07 травня 2014 року ( 14 год. 35 хв.)Справа № 808/710/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Максименко Л.Я.,
суддів Нечипуренка О.М., Сацького Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя
до відповідача: Державної інспекції України з контролю за цінами, м. Київ
про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій,
Комунальне підприємство «Водоканал» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 10.01.2014 № 8 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Позивач вважає, що рішення № 8 від 10.01.2014 не відповідає чинному законодавству України з наступних підстав. Щодо порушення розділу 3.01 (и) Кредитної угоди, пунктів 1.2 розділів 2а, 2b та п. 1.2 розділу 3 Методики встановлення тарифів КП «Водоканал» відносно неврахування рішення про надання пільги з податку на землю при встановлені діючих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, посилається на те, що підприємством було виконано розрахунок тарифів, в якому враховано зменшення податку за землю та збільшення податку на прибуток. Вказує, що сума витрат на податки з урахуванням пільги по сплаті земельного податку збільшилася на 7 011,8тис.грн., що в свою чергу призводило до зростання більше ніж на 4 % погоджений ЄБРР та відповідними Міністерствами рівень тарифів для інших споживачів у розмірі 6,168грн./куб.м. з ПДВ з водопостачання та 4,188грн./куб.м. з ПДВ з водовідведення. Однак, рівень тарифів вирішено було не збільшувати та з 05.05.2013 рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2013 № 113 встановлено тарифи для інших споживачів на рівні, погодженому з ЄБРР та відповідними Міністерствами. З огляду на це, позивач вважає, що не було надлишкового нарахування за послуги водопостачання та водовідведення іншим споживачам в розмірі 1 368 396,36 грн. та необґрунтованого отримання виручки у розмірі 683 433,98 грн. Щодо порушення п.п. 1 п. 9 та п. 12, 13 Порядку проведення перерахунку розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі позивач зазначає, що КП «Водоканал» є виконавцем послуг з постачання холодної води, холодної води для потреб гарячого водопостачання та центрального водовідведення. Вказує, що у наведених в акті прикладах відбувалося відключення гарячої води при безперервному наданні послуг з централізованого постачання питної води та централізованого водовідведення, у зв'язку із чим Порядок, затверджений постановою КМУ № 151 від 17.02.2010, не розповсюджується на позивача. В свою чергу, позивач, керуючись рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.12.2011 № 565 провів перерахунок за фактично ненадані послуги з постачання питної води для потреб гарячого постачання та застосував норми водоспоживання, передбачені для упорядкування квартир будинків при відсутності гарячого водопостачання. Зазначає, що відповідачем було проведено розрахунок із застосуванням строку, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб, у розмірі 5 діб, замість фактичних, що сумарно дорівнює 3,8958 діб.
Позивач у судове засідання 07.05.2014 не з'явився, через канцелярію суду надійшла заява вх. № 17641 про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 04.03.2014 вх. № 8722 посилається на те, що в ході планової перевірки позивача було встановлено, що при формуванні тарифів на 2013 рік КП «Водоканал» було включено земельний податок до складу загальновиробничих витрат у розмірі 2 022,8тис.грн., в той час як рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 58 «Про надання пільги по сплаті земельного податку на 2013 рік» позивачу було надано пільгу по сплаті земельного податку на 2013 рік та дозволено використати пільгу на поповнення власних обігових коштів підприємства. З огляду на це, вважає, що затверджений тариф на послуги водопостачання для інших споживачів завищено на 0,11 грн. за 1 куб.м. води, водовідведення для інших споживачів на 0,03 грн. за 1 куб.м. стоків, а тому КП «Водоканал» надлишково нараховано бюджетним організаціям та іншим споживачам за послуги водопостачання та водовідведення 1 368 396,36 грн. і необґрунтовано отримано виручку у розмірі 683 433,98 грн. Також зазначає, що вибірковою перевіркою здійснених КП «Водоканал» перерахунків за комунальні послуги у разі відсутності у мешканців гарячої води встановлено, що позивач не дотримувався вимог п.п. 1 п. 9 та п. 12, 13 Порядку проведення перерахунку розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі в результаті чого надлишково нараховано плату за послуги постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання та відведення стоків гарячої води за період з 01.12.2012 по 31.11.2013 в розмірі 67,94 грн. та необґрунтовано отримано виручку в розмірі 53,74 грн. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 07.05.2014 також не з'явився. Через канцелярію суду надійшло клопотання від 07.05.2014 вх. № 17500 про розгляд справи за відсутності представника Державної інспекції України з контролю за цінами, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, встановив.
Відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України від 21.06.2012 № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон № 5007-VI).
Відповідно до ст. 10 Закону № 5007-VI суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Статтею 11 Закону № 5007-VI передбачено, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону № 5007-VI державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Указом Президента України № 19/2012 від 19.01.2012 «Про Державну інспекцію України з контролю за цінами» створено Державну інспекцію України з контролю за цінами та покладено на неї функції з реалізації державної політики з контролю за цінами.
Указом Президента України № 220 від 17.04.2013 «Про внесення змін до положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами» до основних завдань Державної інспекції України з контролю за цінами віднесено здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
Для виконання цих завдань Державна інспекція України по контролю за цінами:
- здійснює державний контроль (нагляд) за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
- приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно наказу від 15.11.2013 № 275-13, на підставі направлення від 15.11.2013 № 183 посадовими особами Державної інспекції України з контролю за цінами сектору у Запорізькій області проведено планову перевірку дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних та регульованих цін, про що складено акт № 174 від 27.12.2013.
Перевіркою встановлено, що підприємством за період з 05.05.2013 по 30.11.2013 в порушення Розділу 3.01 (и) Кредитної угоди (Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води в м. Запоріжжі) між Європейським банком реконструкції та розвитку і Державним комунальним підприємством «Водоканал» п. 1.2 Розділів 2а, 2b та п. 1.2 Розділу 3 Методики встановлення тарифів комунальному підприємству «Водоканал» м. Запоріжжя, яка затверджена рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.02.2002 № 67 (із змінами) внаслідок неврахування при формуванні тарифів наданої рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 58 «Про надання пільги по сплаті земельного податку на 2013 рік комунальному підприємству «Водоканал» пільги зі сплати земельного податку надлишково нараховано бюджетним організаціям та іншим споживачам за послуги водопостачання та водовідведення 1 368 396,36 грн. та необґрунтовано отримано виручку у розмірі 683 433,98 грн.
Крім того, внаслідок недотримання вимог підпункту 1 п. 9 та п. 12, 13 Порядку проведення перерахунку розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, затвердженого постановою КМУ від 17.02.2010 № 151 КП «Водоканал» при проведенні перерахунків населенню за воду для потреб гарячого водопостачання та відповідного відведення стоків надлишково нараховано плату за послуги за період з 01.12.2012 по 31.11.2013 в розмірі 67,94 грн. та отримано необґрунтовану виручку у розмірі 53,74 грн.
31.12.2013 КП «Водоканал» подані заперечення на акт перевірки.
10.01.2014 Державною інспекцією України з контролю за цінами прийнято рішення № 8, яким вирішено вилучити у КП «Водоканал» в дохід державного бюджету штраф в сумі 683 487,72 грн. та зобов'язано позивача повернути споживачам суму необґрунтовано нарахованої виручки в розмірі 683 487,72грн.
Не погоджуючись із рішенням Державної інспекції України з контролю за цінами № 8 від 10.01.2014 КП «Водоканал» звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.
Щодо порушення Розділу 3.01 (и) Кредитної угоди (Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води в м. Запоріжжі) між Європейським банком реконструкції та розвитку і Державним комунальним підприємством «Водоканал» п. 1.2 Розділів 2а, 2b та п. 1.2 Розділу 3 Методики встановлення тарифів комунальному підприємству «Водоканал» м. Запоріжжя, яка затверджена рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.02.2002 № 67 (із змінами) суд зазначає наступне.
21.05.1999 між Європейським банком реконструкції та розвитку і Державним комунальним підприємством «Водоканал» м. Запоріжжя (правонаступником якого згідно п. 1.1 Статуту є позивач по справі), укладено кредитну угоду (Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води в м. Запоріжжі).
