ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 червня 2014 року 11:13 № 826/5222/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
представника позивача - Окончика Д.В.,
представника відповідача - Солодяк В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Розвиток» до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось державне підприємство «Розвиток» до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що дії відповідача щодо прийняття постанови про накладення штрафу, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій є протиправними, а наведені постанови підлягають скасуванню з огляду на безпідставність їх прийняття.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанов про накладення штрафу, про стягнення з боржника виконавчого збору, стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 02.04.2014 року, постанови про накладення штрафу від 14.04.2014 року у виконавчому провадженні №41598677, скасувати постанову про накладення штрафу від 02.04.2014 року відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні №41598677, скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.04.2014 року відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні №41598677, скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 02.04.2014 року відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні №41598677, скасувати постанову про накладення штрафу від 14.04.2014 року відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні №41598677, зобов'язати відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві повернути стягувачу у виконавчому провадженні №41598677 виконавчий лист №761/20235/13-ц, виданий 14.01.2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про зобов'язання ДП «Розвиток» протягом десяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням суду безоплатно видати ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_5, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26 червня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) автомобіль марки Chevrolet Aveo 2006 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який знаходиться на спеціальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 16 (з урахуванням уточнення позовних вимог).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала в повному обсязі та просила суд відмовити в задоволенні позову, з огляду на правомірність прийняття оскаржуваних постанов та відсутність підстав для завершення виконавчого провадження.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.
На виконанні у відділі державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист №761/20235/13-ц від 14.01.2014 року, виданий Шевченківським районним судом м. Києва, про зобов'язання ДП "Розвиток" протягом десяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням суду безоплатно видати ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_5, виданий Ватутінським РУГУ МВС України в м. Києві 26 червня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) автомобіль марки Chevrolet Aveo 2006 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який знаходиться на спеціальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 16.
22.01.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою встановлено строк для самостійного виконання виконавчого документа боржником до 29.01.2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, копія даної постанови про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем 27.01.2014 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Пунктом 3 вказаної постанови боржника попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконавчий документ буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Відповідно до п. 6 постанови про відкриття виконавчого провадження сторони виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет https://trade.informjust.ua/.
Як зазначає відповідач, всупереч вимогам ст.ст. 5,12 Закону України «Про виконавче провадження», незважаючи на своєчасне отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник вимог виконавчого документа, вимог державного виконавця не виконав. Рішень суду про розстрочку, відстрочку, зміну способу і порядку виконання рішення, зупинення виконання рішення суду, в яких встановлено наявність поважних причин для невиконання рішення суду, боржник до відділу не надав.
У зв'язку з вищевикладеним, державним виконавцем сторонам виконавчого провадження направлено вимогу від 27.02.2014 року №265/15 про надання боржником державному виконавцю 06.03.2014 року о 10:15 безперешкодного доступу до зазначеного у виконавчому документі транспортного засобу за вказаною у рішення суду адресою.
Копією повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, підтверджується, що копія даної вимоги отримана представником позивача 28.02.2014 року.
06.03.2014 року державним виконавцем здійснено вихід за зазначеною у виконавчому документі адресою, за якою боржник не з'явився, про що складено відповідний акт державного виконавця від 06.03.2014 року.
02.04.2014 року, державний виконавець, керуючись статтями 28, 41, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 1360 грн., про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 92 грн., про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду.
Державним виконавцем 14.04.2014 року здійснено повторний вихід за зазначеною у виконавчому документі адресою, за якою боржник не з'явився.
14.04.2014 року державним виконавцем на підставі ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн.
Позивач, вважаючи, що дані постанови, прийняті в межах здійснення виконавчого провадження №41598677, є протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV).
