м. Миколаїв
16 квітня 2014 року Справа № 814/732/14
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54003
простягнення заборгованості в сумі 1120,80 грн.,
Позивач, управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, звернувся до суду з позовом до відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1120,80 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, але відповідну суму не сплатив.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, та заперечення на позов, в яких зазначив, що не повинен сплачувати внески до органів Пенсійного фонду, в зв'язку з тим, що являється військовим пенсіонером.
На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця та є платником страхових внесків.
Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058) страхувальник та платник страхових внесків повинен своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати страхові внески.
Згідно з пунктом 6 статті 20 Закону № 1058, фізичні особи - підприємці зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення кварталу.
Згідно звіту за 2010 рік, що поданий відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва сума заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік становить 2296,80 грн., яка частково сплачена у сумі 1176,00 грн., що підтверджується розрахунком УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва (арк. справи 4).
В порушення вимог законодавства відповідач не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1120,80 грн.
Своєчасно не сплачені страхувальником суми страхових внесків згідно з частиною 2 статті 106 Закон № 1058 вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються у порядку, передбачуваному частиною 3 статті 106 Закону № 1058.
Відповідно до цього порядку позивач направив корінець вимоги відповідачу про сплату страхових внесків за 2010 рік за № Ф-90 від 05.11.2013 листом з рекомендованим повідомленням, який відповідач отримав 07.11.2013 відповідно до поштового повідомлення з відміткою про вручення (арк. справи 6).
В порядку статті 106 Закону № 1058 сума боргу вважається узгодженою, так як відповідачем не була оскаржена.
Згідно з пунктом 5 частини 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Заперечення відповідача судом до уваги не беруться, оскільки відповідно до статті 13 Закону № 1058 (про яку зазначає відповідач) участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату. Відповідач в своєму запереченні сам зазначив, що пенсія йому призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". А отже Закон № 1058 в данному випадку на відповідача не розповсюджується.
З огляду на зазначене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (код за ЄДРПОУ 20876125) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1120,80 грн. (одна тисяча сто двадцять гривень 80 копійок).
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є. В. Марич