Постанова від 04.06.2014 по справі 816/1109/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1109/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик-Куличок О.Л.,

представників позивача - Ставицької І.Б., Рудніцької Н.В., Вошколупа В.Г.,

представника відповідача - Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним (протиправним) і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі- позивач, ПАТ "Полтаваобленерго") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі- відповідач, ДПІ у м.Полтаві) про визнання нечинним (протиправним) і скасування податкового повідомлення-рішення № 0001542308 від 18.11.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевірки про заниження ПАТ «Полтаваобленерго» податку на додану вартість на суму 15 938 804,00 грн за результатами взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Енергоальянс», оскільки господарську операцію з придбання природного газу у ТОВ "Компанія "Енергоальянс" у квітні 2013 року підтверджено первинними бухгалтерськими документами та виконано сторонами у повному обсязі. За таких обставин позивач мав право нарахувати податковий кредит з податку на додану вартість на підставі належним чином оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність донарахування податку на додану вартість, мотивуючи свою позицію відсутністю в акті приймання-передачі природного газу від 30.04.2013 між ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Компанія "Енергоальянс" та в акті наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами за квітень 2013 року від 30.04.2014, між ПАТ "Укртрансгаз" Філія УМГ "Черкаситрансгаз" та ПАТ "Полтаваобленерго" інформації щодо найменування та адреси пункту приймання-передачі газу, у зв'язку з чим неможливо визначити відстань, на яку протранспортовано придбаний природний газ. Крім того, посилався на акт "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Компанія "Енергоальянс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ГК "Газовий Альянс", ПАТ "Полтаваобленерго" від 08.10.2013, відповідно до якого не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Компанія "Енергоальянс" за період з 01.04.2013 по 30.04.2013 по ланцюгу постачання ТОВ "ГК "Газовий альянс"-ТОВ "Компанія "Енергоальянс"- ПАТ "Полтаваобленерго".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (ідентифікаційний код 00131819) зареєстроване як юридична особа 26.05.1995 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва НБ № 276111 /а.с. 22, 232 т. 1/.

У термін з 11.10.2013 по 21.10.2013 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Полтаваобленерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Енергоальянс" за період з 01.04.2013 по 30.04.2013.

За результатами перевірки складено акт № 1344/16-01-22-08/10/00131819 від 28.10.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем приписів пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено у квітні 2013 року податок на додану вартість у розмірі 15 938 804,00 грн / а.с.23-34 т. 1/.

На підставі акту перевірки № 1344/16-01-22-08/10/00131819 від 28.10.2013 ДПІ у м.Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0001542308 від 18.11.2013, яким ПАТ «Полтаваобленерго» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23 908 206,00 грн, в тому числі 15 938 804,00 грн - за основним платежем, 7 969 402,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с.42, т.1/.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0001542308 від 18.11.2013 залишено без змін, а скарги ПАТ "Полтаваобленерго" - без задоволення /а.с. 46 - 55, т. 1/.

Позивач не згоден із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню № 0001542308 від 18.11.2013, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В силу пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Суд також враховує, що пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що 25.12.2012 між ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Компанія "Енергоальянс" укладено договір купівлі-продажу природного газу № 4145, відповідно до якого ТОВ "Компанія "Енергоальянс" (продавець) зобов'язується передати у власність ПАТ "Полтаваобленерго" (покупець) у грудні місяці 2012 року та протягом 2013 року природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування природного газу», а ПАТ "Полтаваобленерго"-прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору /а.с.243-251, т.1/.

У пункті 2.1. договору сторони передбачили помісячні обсяги поставки природного газу, при цьому визначивши, що конкретні обсяги газу, що підлягає поставці, сторони узгоджують до початку місяця поставки газу.

Згідно пункту 3.1.2. договору покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою.

У разі невиконання та /або несвоєчасного виконання покупцем вимог п. 6.1. цього договору продавець має право зменшити плановий обсяг поставки, який зазначається в заявці на наступний місяць поставки, пропорційно загальній сумі грошових коштів, не сплачених покупцем станом на 25 число місяця поставки (пункт 3.1.3. договору).

