Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
10 червня 2014 року справа №805/3857/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е. Г., суддів Яманко В. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Єнакієвської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 р. у справі № 805/3857/14 (головуючий І інстанції Скріпнік А.І.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Єнакієвської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-54 від 14.02.2014 року та зобов"язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Єнакієвської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, у якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 14.02.2014 року № Ф-54 про сплату боргу у розмірі 6718,33 грн. та зобов'язати Єнакієвську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області припинити постійні дії щодо нарахування позивачу єдиного соціального внеску.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року позовні вимоги задоволені частково. Суд першої інстанції скасував вимогу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 14.02.2014 року № Ф-54 про сплату боргу у розмірі 6718,33 грн., стягнув з державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 60,90 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій зазначив на порушення судом норм матеріального права, мотивуючи скаргу тим, що позивач на час виникнення боргу не набув пенсійного віку та зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована з 18.12.1998 року як фізична особа - підприємець, є платником єдиного податку та перебуває на податковому обліку у Єнакієвській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.(а.с.9-10)
Позивач з 13.10.2003 року є пенсіонером за віком «довічно» відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 виданого 08.12.2003 року.(а.с.11)
14.02.2014 року Єнакієвською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області було сформовано вимогу № Ф-54 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 6718,33 грн.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 08.07.2010 року № 2464-VI, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення"№1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі Закон № 1788).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 2 цього Закону за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Статтею 1 Закону №1058 визначене поняття "пенсія"- як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку - 60 років, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.
Відповідно до Податкового кодексу України з 1 жовтня 2013 року контроль за дотриманням законодавства зі збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на органи міністерства доходів і зборів.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 1,2,3 ч.2 ст.6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.
Статтею 4 Закону № 2464 , визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як вже було вище зазначено відповідно до матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком, є фізичною особою - підприємцем перебуває на спрощеній системі оподаткування, договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладав, тобто, відноситься до осіб на яких розповсюджується зазначена стаття.
Посилання відповідача на необхідність досягнення позивачем пенсійного віку та неможливість застосування зазначеної статті на осіб яким призначена пенсія на пільгових умовах є незмістовними, оскільки в зазначеній нормі законодавцем визначено особу яка звільняється від сплати єдиного внеску - яка здобула статус пенсіонера за віком, в зазначеній нормі не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах, законодавець взагалі не ставить в залежність звільнення від сплати єдиного внеску від того, чи досягла особа пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону №1058 .
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про скасування вимоги Єнакієвської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-54 від 14.02.2014 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 6718,33 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Єнакієвської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 р. у справі № 805/3857/14 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 р. у справі № 805/3857/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий Е.Г. Казначеєв
Судді В.Г. Яманко
І.А. Васильєва