м. Миколаїв
30 квітня 2014 року Справа № 814/916/14
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області, вул. Червоних Партизан, буд. 63 "а", м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600
доКомунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", Аеропорт ЦА а/с 80, м. Миколаїв, 54017
простягнення заборгованості в сумі 23334,60 грн.,
Позивач, управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області, звернувся до суду з позовом до відповідача, Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 23334,60 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним виплачуються пільгові пенсії колишнім працівникам відповідача, але той, в порушення приписів пункту 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - ЗУ № 1788-ХІІ) та частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - ЗУ № 1058-ІV) витрати по виплаті та доставці пенсій не відшкодувало, що стало підставою звернення позивача до суду.
Позивач подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що пенсіонери, яким виплачується пільгова пенсія не були працівниками КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв".
З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.
Відповідач був зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно ЗУ № 1058-ІV відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України внески, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам, які працювали на його підприємстві на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 ЗУ № 1788-ХІІ.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами ЗУ № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 ЗУ № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Колишнім працівникам відповідача (ОСОБА_1 та ОСОБА_2), у відповідності з наданим позивачем списком, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пункту "б" - "з" статті 13 ЗУ № 1788-XII, які передбачають, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, посад, професій, посад і показників затверджених КМУ і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі Інструкція) підприємства - платники страхових внесків зобов'язані покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 100%. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності ЗУ від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
На підставі Інструкції позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунок на оплату витрат за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 на загальну суму 23334,60 грн., який був отриманий відповідачем, але відповідна сума ним не була сплачена.
Заперечення відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не працювали на виробництві КП "МАМ", судом не беруться до уваги. Для призначення пільгової пенсії, є надання довідки про підтвердження наявного трудового стажу за списком № 2. Відповідачем такі довідки надані працівникам ОСОБА_2 і ОСОБА_1, та підтверджені підписами головного бухгалтера, начальником відділу кадрів, в.о. генерального директора а також скріплені печаткою відповідача. Крім того, копії довідок надані разом з запереченнями відповідачем суду.
Таким чином, обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком заборгованості цих витрат, складеним останнім відповідно до Інструкції, призначені працівникам підприємства згідно з пунктами "б" - "з" частини 1 статті 13 ЗУ № 1788-ХІІ, покладається на відповідача.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (Аеропорт ЦА а/с 80, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 01130650) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області (ідентифікаційний код 20916574) заборгованість по відшкодуванню фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 23334,60 грн. (двадцять три тисячі триста тридцять чотири гривні 60 копійок).
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є. В. Марич