Відповідно до п. «и» Розділу 3.01 Кредитної угоди (Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води в м. Запоріжжі) між Європейським банком реконструкції та розвитку і Державним комунальним підприємством «Водоканал» окрім загальних зобов'язань, викладених у статті IV Стандартних умов, позичальник повинен, якщо з банком не узгоджено інакше до того часу, як Методика встановлення тарифів буде узгоджена та ухвалена банком для введення в дію, подати на затвердження до «Запорізької області» або до іншого такого виконавчого органу, який буде призначений у майбутньому відповідальним за встановлення тарифів та їх ухвалення, та, після затвердження, застосовувати такі тарифи, які дозволять позичальникові отримувати надходження, достатні для покриття в кожному фінансовому році щонайменше: експлуатаційних витрат та витрат на технічне обслуговування; тих податкових зобов'язань, які підлягають сплаті; обов'язків по обслуговуванню всіх довготермінових боргів; витрат на внесок позичальника в капітальні витрати, пов'язані з проектом та всіх інших планових капітальних витрат, які мають бути передбачені в програмі відновлення активів.
Постановою КМУ від 10.12.2007 № 1398 встановлено, що до закінчення дії кредитної угоди для визначення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються КП «Водоканал» м. Запоріжжя, застосовується окрема Методика встановлення тарифів, затверджена рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.02.2002 № 67 та погоджена з Європейським банком реконструкції та розвитку (далі - Методика).
Розділ 2а Методики визначає цінову формулу на послуги водопостачання, зокрема п. 1.2 склад витрат операційної діяльності.
Розділ 2b Методики визначає цінову формулу на послуги каналізації, зокрема п. 1.2 склад витрат операційної діяльності.
Методика розрахунку і перегляду значень у ціновій формулі на воду і стоки, визначається Розділом 3 Методики, який передбачає, що структура цінової формули, як описано в Розділі 2а та 2b не змінюється доти, поки сторони не погодяться прийняти нову версію цінової формули або використовувати методику цінової межі. Загалом, методика розрахунку окремих компонентів, що використовуються у ціновій формулі, описана нижче, однак, перерахунок сум компонентів повинен здійснюватись з урахуванням: відповідності практиці регулювання цін на комунальні послуги; збереження балансу виправданого ризику між КП «Водоканал» і споживачами.
Відповідно до п.п. 1.1.1Розділу 5 Методики тарифи на воду та стоки переглядаються двічі на рік і застосовуються на періоди з 01 січня по 30 червня та з 01 липня по 31 грудня будь-якого календарного року.
У зв'язку із цим, згідно п.п. 1.1.3 Розділу 5 Методики не пізніше 01 червня та 01 грудня кожного півріччя відповідно, КП «Водоканал» готує та подає Стверджуючому органу: запропонований середній тариф на воду на майбутнє півріччя, розрахований відповідно до законодавства України і формулі розрахунку тарифу на воду, викладеної в розділі 2а; запропонований середній тариф на стоки на майбутнє півріччя, розрахований відповідно до законодавства України і формулі розрахунку тарифу на воду, викладеної в розділі 2b; запропоновані тарифи на воду на майбутнє півріччя, розраховані відповідно до законодавства України і формулі розрахунку тарифу на воду, викладеної в розділі 2а, і Розділі 4, що містить формулу розрахунку середніх тарифів на воду по різним категоріям споживачів; запропоновані тарифи на стоки на майбутнє півріччя, розраховані відповідно до законодавства України і формулі розрахунку тарифу на воду, викладеної в розділі 2b і Розділі 4, що містить формулу розрахунку середніх тарифів на стоки по різним категоріям споживачів.
Відповідно до п.п. 1.1.5 Розділу 5 Методики стверджуючий орган протягом тридцяти календарних днів із дня подачі КП «Водоканал» матеріалів, зазначених у п.1.1.4 (а), зобов'язаний розглянути, і у випадку відсутності мотивованих заперечень, затвердити й опублікувати в офіційному виданні запропоновані КП «Водоканал» тарифи на водопостачання та водовідведення.
