79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" червня 2014 р. Справа № 914/3269/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В.
Хабіб М.І.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.
за участю представників:
від позивача : ОСОБА_2, ОСОБА_3;
від відповідача: ОСОБА_4;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 б/н від 18.03.14 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2014
у справі № 914/3269/13
за позовом : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Львів
про стягнення 40 244,75 грн. заборгованості.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2014 р. у справі № 914/3269/13 позовні вимоги задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 40 244, 75 грн основного боргу, 3 680, 00 грн - витрат за проведення судової експертизи та 1 720, 50 грн - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач - ФОП ОСОБА_5 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ФОП ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2014р. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.05.2014.
В судовому засіданні 13.05.2014 було оголошено перерву до 10.06.2014р.
Позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Львівської області від 03.03.2014р. у справі № 914/3269/13 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
6 червня 2014 року від відповідача надійшла заява про уточнення вимог апеляційної скарги (б/н від 06.06.2014), в якій він зазначив про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6 31.01.2014 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців додано), тобто до винесення рішення місцевим господарським судом, та просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2014 та припинити провадження.
Від представника позивача 10.06.2014 надійшли пояснення, в яких він просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення залишити без змін.
В дане судове засідання з'явились представники сторін та підтримали власні доводи та заперечення, викладені в уточнення до апеляційної скарги та відзиві на неї.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги (з урахуванням уточнених вимог), відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга (з урахуванням уточнених вимог) підлягає задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, а провадження у справі припиненню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалі в справи, 14.03.2012 р. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу № 14/03/12/01, відповідно до п. 1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця визначені товаросупровідними документами матеріальні цінності (надалі - "товар"), а покупець - прийняти та оплатити зазначений товар на умовах, визначених цим договором.
На виконання умов договору сторонами підписані видаткові накладні, а саме: накладна № RL002590 від 11.08.2012, накладна № RL002723 від 22.08.2012, накладна № RL002991 від 12.09.2012, накладна № RL003494 від 22.10.2012.
Відповідач заперечував факт підписання вищевказаних накладних, відтак, місцевий господарський суд призначив судову почеркознавчу експертизу. Висновком експертизи № 4299 від 30.01.2014 встановлено, що підписи на договорі та накладних виконані самим ОСОБА_5.
Відтак, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, а саме щодо оплати вартості товару, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути 40 244, 75 грн основного боргу та 3 680,00 грн - витрат за проведення судової експертизи, який був задоволений місцевим господарським судом.
Розглянувши по суті, у межах позовного провадження заявлені ФОП ОСОБА_6 вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального законодавства, які полягають в наступному.
27 серпня 2013 року господарським судом Львівської області було порушено провадження у даній справі. Надалі розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою місцевого господарського суду від 27.11.2013 провадження у справі зупинялось, у зв'язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи. 17.02.2014р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.03.2014.
3 березня 2014 господарським судом Львівської області винесено постанову про задоволення позовних вимог.
Як стало відомо під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, 31.01.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис № 24150060003032099 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 на підставі власного рішення.
Тобто, місцевий господарський суд вирішив спір по суті за участю сторони, яка припинила свою діяльність без процесуального правонаступника.
Згідно з ч.1 ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, а саме, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Як зазначено в постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", процесуальне правонаступництво фізичних осіб має свої особливості. Стосовно фізичних осіб - підприємців та учасників корпоративних відносин, що є сторонами у справах або третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, таке правонаступництво можливе за одночасної наявності двох умов: по-перше, коли відповідні правонаступники мають аналогічний правовий статус (зокрема, фізичних осіб - підприємців чи учасників корпоративних відносин), і, по-друге, існування даного статусу на момент вирішення господарським судом питання про процесуальне правонаступництво: сама лише можливість виникнення процесуального правонаступництва в майбутньому (наприклад, через передбачуване успадкування майна та виникнення у іншої особи в зв'язку з цим корпоративних прав) не може братися господарським судом до уваги. У разі відсутності відповідних умов при вибутті фізичної особи зі спірних правовідносин провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України (а не пункту 1 частини першої цієї статті).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не передбачають правонаступництва.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки на момент поновлення провадження та винесення оскаржуваного рішення у справі № 914/3269/13, позивач припинив свою підприємницьку діяльність, то рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2014 підлягає скасуванню, а провадження у справі № 914/3269/13 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України - припиненню.
Відповідно до п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у п. 5 ч. 1 цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст. 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
Керуючись статтями 33, 34, 80, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 задоволити.
2 Рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2014 у справі № 914/3269/13 скасувати.
Провадження у справі № 914/3269/13 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення 40 244,75 грн заборгованості припинити на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України.
3 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Хабіб М.І.