Відповідно до ст. 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як уже зазначалось вище, державним виконавцем 22.01.2014 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №761/20235/13-ц, виданого 14.01.2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про зобов'язання ДП "Розвиток" протягом десяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням суду безоплатно видати ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_5, виданий Ватутінським РУГУ МВС України в м. Києві 26 червня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) автомобіль марки Chevrolet Aveo 2006 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який знаходиться на спеціальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 16, п.2 якої боржнику надано до 29.01.2014 року термін для добровільного виконання виконавчого документа.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 25 Закону №606-XIV у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частиною 1 ст. 5 Закону №606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Відповідно до ч.3 ст. 5 Закону №606-XIV невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону №606-XIV сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Як зазначає відповідач та не заперечує позивач, ДП «Розвиток» вимог виконавчого документа, вимог державного виконавця добровільно та своєчасно не виконало, рішень суду про розстрочку, відстрочку, зміну способу та порядку виконання рішення, зупинення виконання рішення суду, в яких встановлено наявність поважних причин невиконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження до відділу та до суду не надало.
Також суд звертає увагу, що позивачем не оскаржувалась постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП№41598677).
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Пунктом 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону.
Частиною 5 ст.41 Закону №606-XIV визначено, що про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.
Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (ч.1 ст. 41 Закону №606-XIV).
Аналогічні положення містить п.3.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Про розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець відповідно до розрахунку витрат, наданого фінансовою службою відповідного головного управління юстиції, складає акт про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій (додаток 1), у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Відповідно до ст. 75 Закону №606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Пунктом 8.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що у разі невиконання боржником рішення у встановлений державним виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 89 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Згідно ст. 89 Закону №606-XIV, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Зважаючи на наведене, враховуючи, що позивачем своєчасно та в добровільному порядку не виконано рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, не надано доказів існування обставин, що б унеможливлювали добровільне виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження, з огляду на те, що чинним законодавством передбачені всі дії державного виконавця, які вчинені останнім при примусовому виконанні виконавчого листа №761/20235/13-ц, виданого 14.01.2014 року Шевченківським районним судом м. Києва, доказів протиправності вчинених дій судом не встановлено, а позивачем не доведено, а відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Позивач як на підставу невиконання вимог державного виконавця посилається на те, що він не є зберігачем майна, зокрема, автомобіля марки Chevrolet Aveo 2006 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який знаходиться на спеціальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 16, а лише надає послуги з направлення на зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальні майданчики, що належать ТОВ «ОЛЛИН ПЛЮС» згідно п.1.1 договору від 13.05.2013 року №11-к.
Водночас, як вбачається з виконавчого листа №761/20235/13-ц від 14.01.2014 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, боржником зазначено Державне підприємство «Розвиток».
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону №606-XIV державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
За таких обставин, відповідачем вжито всіх заходів щодо примусового виконання виконавчого документу саме позивачем (боржником), а відтак доводи позивача щодо відсутності підстав виконувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва не беруться судом до уваги
Суд також звертає увагу, що відповідно до п.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень при виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій та накладені на нього штрафи у передбачених Законом випадках, державний виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.
За таких обставин, судом не вбачається протиправності в діях державного виконавця при винесенні оскаржуваних постанов та наявності підстав для скасування оскаржуваних постанов, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві повернути стягувачу у виконавчому провадженні №41598677 виконавчий лист №761/20235/13-ц суд зазначає також наступне.
Статтею 47 Закону №606-XIV визначено повернення виконавчого документа стягувачу, згідно п.6 якої виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Як вбачається з виконавчого документа, повідомлення УДАІ ГУМВС України у м. Києві, майно, яке необхідно передати стягувачу, перебуває на спеціальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 16.
Зважаючи на наведене, для завершення виконавчого провадження на підставі п. 6 ст.47 Закону №606-XIV обов'язковим є встановлення факту відсутності транспортного засобу за адресою, зазначеною у рішенні суду, в повідомленні УДАІ ГУМВС України у м. Києві у позивача.
Водночас, суд звертає увагу, що актами державного виконавця підтверджується факт ненадання доступу на території тимчасового майданчика за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 16.
За таких обставин, судом вбачається відсутність встановлення існування обставин, передбачених п.6 ст.47 Закону №606-XIV та, як наслідок, відсутність підстав для зобов'язання відповідача повернути виконавчий документ стягувачу.
Зважаючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, а відтак відсутність підстав для їх задоволення.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність оскаржуваних дій та прийнятих оскаржуваних рішень.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
В задоволенні позовних вимог державного підприємства «Розвиток» відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов