м. Миколаїв
18 квітня 2014 року Справа № 814/370/14
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, вул. 12-а лінія 6-ї Люстдорфської дороги, 22, м. Одеса, 65144
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", пр. Жовтневий, 471, м. Миколаїв, 54051
прозупинення господарської діяльності,
Позивач, Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря звернулась до суду з позовом про зупинення господарської діяльності відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» .
В обґрунтування вимог вказав, що за результатами перевірки у відповідача встановлено факт впровадження господарської діяльності без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а тому необхідно зупинити господарську діяльність підприємства до моменту отримання дозволу.
Відповідач не погодився з позовними вимогами, надав пояснення, які виклав в своїх запереченнях проти позову.
Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність позову, виходячи з такого.
Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 16.01.2014 № в період з 20.01.2014 по 31.01.2014 та направлення від 16.01.2014 № 100003 проведено перевірку дотриманням вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено акт товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" Дніпро-Бузький морський порт" (арк. справи 9-27).
За результатами перевірки встановлено порушення вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
На відповідальну особу, а саме на ОСОБА_1 було складено Протокол про адміністративне правопорушення від 21.01.2014 № 100417 за встановлене правопорушення.
На підставі встановлених порушень позивач просить суд винести постанову про зупинення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод".
Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 11 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.
Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови:
не перевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;
не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;
дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об'єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Представник ТОВ "МГЗ" вказав що ними здійснюється господарська діяльність на підставі дозволу № 4823300000-001 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу до 28.12.2017. Оскільки актом перевірки зафіксоване порушення вимог законодавства тільки в частині провадження операцій з перезавантаження тріски технологічної без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, вимога позивача про зупинення господарської діяльності в цілому є безпідставним.
Відповідно до приписів ст.12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Згідно зі ст.4 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Закон № 877-V) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом (ч.5).
При цьому, частиною 4 Закону № 877-V встановлено, що виключно законами України встановлюється вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності
Таким чином, законами України (як того вимагає ст.4 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності") на час розгляду справи стосовно правовідносин, що є предметом судового дослідження, не встановлено випадків, за яких судом може бути прийнято рішення щодо зупинення господарської діяльності.
Позивачем не надано доказів на підтвердження правомірності дій щодо звернення до суду з вимогами про зупинення господарської діяльності підприємства з підстав зазначених в позові.
Крім того, на дату розгляду адміністративної справи відповідач мав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (перевантаження розчину соди каустичної та технологічної тріски в Дніпро-Бузькому морському порту (арк. справи 85).
Вищенаведене в сукупності є підставою для відмови в задоволені позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є. В. Марич