м. Миколаїв
23 квітня 2014 року Справа № 814/806/14
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомЖовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Торгова, 63-а, м. Миколаїв, 54050
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 57214
простягнення податкового боргу в сумі 394,14 грн.,
Позивач, Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, про стягнення заборгованості в сумі 394,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив в установлені строки єдиний податок, внаслідок чого в нього утворився податковий борг.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю (арк. справи 20).
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. справи 19).
З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги і встановив наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області та взята на облік платника податків з 14.04.2009 (арк. справи 6).
Відповідач подав до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.200 за видом діяльності - 52.62.0 (роздрібна торгівля з лотків та на ринках) (арк. справи 7).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюються Податковим кодексом України.
Так, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, встановленому цією главою (пункт 291.3 статті 291 Податкового кодексу України).
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Ставка єдино податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої і п'ятої груп у розмірі 15 відсотків, зокрема, 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 і 5 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи (пункт 293.2, 293.4 статті 293 Податкового кодексу України).
Стаття 295 Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.
Так, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюються органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/ або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Так, за період з лютого по листопад 2011 відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 394,14 грн. (арк. справи 15).
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання самостійно узгодженого платником податків або узгодженою в порядку оскарження , але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідачу надіслана податкова вимога форми "Ф" № 163 від 24.12.2012 на суму 394,14 грн. (арк. справи 7 на звороті).
За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу суду не надав.
Як наслідок, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 57214, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Держави (р/р 31510976700183, код 18050400 ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013) борг у сумі 394,14 грн. (триста дев'яносто чотири гривні 14 копійок).
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є. В. Марич