м. Миколаїв
19 травня 2014 року Справа № 814/894/14
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Миколаївагропроект", вул. Спаська, 1/1, м. Миколаїв, 54030
доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056
провизнання протиправним та скасування постанови від 09.01.2014 №3-7/14-52-14,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Миколаївагропроект" звернувся до суду з адміністративним позовом, до відповідача, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області в якому просив:
1. Визнати протиправним та скасувати припис № 273 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.12.2013.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 09.01.2014 № 3-7/14-52-14, якою відповідач визнав ТОВ "Проектно-вишукувальний інститут "Миколаївагропроект" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 109620 грн.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що ними не було отримано від відповідача постанови про накладення штрафу, про її існування дізнався лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, позивач зазначив, що перевірка була здійсненна без присутності інженера проекту.
Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (арк. справи 76-79), в яких зазначив, що діяв відповідно до норм чинного законодавства та просив відмовити в задоволенні позову.
Позивач та представник відповідача надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обґрунтовані позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.
24.12.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ "Сандора" на об'єкті будівництва Реконструкція матеріального складу з виділенням приміщень під митний склад тимчасового зберігання на виробничому комплексі № 2 ТОВ "Сандора" в с. Мішково-Погорілове, Жовтневого району Миколаївської області". Проектна документація на об'єкт розроблена ТОВ "Проектно-вишукувальний інститут "Миколаївагропроект".
За результатами перевірки складено Акт перевірки, яким встановлено що ТОВ ПВІ "Миколаївагропроект" передано замовнику ТОВ "Сандора" для виконання будівельних робіт проектну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, державних стандартів і правил, що є порушенням вимог законодавства, державних стандартів і правил, що є порушенням ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" п. 4.2 ДБН А.2.2.-3-2012 "Склад та зміст проектної документації та будівництва", а саме: - проект об'єкта архітектури не скріплений особистою печаткою головного архітектора проекту;
- об'єкт виконаний без його інструментального обстеження;
- не встановлений термін експлуатації, а також залишковий термін експлуатації будівель і споруд;
- в складі проектної документації відсутні дані та основні креслення відповідно до додатку Е ДБН А 2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації та будівництва А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
24.12.2013 посадова особа відповідача склала припис № 273 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - припис, арк. справи 15), яким зобов'язала позивача усунути порушення містобудівного законодавства проекту на об'єкт: "Реконтрукція матеріального складу з виділенням приміщень під митний склад тимчасового зберігання на виробничому комплексі № 2 ТОВ "Сандора" в с. Мішково-Погорілове Жовтневого району Миколаївської області шляхом приведення у відповідність до вимог діючого законодавства та державних будівельних норм у термін до 24.02.2014.
Постановою від 09.01.2014 (арк. справи 12) відповідач, за результатами проведеної перевірки, визнав винним у вчиненні правопорушення, ТОВ "Проектно-вишукувальний інститут "Миколаївагропроект", передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та наклав штраф у сумі 109620,00 грн.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вказано у частині 1 статті 41 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань, відповідно до пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, надалі - Положення про інспекцію), є основним завданням Держархбудінспекції України.
В силу частини 4 статті 41 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є обов'язковими для виконання.
У підпункті 9 пункту 4 Положення про інспекцію вказано, що Держархбудінспекція України, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекції є підставою для проведення позапланової перевірки.
Таким чином, проведення позапланової перевірки виконання вимог припису (як складова державного архітектурно-будівельного контролю) є обов'язком Інспекції.
У пункті 12 Порядку № 553 вказано, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не мав права на власний розсуд вирішувати питання доцільності проведення позапланової перевірки. Крім того перевірку проведено без присутності інженера проекту.
Стосовно вимог про накладення штрафу за постановою № 3-7/14-52-14 від 09.01.2014 суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на стадії проектування, розміщення та будівництва архітектурних об'єктів суб'єктами архітектурної діяльності.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. З Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", справи про правопорушення передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ч. 2 ст. З Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", викладена у редакції згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів" від 16 жовтня 2012 року № 5459-VI, який набрав чинності 08 листопада 2012 року.
До внесення вказаних змін, повноваження щодо накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності належало керівникам територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступникам.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону від 16 жовтня 2012 року № 5459-VI визначено, що Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом повинен привести чинні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зі змісту пункту 2 вказаного Порядку вбачається, що накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.
Тобто, існує невідповідність вимог підзаконних нормативно-правових актів вимогам закону.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин до повноважень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області не належало повноваження по накладенню штрафів за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, такими повноваженнями, у відповідності до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", наділений лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: Державна архітектурно-будівельна інспекція України. Такої думки дотримується і Київський апеляційний адміністративний суд (справа № 810/4699/13-а), Одеський апеляційний адміністративний суд (справа № 815/5755/13-а) та Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (справа № 804/11212/13-а).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Проектно-вишукувальний інститут "Миколаївагропроект", оскільки оскаржувана постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області прийняті протиправно.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог приватного підприємства "Галич", оскільки оскаржувані постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області прийняті протиправно.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати припис № 273 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 24.12.2013, винесений Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Миколаївагропроект".
3. Визнати протиправною та скасувати постанову № 3-7/14-52-14 від 09.01.2014 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Миколаївагропроект" притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 109620,00 грн.
4. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Миколаївагропроект" понесені ним судові витрати у сумі 219,25 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є. В. Марич