Судом з'ясовано, що за результатами 2012 року за послуги з водопостачання та водовідведення позивачем отримано збиток у розмірі 29,677 млн.грн., що не дозволило отримати достатні надходження для покриття необхідних витрат та ставило під загрозу виконання зобов'язань з погашення кредиту ЄБРР. У зв'язку із цим, підприємством було виконано розрахунок тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення і в листопаді 2012 року надано на розгляд до виконавчого комітету Запорізької міської ради.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 1 від 11.01.2013 було затверджено тарифи та встановлено з 01.02.2013 єдині для всіх категорій споживачів (як того вимагала Методика) на послуги з водопостачання у розмірі 5,22 грн/куб.м. з ПДВ та на послуги з водовідведення - 3,522грн/куб.м. з ПДВ.
Однак, з метою недопущення соціальної напруги, рішення про підвищення тарифів на послуги КП «Водоканал» з 01.02.2013 було скасовано рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.01.2013 № 26.
Також із наявних у справі документів з'ясовано, що рішенням двадцять дев'ятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 58 надано КП «Водоканал» пільгу по сплаті земельного податку на період з наступного місяця після прийняття рішення до 31.12.2013. Кошти вивільнені внаслідок надання пільги мали бути спрямовані на поповнення власних обігових коштів підприємства.
Так, відповідно до додатку 2 податкової декларації сплати за землю сума пільги по сплаті земельного податку становила 1 968 тис.грн.
Проте, розмір податку на прибуток, що підлягав сплаті КП «Водоканал» у 2013 році склав 16 286 тис.грн., тоді як в тарифах з 01.02.2013 було враховано лише 7 309,5 тис.грн.
З урахуванням зазначених змін у сплаті податків КП «Водоканал» було надано до виконавчого комітету Запорізької міської ради розрахунки проектних тарифів на базі витрат, передбачених в тарифах з 01.02.2013 з урахуванням зменшення податку на землю та збільшення податку на прибуток. У наданих розрахунках, сума витрат на податки з рахуванням зменшення земельного податку збільшилась на 7 млн.грн., що в свою чергу розрахунково призводило до зростання більше ніж на 4 % погодженого ЄБРР рівня тарифів для споживачів.
Проте, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2013 № 113 при затверджені тарифів з 05.05.2013 вирішено встановити останні на рівні, погодженому з ЄБРР та відповідними Міністерствами у розмірі 6,168грн/куб.м. з ПДВ з водопостачання та 4,188грн/куб.м. з ПДВ з водовідведення, тобто без збільшення.
Тобто, з боку КП «Водоканал» порушення вимог Розділу 3.01 (и) Кредитної угоди (Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води в м. Запоріжжі) між Європейським банком реконструкції та розвитку і Державним комунальним підприємством «Водоканал», п. 1.2 Розділів 2а, 2b та п. 1.2 Розділу 3 Методики допущено не було, оскільки виконання позивачем вимог Розділу 3 Методики підтверджується листом від 06.03.2013 вих. № 2454 щодо направлення проекту змін та відповідними розрахунками тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення (копії у справі).
Отже, передбачені Методикою дії щодо перегляду тарифів у зв'язку із зміною, зокрема у показниках оподаткування, позивачем були виконані. Той факт, що затверджуючий орган, розглянувши перераховані тарифи дійшов висновку про недоцільність їх збільшення чи зменшення, виходиться за межі відповідальності позивача.
При цьому суд зазначає, що є неможливим перегляд тарифів лише шляхом коригування одного показника, а саме отриманої позивачем пільги зі сплати податку за землю. В даному випадку є цілком законним при перегляді тарифів на водопостачання та водовідведення коригувати і збільшене податкове навантаження на підприємство по податку на прибуток у 2013 році.
Таким чином, висновок відповідача про неврахування КП «Водоканал» при формуванні тарифів наданої рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 58 «Про надання пільги по сплаті земельного податку на 2013 рік комунальному підприємству «Водоканал» пільги зі сплати земельного податку та надлишкового нараховання бюджетним організаціям та іншим споживачам за послуги водопостачання та водовідведення 1 368 396,36 грн. і необґрунтованого отримання виручки у розмірі 683 433,98 грн. спростовується фактичними обставинами справи та дослідженими доказами, а тому оскаржуване рішення в цій частині слід визнати протиправним.
