10 червня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1500/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Маєцька Н.Д.
при секретарі: Сологуб Д.Я.,
за участю сторін:
представник позивача: Секерня О.В.,
представник відповідача: Коробова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "Мукачівприлад" про стягнення заборгованості, -
Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 10 червня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 червня 2014 року.
Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Мукачівприлад" , в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії відповідно до пункту "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 53371,99 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та, відповідно до ст.. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для відповідача об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст..12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування. Однак, відповідачем не відшкодовано фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії відповідно до пункту "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 53371,99 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених у позовній заяві та просив суд їх задоволити.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову, де зазначив, що виплати з відшкодування виплачених працівникам пільгових пенсій на підставі ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не являється виплатою загальнообов'язкового характеру. Крім того, на думку відповідача, позивач безпідставно пред'являє вимоги про відшкодування пільгової пенсії ОСОБА_3, оскільки він працював на товаристві до введення атестації робочих місць, і його робоче місце не було атестоване, громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки, на день введення в дію Закону "Про пенсійне забезпечення" вони набули повного пільгового стажу для призначення пільгової пенсії. У зв'язку з вищенаведеним, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у запереченні проти позову, та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши подані документи та матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області, та відповідно до ст..1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2004 року, відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 (далі - Закон № 1058), набув статусу платника страхових внесків.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058, який набрав чинності з 01.01.2004 року, встановлено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Закону № 1058, питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом третім п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п.1 ст.2 цього Закону.
Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_5, ОСОБА_20, ОСОБА_6, ОСОБА_3, працювали на ПАТ "Мукачівприлад" у шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях. Вказані обставини дали право цим особам на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Крім того, відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пільгове пенсійне забезпечення мають громадяни, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто до 01.01.1992 року та набули необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах і після 01.01.1992 року не працювали на цих роботах. Якщо громадяни працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто до 01.01.1992 року і після 01.01.1992 року, пенсія призначається відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці і після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо безпідставного пред'явлення вимоги позивача про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії даним громадянам.
За період з 01.01.2014 року по 31.03.2013 року, згідно розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, вищезазначеним громадянам проведено виплату пільгових пенсій на загальну суму 53371,99 грн.
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на адресу відповідача було направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року на суму 53371,99 грн.
Крім того, варто зазначити, що скеровані на адресу відповідача розрахунки-повідомлення, складені за формою додатка 6, затвердженого п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та протоколи про призначення пенсії не оскаржувалися відповідачем.
Відповідно до наказу від 22 липня 2004р. № 166 "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсій та грошової допомоги" тарифи на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, застосовуються підприємствами (операторами) зв'язку, що надають ці послуги, у відсотках від суми отриманої пенсії: у місті - 0,79%, у селі та смт. - 1,56%.
Отже, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії відповідно до пункту "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" становить 53371,99 грн .
На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.
Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст..ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "Мукачівприлад" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мукачівприлад" (89600 Закарпатська область м.Мукачево вул.. Миру, 151 код ЄДРПОУ 00226282) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі (89600 Закарпатська область м. Мукачево вул.. Миру, 151 ж код ЄДРПОУ - 37857963) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії відповідно до пункту "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у сумі 53 371,99 грн. (п'ятдесят три тисячі триста сімдесят одну гривню 99 коп.).
3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяН.Д. Маєцька