Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"03" червня 2014 р. Справа № 911/3037/13
за скаргою Управління житлово-комунального господарства «Біличі», смт. Коцюбинське, Київська область;
на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ;
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м. Київ;
до Управління житлово-комунального господарства «Біличі», смт. Коцюбинське, Київська область;
про стягнення 3 924 819,82 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від скаржника (боржника): Дзян І.В. (доручення б/н від 08.01.2014 р.);
від органу ДВС: не з'явився;
від стягувача: Богач О.Є. (довіреність № 41 від 17.03.2014 р.).
обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається скарга Управління житлово-комунального господарства «Біличі» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Управління житлово-комунального господарства «Біличі» про стягнення 3 924 819,82 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2014 року розгляд скарги призначено на 20.05.2014 року.
20.05.2014 року через канцелярію суду від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надійшло клопотання про відкладення судового розгляду.
В судове засідання 20.05.2014 року представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 08.05.2014 року не виконав. Розгляд скарги відкладався до 29.05.2014 року.
В судовому засіданні 29.05.2014 року оголошувалась перерва до 03.06.2014 року.
Розглянувши в судовому засіданні 03.06.2014 року скаргу Управління житлово-комунального господарства «Біличі» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши надані ними докази, судом встановлено наступне.
Господарським судом Київської області було винесено рішення у справі № 911/3037/13 від 15.10.2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Управління житлово-комунального господарства «Біличі» про стягнення 3 924 819,20 грн.
На виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2013 року був виданий наказ № 911/3037/13 від 11.11.2013 року.
Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
23.01.2014 року Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №41721865) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 11.11.2013 року у справі № 911/3037/13.
Пунктом 2 зазначеної постанови боржнику встановлено строк добровільного виконання наказу, а саме протягом 7 днів з дня винесення постанови. Боржник зазначив, що дану постанову отримав 18.03.2014 року, що підтверджується відповідною відміткою на конверті.
Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. (п.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до п.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
У зв'язку з чим, боржник вважає дії державного виконавця неправомірними, оскільки з моменту відкриття виконавчого провадження 23.01.2014 року до моменту направлення та отримання боржником вищезгаданої постанови 18.03.2014 року минуло майже 2 місяці.
Боржник стверджує, що даними діями державного виконавця він був позбавлений можливості виконати наказ у добровільному порядку. Також, боржник стверджує, що з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та арешту коштів, він розпочав процедуру погашення боргу у добровільному порядку, зокрема, 21.03.2014 року на адресу стягувача було направлено лист-пропозицію вих.№146 про укладення мирової угоди про розстрочення виконання боргу за наказом Господарського суду Київської області №911/3037/13 від 11.11.2013 року в термін на 24 місяці. Крім того 21.03.2014 року листом за вих.№150 було направлено повідомлення до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про наміри укласти мирову угоду з стягувачем.
08.04.2014 року було підписано мирову угоду про сплату заборгованості за наказом Господарського суду Київської області №911/3037/13 від 11.11.2013 року в термін до 01 жовтня 2014 року та передано її на затвердження до суду.
11.04.2014 року ухвалою Господарського суду Київської області було затверджено мирову угоду про сплату заборгованості за наказом Господарського суду Київської області №911/3037/13 від 11.11.2013 року в термін до 01 жовтня 2014 року.
28.04.2014 року боржником було направлено заяву до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про закінчення виконавчого провадження, за результатами чого 30.04.2014 року було винесено постанову, згідно якої виконавче провадження за наказом № 911/3037/13 виданого 11.11.2013 року закінчено.
Боржник стверджує, що 30.04.2014 року йому стало відомо, що 18.03.2014 року головним державним виконавцем Микитин О.С. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
Таким чином, державною виконавчою службою було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору 18.03.2014 року, в той час, як лише 18.03.2014 року боржнику стало відомо про відкриття виконавчого провадження, не надавши терміну для добровільного виконання. Також, боржником проводились дії щодо укладення мирової угоди із стягувачем.
Боржник вважає дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області неправомірними та просить визнати недійсною постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.03.2014 року.
