обставини, що стали підставою виникнення спору, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Так, в процесі судового розгляду встановлено, що перевіркою в порядку правозахисної діяльності, проведеною прокуратурою Сокирянського району встановлено, що рішенням сесії Сокирянської міської ради від 20.10.2011 року № 274/15-11, затверджено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству "Сокиряни-благоустрій" для будівництва і обслуговування будівель, закладів комунального обслуговування (полігон по складанню твердих побутових відходів) в урочищі "Хімсклад", загальною площею 5,0180 га за рахунок земель резерву територіальної громади м. Сокиряни, з відшкодуванням втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Даним рішенням сесії також затверджено розмір втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в сумі 560,77 тис.грн.
Рішенням 22 сесії VI скликання Сокирянської міської ради від 23 лютого 2012 року №329/22-12 "Про розгляд клопотання КП "Сокиряни-благоустрій" вказане підприємство звільнено від сплати втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь з земель територіальної громади м. Сокиряни наданих в постійне користування для будівництва і обслуговування будівель, закладів комунального обслуговування - полігону твердих побутових відходів в частині надходжень до міського бюджету в сумі 336 тис. 462 грн.
В зв'язку з тим, що протест прокурора Сокирянського району на рішення сесії Сокирянської міської ради №329/22-12 від 23.02.2012 року "Про розгляд клопотання КП "Сокиряни-благоустрій" - відхилено рішенням сесії Сокирянської міської ради від 15.11.2012 року, - прокурор Сокирянського району звернувся до суду з відповідним позовом.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.97 "Про розміри і Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" передбачено, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.
Перелік випадків звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва суб'єктами господарювання закріплено статтею 208 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до вказаної статті від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, а також всеукраїнські громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для інвалідів і дітей-інвалідів, об'єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для інвалідів і дітей-інвалідів.
Статтею 209 Земельного кодексу передбачено, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України. Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.
Право на звільнення суб'єктів господарювання від сплати втрат сільськогосподарського виробництва відповідач обгрунтовує відсутністю в Земельному кодексі прямої заборони органам місцевого самоврядування звільняти від сплати суб'єктами господарювання втрат сільськогосподарського виробництва.
З таким трактуванням своїх прав суд погодитись не може, так як перелік підстав є чітко визначеним, а норма, що їх регулює, зокрема стаття 208 ЗК України - не допускає виключень, альтернатив чи посилань на інші норми.
Крім того, те що міська рада є розпорядником коштів, що надходять від сплати втрат сільськогосподарського виробництва та підлягають зарахуванню на спецрахунок міської ради - не дає права порушувати порядок звільнення від сплати втрат сільськогосподарського виробництва, закріплений чинним законом та на власний розсуд вирішувати кого звільняти від сплати таких коштів.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, прийнявши рішення від 23 лютого 2012 року № 329/22-12 "Про розгляд клопотання КП "Сокиряни-благоустрій" вийшов за межі наданих чинним законодавством повноважень та діяв всупереч встановленому Земельним кодексом України порядку, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Сокирянської міької ради № 329/22-12 від 23.02.2012 року "Про розгляд клопотання КП "Сокиряни-благоустрій".
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова складена у повному обсязі 13 червня 2014 року.
Суддя Г.Г. Спіжавка