Пунктом 3.3. договору визначено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі природного газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла /вузлів обліку газу покупця.

На виконання умов договору ПАТ "Полтаваобленерго" направило ТОВ "Компанія "Енергоальянс" заявку від 14.03.2013 № 04-68/2819 щодо постачання природного газу у квітні 2013 року у розмірі 24 936 тис. куб м /а.с. 1, т. 2/.

Актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2013 підтверджено, що ТОВ "Компанія "Енергоальянс" передало ПАТ «Полтаваобленерго» у квітні 2013 року 22 266 тис. куб. м. природного газу загальною вартістю 95 632 826,26 грн, в тому числі ПДВ - 15 938 804,38 грн. /а.с. 78, т. 1/.

Крім того, сторонами договору і газорозподільним підприємством ПАТ «Кременчукгаз» підписано акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2013 за квітень 2013 року, в якому зафіксовано факт поставки і транспортування до ПАТ «Полтаваобленерго» у квітні 2013 року природного газу в обсязі 22 266 тис. м. куб. /а.с.79, т. 1/.

Пунктом 3.1. договору від 25.12.2012 № 4145 передбачено, що продавець передає покупцю газ у мережі ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України". Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Покупець зобов'язується самостійно укласти угоду щодо порядку обліку газу з газотранспортними або газодобувними, або газорозподільними підприємствами в пунктах приймання-передачі газу.

01.12.2012 між позивачем та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (газотранспортне підприємство) укладено договір № 4226/12/57 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, пунктом 1.1. якого визначено, що газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору. Згідно пункту 3.1. договору послуги з транспортування газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Пунктом 4.2. договору передбачено, що кількість протранспортованого Газотранспортним підприємством газу Замовника до мережі газорозподільного підприємства визначається вузлами обліку газу, які встановлені на ГРС /а.с.105-111, т.1/

Актом наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами від 30.04.2013, підписаним ПАТ «Полтаваобленерго» та ПАТ «Укртрансгаз» філія УМГ «Черкаситрансгаз» засвідчено факт надання послуг з транспортування природного газу протягом квітня 2013 року обсягом 22 266 тис. куб. м, за надані послуги ПАТ «Полтаваобленерго» внесено відповідну плату /а.с. 112, 185 т.1/.

Також ПАТ «Полтаваобленерго» укладено договір на розподіл природного газу № 2420-21/63 від 03.12.2012 із Публічним акціонерним товариством «Кременчукгаз», відповідно до умов якого ПАТ «Кременчукгаз» (газорозподільне підприємство) зобов'язується надати ПАТ «Полтаваобленерго» (замовник) послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання визначаються сторонами у додатку до Договору, наведеною у додатку і до цього Типового договору. Замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами Договору. Згідно з пунктом 3.3. Договору газорозподільне підприємство транспортує природний газ у загальному потоці газу від пунктів приймання-передачі газу в ГРМ до пунктів призначення, підтверджених Оператором. Відповідно до пункту 3.6. Договору обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаними сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до договору /а.с. 113 - 119, т. 1/.

На виконання умов договору сторонами підписано Додаток № 1 до Договору на розподіл природного газу № 2420-21 від 03.12.2012, в якому визначено, що пунктом призначення є Філія ПАТ «Полтаваобленерго» Кременчуцька ТЕЦ, тип приладу обліку газу - витратомір змінного перепаду тиску, вимірювальний комплекс на базі обчислювача ОЕ-22ДМ /а.с. 25, т. 2/.

30.04.2013 ПАТ «Кременчукгаз» та ПАТ «Полтаваобленерго» підписано акт № 5520 прийому-передачі фактично протранспортованих обсягів газу, яким засвідчено факт надання у квітні 2013 року послуг з транспортування природного газу від постачальника ТОВ "Компанія "Енергоальянс" через газотранспортну систему «Черкаситрансгаз» об'ємом 22 266 тис. куб. м /а.с. 23, т. 2/. За надані послуги ПАТ «Полтаваобленерго» внесено відповідну плату /а.с. 183, т. 1/.