Також, боржник стверджує, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження 30.04.2014 року, державним виконавцем протиправно не було знято арешт, накладений у виконавчому провадженні.
Боржник вважає дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області в частині не зняття арешту з коштів боржника при закінченні виконавчого провадження та в частині винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, неправомірними.
Розглянувши матеріали скарги, судом встановлено, що фактично підставами оскарження дій та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, боржник визначає надіслання йому постанови про відкриття виконавчого провадження з запізненням, що позбавило боржника можливості виконати наказ суду в добровільному порядку.
Суд враховує, що згідно зі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.
Однак, боржником не надано суду доказів звернення до державної виконавчої служби з заявою про відкладення виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержання документів виконавчого провадження, що позбавило його можливості скористатися правом на добровільне виконання.
В разі, яки би боржник відразу після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження 18.03.2014 року подав до державної виконавчої служби заяву про відкладення виконавчих дій, у нього строк на добровільне виконання мав бути продовжений в межах, визначених Законом.
Суд не приймає посилання боржника на вжиття ним заходів по добровільному виконанню судового рішення, оскільки для державного виконавця має значення вже здійснений факт добровільного виконання. Вжиття заходів з огляду на норми Закону України «Про виконавче провадження» не має процесуальних наслідків.
В разі надання боржнику додаткового 7-денного строку для добровільного виконання судового рішення з 18.03.2014 року, відповідний строк закінчується 25.03.2014 року. Враховуючи, що боржник повідомив державного виконавця про укладення мирової угоди після 25.03.2014 року і мирову угоду укладено 08.04.2014 року, примусове виконання судового рішення правомірно розпочато з 26.03.2014 року, що є підставою для стягнення виконавчого збору.
Як зазначає державний виконавець у відзиві на скаргу, 27.03.2014 року направлено платіжні вимоги до установ банку для безакцептного списання коштів з рахунків боржника.
Копія заяви УЖГ «Біличі» про направлення до Господарського суду Київської області мирової угоди 08.04.2014 року надійшла до відділу 09.04.2014 року і 11.04.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій.
Судом встановлено факт недотримання державним виконавцем строків надіслання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, однак таке процесуальне порушення, враховуючи встановлені судом обставини, не має наслідком скасування постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки примусове виконання рішення було правомірно розпочате.
28.04.2014 року до відділу надійшла заява УЖКГ «Біличі» про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 2 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» згідно ухвали Господарського суду Київської області від 23.04.2014 року у справі № 91 1/3037/13 про затвердження мирової угоди.
30.04.2014 року державним виконавцем у відповідності до вимог п. 2 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у частині постанови встановлено: зазначено «до відділу надійшла ухвала Господарського суду Київської області по справі № 911/3037/13 від 23.04.2014 року, якою затверджено мирову угоду у справі № 911/3037/13 за позовом ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» до УЖКГ «Біличі» про стягнення коштів на стадії виконавчого провадження. Постанова про стягнення виконавчого збору виділена в окреме виконавче провадження», копії якої направлено до суду та сторонам виконавчого провадження.
У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення з підстав передбачених ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконавчий збір не стягнуто, держаний виконавець відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Оскільки, триває виконавче провадження про стягнення з боржника виконавчого збору, відсутні підстави для зняття арешту на майно та кошти боржника.
Як передбачено ч. 9 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Як передбачено ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Таким чином, враховуючи, що Відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області правомірно розпочав примусове виконання судового рішення, що є підставою для стягнення виконавчого збору, на момент закінчення виконавчого провадження у зв'язку з укладенням мирової угоди, виконавчий збір не стягнуто та не сплачено, у державного виконавця відсутні підстави для зняття накладеного у виконавчому провадженні арешту.
За таких обставин викладені в скарзі Управління житлово-комунального господарства «Біличі» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України обставини не обґрунтовують протиправності дій державного виконавця, спірна постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування та визнання протиправними дій виконавчої служби, відсутні.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Скаргу Управління житлово-комунального господарства «Біличі» на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області залишити без задоволення.
Суддя Т.П. Карпечкін