Щодо порушення вимог підпункту 1 п. 9 та п. 12, 13 Порядку проведення перерахунку розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, затвердженого постановою КМУ від 17.02.2010 № 151.
Механізм проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі -
послуги) в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості визначається Порядком, затвердженим постановою КМУ від 17.02.2010 № 151 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2, 3 Порядку у разі ненадання послуг або надання їх не в повному
обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог,
наведених у додатку.
Виконавець зобов'язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за
надані послуги.
Згідно з підпунктом 1 п. 9 Порядку у разі наявності перерв у наданні послуг з
централізованого постачання гарячої води, що перевищують допустимий строк, перерахунок за надання таких послуг за відсутності квартирних засобів обліку проводиться: 1) за наявності перерв у цілодобовому централізованому постачанні гарячої води тривалістю понад 6 годин на добу більше ніж два рази на місяць за формулою: C5 = T5 х 0,033 х d1, де C5- сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу, гривень; T5 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу, гривень; d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.
Пунктом 12 Порядку передбачено, що у разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання холодної або гарячої води чи невиконання графіка їх надання пропорційно проводиться перерахунок за надання послуг з централізованого водовідведення.
Відповідно до п. 13 Порядку у разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого водовідведення протягом більше ніж однієї доби на місяць перерахунок за надання таких послуг проводиться за формулою: C9 = T9 х 0,033 х d1, де C9 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого водовідведення, розрахований на одну особу, гривень; T9 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого водовідведення, розрахований на одну особу, гривень; d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.
Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.04.2011 № 200 «Про визначення виконавця комунальних послуг» КП «Водоканал» є виконавцем послуг з постачання холодної води, холодної води для потреб гарячого водопостачання та централізованого водовідведення.
В даному випадку, положення підпункту 1 п. 9 та п. 13 Порядку до позивача відношення не мають, оскільки мова йде про наявність перерв у наданні послуг з
централізованого постачання гарячої води та водовідведення. Однак, як зазначалось вище, КП «Водоканал» не є постачальником послуг з централізованого постачання гарячої води та водовідведення.
В свою чергу акт перевірки не містить доказів наявності перерв у централізованому водопостачанні холодної води та водовідведенні у спірний період.
Слід зазначити, що керуючись рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.12.2011 № 565 у разі наявності перерв централізованого постачання гарячої води та водовідведення позивач проводить перерахунок за фактично не надані послуг з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання, водовідведення та застосовує на цей час норму водоспоживання, передбачену для упорядкованих квартир будинків при відсутності гарячого водопостачання.
Таким чином, у разі наявності перерв з централізованого постачання гарячої води та водовідведення, відповідно до п/н 9 додатку до рішення № 565, норма централізованого водопостачання за вищезазначений період збільшується з 0,245куб.м./на добу на 0,310 куб.м./добу (обсяг водовідведення становить 97% від обсягу водоспоживання).
З огляду на викладене, посилання Державної інспекції України з контролю за цінами на порушення позивачем вимог підпункту 1 п. 9 та п. 12, 13 Порядку є безпідставними та спростовуються фактичними обставинами справи та долученими доказами.
Отже, висновки Державної інспекції України з контролю за цінами щодо надлишково нарахованої позивачем плати за послуги постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання та відведення стоків гарячої води за період з 01.12.2012 по 31.11.2013 в розмірі 67,94 грн. та необґрунтовано отриманої виручку в розмірі 53,74 грн. не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому оскаржуване рішення в цій частині слід визнати протиправним.
За приписами частини третьої статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наданими суду доказами спростовується наявність з боку КП «Водоканал» порушень, встановлених актом № 174 від 27.12.2013, а тому прийняте на його підставі Державною інспекцією України з контролю за цінами рішення № 8 від 10.01.2014 слід визнати протиправним та скасувати.
Отже, позовні вимоги КП «Водоканал» суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства «Водоканал» до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції України з контролю за цінами від 10.01.2014 № 8 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Присудити з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Водоканал» 487,20 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Л.Я. Максименко
Судді О.М. Нечипуренко
Р.В. Сацький