04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" червня 2014 р. Справа№ 910/23421/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.
за участю представників: позивача - Скачко А.А., Шубко О.О.
відповідача - Брагіна Н.О.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс»
на рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р.
у справі № 910/23421/13 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс»
до Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛукОйл-Україна»
про стягнення 1165657,49 грн
У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс» звернулось з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛукОйл-Україна» про стягнення заборгованості за договором підряду № 12/995 від 21.06.2012 р. у сумі 1 165 657,49 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р. у справі № 910/23421/13 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р. у справі № 910/23421/13, ТОВ «Нафтабудсервіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що відповідачем було порушено свої зобов'язання за договором підряду № 12/995 від 21.06.2012 р. та не сплачено за виконані позивачем додаткові роботи і товаро-матеріальні цінності, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1165657,49 грн.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р., визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/23421/13, а розгляд справи призначено на 15.04.2014 р.
15.04.2014 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 15.05.2014 р.
15.05.2014 р. у судовому засіданні було продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву до 10.06.2014 р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
21.06.2012 р. між Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛукОйл-Україна» (далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс» (далі - позивач, підрядник) було укладено договір підряду № 12/995 (далі - договір підряду).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи, здійснити монтаж та налагодження устаткування та обладнання автозаправної станції з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами і спорудами, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 139, відповідно до вимог і вказівок замовника, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити фактично виконані роботи.
Згідно з п. 1.2 договору підряду вартість та види ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, та перелік устаткування та обладнання, монтаж та налагодження яких зобов'язаний провести підрядник вказуються в додатку № 1 до цього договору. Сторони мають право уточнювати перелік ремонтно-будівельних робіт, асортимент і якість обладнання та устаткування, їх вартість, шляхом підписання угоди про внесення змін в додаток до цього договору.
Як передбачено п. 2.2 договору підряду, строк закінчення будівельних робіт - не пізніше 68 календарних днів рахуючи з дня початку робіт. Графік виконання робіт відображений у додатку № 2 до цього договору.
Згідно з п. 9.1 договору підряду оплата робіт по договору здійснюється по факту виконаних робіт після підпису сторонами форми КБ-3 і актів виконаних робіт (форма КБ-2) за цим договором.
Приймання-передача закінчених робіт проводиться поетапно по мірі їх виконання підрядником та оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт. Після закінчення усіх ремонтно-монтажних робіт складається акт виконаних робіт (п. 10.1 договору підряду).
Додатком № 1 до договору підряду сторони погодили договірну ціну на ремонтні роботи, яка сторонами за видом визначена як динамічна.
Вартість договору підряду відповідно до додатку № 1 склала 2 390 376,58 грн. Додатковою угодою № 1 до договору ціна була збільшена на 180 000,00 грн. Додатковою угодою № 2 до договору підряду ціна договору була збільшена ще на 165 000,00 грн.
Таким чином загальна вартість договору склала 2 735 376,58 грн, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), яка повністю була оплачена відповідачем на поточний рахунок позивача.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що в ході виконання умов договору виникла виробнича необхідність виконання ряду додаткових робіт і придбання товаро-матеріальних цінностей, але розрахунок за них відповідач не провів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1165657,49 грн.
Так, позивач при проведенні будівельних робіт за договором підряду замовив та оплатив роботи субпідрядників, зокрема:
- в липні 2012 року ТОВ «Київміськсантехмонтаж» було проведено аварійний ремонт та заміну трубопроводів та оздоблювальні роботи на суму 133650,00 грн;
- в жовтні 2012 року ТОВ «ВДС-Україна» було встановлено логотип «Лукойл» та інші атрибути АЗС;
- також позивач придбав на вимогу відповідача виробничий пилосос та електронний компресор для підкачки шин на суму 62000,00 грн, здійснив мощення та демонтаж технологічних трубопроводів, влаштування доріжок, знаків на суму 590157,49 грн.
Листом № 51 від 08.08.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 1 165 657,49 грн.
Листом № 4402 від 13.08.2013 р. відповідач повідомив позивача про те, що оскільки додаткових актів виконаних робіт між сторонами підписано не було, тому відсутні правові підстави для оплати додаткових послуг, не передбачених умовами договору підряду.