Судом встановлено, що Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго» є філією ПАТ «Полтаваобленерго», предметом діяльності якої є виробництво електричної та теплової енергії (пар,гаряча вода), хімічно очищеної та знесоленої води та інші види незабороненої діяльності, які відповідають чинному законодавству, що регламентовано у Положенні про філію Кременчуцька ТЕЦ, затвердженому рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Полтаваобленерго» від 20.04.2011 /а.с. 223-231, т.1/.

Згідно акту від 12.02.1992 Кременчуцькою ТЕЦ прийнято на баланс наземну частину газопроводу Д325мм довжиною 192,2 м /а.с. 97, т. 1/.

Для комерційного обліку споживання природного газу Кременчуцькою ТЕЦ встановлено вимірювальний комплекс на базі обчислювача ОЕ-22ДМ, забезпечено його періодичну повірку /а.с. 6 - 18, т. 2/.

Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010 № 2467-VI облік природного газу, у тому числі комерційний (приладовий), здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його видобування, транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Комерційний (приладовий) облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки.

Вузлом обліку природного газу є сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання у робочих умовах, реєстрації, збереження результатів вимірювання та розрахунків об'єму газу, приведеного до стандартних умов.

За даними вузла обліку природного газу Кременчуцької ТЕЦ (обчислювач ОЕ-22ДМ) у квітні місяці 2013 року (з 01.04.2013 по 08.00 01.05.2013) надійшло 30 189 тис. куб. м. природного газу, що зафіксовано у відомості обліку споживання природного газу (подобові покази) /а.с. 98, т. 1/.

При цьому суд із матеріалів справи вбачає, що із 30 189 тис. куб. м. природного газу Кременчуцькою ТЕЦ прийнято від ТОВ "Компанія "Енергоальянс" - 22 266 тис. куб. м., від НАК «Нафтогаз України» - 7 923 тис. куб. м., що підтверджується актами прийому-передачі фактично протранспортованих обсягів газу від 30.04.2013, підписаних ПАТ «Кременчукгаз» та філією ПАТ «Полтаваобленерго» Кременчуцька ТЕЦ /а.с. 183, т.1, а.с. 46, т. 2/.

Згідно пояснень представників позивача газ, придбаний від НАК «Нафтогаз України», використовується позивачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, що визначено у договорах із НАК «Нафтогаз України» від 10.12.2013 /а.с. 26 - 42, т. 2/, а придбаний від ТОВ "Компанія "Енергоальянс" - для виробництва теплової енергії для промислових підприємств та електроенергії /а.с. 234 , т. 1/.

З огляду на вищенаведене, в ході розгляду справи документально підтверджено, що на виконання умов договору № 4145 від 25.12.2012 купівлі-продажу природного газу ТОВ "Компанія "Енергоальянс" у квітні 2013 року здійснило поставку ПАТ «Полтаваобленерго» природного газу в обсязі 22 266 тис. куб. м., який протранспортовано магістральними трубопроводами газотранспортним підприємством - ПАТ «Укртрансгаз» філія УМГ «Черкаситрансгаз», а потім газорозподільними мережами - газорозподільним підприємством ПАТ «Кременчукгаз» - до вузла обліку природного газу на території філії ПАТ «Полтаваобленерго» Кременчуцька ТЕЦ.

Відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" на час здійснення господарської операції постачальник газу ТОВ "Компанія "Енергоальянс", газотранспортне підприємство - ПАТ «Укртрансгаз» та газорозподільне підприємство ПАТ «Кременчукгаз» мали відповідні ліцензії, про що свідчать витяги з Єдиного ліцензійного реєстру, надані позивачем /а.с. 47 - 49, т. 2/.

Оплату вартості природного газу товару здійснено позивачем у квітні, травні, липні 2013 року, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями, та не заперечується відповідачем в акті перевірки / а.с. 27, 81 -88, 238 - 242/.

Надходження природного газу від ТОВ "Компанія "Енергоальянс" у квітні 2013 року позивачем відображено у бухгалтерському обліку /а.с. 233, 235, т.1/. Придбаний природний газ використано у господарській діяльності ПАТ «Полтаваобленерго», а саме, для виробництва електроенергії, а також теплової енергії для промислових підприємств на Кременчуцькій ТЕЦ.

За результатами господарської операції у квітні 2013 року ТОВ "Компанія "Енергоальянс" виписано податкову накладну № 59 від 30.04.2013 щодо поставки природного газу обсягом 22 266 тис. куб. м. загальною вартістю з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до тарифу 2% -95 632 826,26 грн, в тому числі ПДВ - 15 938 804,38 грн.

Вказану податкову накладну зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 14.05.2013 відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, тобто не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою її складання, тому ПАТ «Полтаваобленерго» мало право відобразити таку податкову накладну у складі податкового кредиту у місяці виписки - квітні 2013 року та включити її до реєстру отриманих податкових накладних /а.с. 237, т. 1, а.с. 84, т. 2/. Зазначений висновок відповідає позиції Державної податкової служби України, викладеній у листі від 15.01.2013 № 413/5/15-3116 /а.с. 139, т. 2/.

Податкова накладна ТОВ "Компанія "Енергоальянс" № 59 від 30.04.2013 містить необхідні реквізити згідно статті 201 Податкового кодексу України, підписана і скріплена печаткою товариства. В акті перевірки відповідачем також не встановлено будь-яких порушень в оформленні податкової накладної.

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарська операція позивача з ТОВ "Компанія "Енергоальянс" на підставі договору № 4145 від 25.12.2012 щодо поставки ПАТ «Полтаваобленерго» природного газу у квітні 2013 року в обсязі 22 266 тис. куб.м, мала реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем у квітні 2013 року податкового кредиту з ПДВ в сумі 15 938 804,38 грн на підставі належним чином оформленої та зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Посилання відповідача в акті перевірки та в ході розгляду справи на відсутність в акті приймання-передачі природного газу від 30.04.2013 між ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Компанія "Енергоальянс" та в акті наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами за квітень 2013 року від 30.04.2014, між ПАТ "Укртрансгаз" Філія УМГ "Черкаситрансгаз" та ПАТ "Полтаваобленерго" інформації щодо найменування та адреси пункту приймання-передачі газу, у зв'язку з чим неможливо визначити відстань, на яку протранспортовано придбаний природний газ, суд оцінює критично, оскільки чинним законодавством не встановлено обов'язкової форми актів приймання-передачі природного газу або послуг з транспортування газу, як і вимог щодо наявності в них інформації про найменування та адреси пункту приймання-передачі газу. Крім того, під час визначення вартості послуг з транспортування природного газу враховано не відстань, на яку транспортується газ, а обсяг протранспортованого газу, виходячи із тарифу на транспортування 1000 куб м., що і відображено в акті наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами за квітень 2013 року від 30.04.2014.

В ході з'ясування судом факту надходження в магістральні трубопроводи ПАТ «Укртрансгаз» природного газу ТОВ «Компанія «Енергоальянс» для подальшої передачі ПАТ «Полтаваобленерго», встановлено, що ПАТ «Укртрансгаз» філія «Черкаситрансгаз» відповідною інформацією не володіє, натомість ПАТ «Кременчукгаз» надано реєстр фактичної реалізації природного газу у квітні 2013 року ТОВ «Компанія «Енергоальянс» через газотранспортну систему ПАТ «Кременчукгаз», із якого вбачається, що у квітні 2013 року ТОВ «Компанія «Енергоальянс» дійсно реалізовано ПАТ «Полтаваобленерго» 22 266 тис куб. м. природного газу із ресурсу СІД ПАТ «Укрнеафта» по договору 999/97 від 24.12.1997 року (власний видобуток) через ТОВ «ГК «Газовий Альянс» /а.с. 70-71, 106 , т. 2/.

Також суд бере до уваги, що відповідно до положень статті 11 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" достовірна інформація про обсяг природного газу під час транспортування, постачання, споживання фіксується в ході обліку газу відповідним вузлом обліку газу, тому фактичне надходження до позивача природного газу від ТОВ «Компанія «Енергоальянс» у квітні 2013 року підтверджується показаннями комерційного вузла обліку газу Кременчуцької ТЕЦ.

Посилання відповідача на акт "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Компанія "Енергоальянс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ГК "Газовий Альянс", ПАТ "Полтаваобленерго" від 08.10.2013, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Висновок вказаної перевірки про невстановлення факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Компанія "Енергоальянс" за період з 01.04.2013 по 30.04.2013 по ланцюгу постачання ТОВ "ГК "Газовий альянс"-ТОВ "Компанія "Енергоальянс"- ПАТ "Полтаваобленерго" зроблений у зв'язку з тим, що ТОВ "Компанія "Енергоальянс" не надано документи, що підтверджують транспортування газу.

Разом з тим, статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Отже, платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Ця позиція відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" є джерелом права.

Так, у рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" звернуто увагу на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Крім того, суд враховує, що ТОВ «Компанія «Енергоальянс» було відображено у податковій звітності за квітень 2013 року податкові зобов'язання з ПДВ на підставі податкової накладної № 59 від 30.04.2013, виданої за результатами господарської операції з ПАТ «Полтаваобленерго» /а.с. 101 - 102, т.2/.

Також суд бере до уваги надані позивачем документи щодо взаємовідносин ТОВ «Компанія «Енергоальянс» з ТОВ "ГК "Газовий альянс", відповідно до яких на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 130413 від 30.04.2013 (укладеного по факту здійснення господарських відносин у квітні 2013 року) ТОВ «Компанія «Енергоальянс» отримано від ТОВ «ГК «Газовий Альянс» природний газ в обсязі 22 266 тис. куб м., що відображено ТОВ «Компанія «Енергоальянс» у звіті фактичної реалізації природного газу («Надходження та реалізація природного газу за квітень 2013 року») та в подальшому поставлено ПАТ «Полтаваобленерго», що підтверджено Реєстром фактичної реалізації природного газу у квітні 2013 року через газотранспортну систему ПАТ «Кременчукгаз» /а.с. 125 - 134, т. 2/.

Доводи відповідача, викладені в акті перевірки, відносно того, що директор та засновник ТОВ «Компанія «Енергоальянс» ОСОБА_5 є також головою Правління ПАТ «Полтаваобленерго», що свідчить не про реально вчинений правочин, а мінімізацію податкових зобов'язань ПАТ «Полтаваобленерго», суд вважає необгрунтованими з огляду на підтвердження в ході розгляду справи реальності господарської операції ПАТ «Полтаваобленерго» з ТОВ «Компанія «Енергоальянс». Також суд враховує, що згідно положень Статуту ПАТ «Полтаваобленерго», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів 20.04.2011 /а.с. 194 - 221/, голова Правління лише керує роботою Правління, яке є колегіальним виконавчим органом управління Товариства, крім того, голова здійснює переважну більшість повноважень, в тому числі вчиняє правочини, сумісно з Фінансовим директором (пункти 11.15, 11.16 Статуту). Відносно правочинів на суму, що перевищує 500 000 грн, то згідно пункту 10.14.16 Статуту Наглядова рада Товариства надає попередню згоду на їх вчинення /а.с. 209, т. 1/. При цьому судом встановлено, що рішенням Наглядової ради ПАТ «Полтаваобленерго» від 20.12.2012 буо надано згоду на укладення договору з ТОВ «Компанія «Енергоальянс» на купівлю-продаж природного газу у грудні 2012 року та протягом 2013 року.

Отже, висновок перевірки про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15 938 804,00 грн не ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України та достовірно встановлених обставинах, натомість спростовується дослідженими судом матеріалами.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду доказів на підтвердження правомірності прийнятого на підставі акту перевірки 1344/16-01-22-08/10/00131819 від 28.10.2013 податкового повідомлення - рішення № 0001542308 від 18.11.2013 відповідачем не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне обрати спосіб захисту прав позивача шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0001542308 від 18.11.2013.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем судові витрати у розмірі 487,20 грн підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України .

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним (протиправним) і скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0001542308 від 18.11.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (ідентифікаційний код 00131819) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол

Попередній документ
39204039
Наступний документ
39204041
Інформація про рішення:
№ рішення: 39204040
№ справи: 816/1109/14
Дата рішення: 04.06.2014
Дата публікації: 18.06.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)