Спір, який є предметом даного судового розгляду, виник внаслідок різного тлумачення сторонами договору підряду № 12/995 від 21.06.2012 р., зокрема норм пункту 1.2 договору підряду.
Відповідач наполягає на тому, що за умовою пункту 1.2 договору підряду ціна договору, визначена додатком № 1, є твердою і може бути зміненою виключно шляхом внесення змін до цього договору у встановленому пунктами 13.1 - 13.4 порядку.
За умови неузгодженості значного перевищення вартості робіт відповідно наведеному відповідачем висновку виконані позивачем додаткові роботи не належать до відносин сторін, врегульованих договором підряду, і за своєю правовою природою є позадоговірними відносинами.
Позивач посилається на додаток № 1 до договору підряду, відповідно до якого ціна договору є динамічною, а тому витрати, пов'язані з перевищенням кошторису, повинен нести відповідач.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
До відносин будівельного підряду застосовуються положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено спеціальним законом.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а остання - прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 843 ЦК України договором підряду визначається ціна роботи або спосіб її визначення.
Як передбачено ч.ч. 2, 3 ст. 844 ЦК України, кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситись виключно за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 4 ст. 844 ЦК України, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України).
Як передбачено ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлено, що жодних додаткових угод до договору підряду на виконання додаткового обсягу робіт між ПІІ «Лукойл-Україна» та ТОВ «Нафтобудсервіс» не було укладено.
Стосовно доводів скаржника про те, що позивачем було узгоджено обсяг додаткових робіт та їх вартість з ПІІ «ЛукОйл-Україна» шляхом електронної переписки, колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 п. 1.2 договору підряду зміна асортименту та вартості робіт за договором здійснюється виключно шляхом внесення змін до додатку № 1.
Додаток № 1 до договору підряду має письмову форму, а тому зміни до нього мали бути внесені шляхом підписання угоди тієї ж форми.
Укладення додаткових угод шляхом обміну електронними повідомленнями умовами договору підряду не передбачено.
Щодо посилань скаржника на відсутність необхідності підписання між сторонами додаткової угоди до договору підряду у зв'язку з тим, що умовами вказаного договору його ціна визначена, як динамічна, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.2 договору підряду вартість та види ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, та перелік устаткування та обладнання, монтаж та налагодження яких зобов'язаний провести підрядник, вказується в додатку № 1 до цього договору.
При цьому, пунктом 13.1 вказаного договору підряду сторони передбачили, що внесення змін до договору чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін або у судовому порядку, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, будь-які зміни до договору повинні бути оформлені у вигляді додаткової угоди.
Крім того, відповідно до Загальних умов укладання та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р., у разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність значного підвищення приблизної договірної ціни (більше ніж це визначено договором підряду), підрядник зобов'язаний в установлені договором підряду строки повідомити про це замовника. Якщо підрядник не повідомив у встановленому порядку замовника про необхідність підвищення договірної ціни, він зобов'язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат.
Отже за відсутності доказів про повідомлення ПІІ «Лукойл-України» про необхідність виконання додаткових робіт, погодження їх вартості, позивач зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором без відшкодування додаткових витрат.
Стосовно посилань позивача на Державні будівельні норми та загальний журнал робіт на підтвердження своїх вимог колегія зазначає, що вказані норми не можуть змінювати погоджені учасниками господарських відносин асортимент та ціну договору, які визначаються виключно цими учасниками, а існування або відсутність у загальному журналі записів про виконання робіт не може вплинути на зміну вартості робіт за договором.
Крім того, ухвалою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31.03.2010 р. визначено, що якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт у зв'язку з чим істотно перевищується приблизний кошторис, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.
Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Враховуючи те, що всі роботи, передбачені умовами договору підряду та додатковими угодами до нього на загальну суму 2 735 376,58 грн, були прийняті та оплачені відповідачем, виконання позивачем додаткових робіт з відповідачем не погоджувалось, доказів повідомлення відповідача про необхідність проведення додаткових робіт позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів узгодження між сторонами додаткових робіт на суму 1 165 657,49 грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс» задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р. у справі № 910/23421/13 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/23421/13 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран