73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
05 червня 2014 р. Справа № 923/458/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Узин, Білоцерківський район, Київська область
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт",
с.Новорайськ, Бериславський район, Херсонська область
про стягнення 166 605,36 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Мельник Г.М., уповн. представник, довіреність від 21.01.2014р.;
від відповідача - не прибув.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (відповідач) з вимогами про стягнення з відповідача 166 605,36 грн., з яких 153 155,80 грн. заборгованості з оплати послуг, 920,16 грн. інфляційних втрат, 2 656,10 грн. річних (3 %) та 9 873,30 грн. пені. Позов обґрунтований ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг за договором № 216/2013 від 03.06.2013р. про надання послуг.
В судовому засіданні 22.05.2014р. представником позивача надано суду додаткові письмові докази на обґрунтування позову (а.с.54).
Письмовою заявою, яка надійшла до суду 22.05.2014р. (а.с.48-53), позивачем, в порядку ч.4 ст. 22 ГПК України, збільшений з 9 873,30 грн. до 10 276,13 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення пені та збільшений з 920,16 грн. до 10 972,76 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, а також, зменшений з 2656,10 грн. до 2 555,39 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення річних (3 %). В частині позовних вимог про стягнення заборгованості з оплати послуг розмір цих вимог змін не зазнав. Таким чином, згідно з вказаною заявою новий загальний розмір позовних вимог становить 176 960,08 грн., з них 153 155,80 грн. заборгованості з оплати послуг, 10972,76 грн. інфляційних втрат, 2555,39 грн. річних (3 %) та 10 276,13 грн. пені. В судовому засіданні 05.06.2014р. представником позивача надано суду оригінали доказів надсилання 23.05.2014р. відповідачеві поштою та отримання 27.05.2014р. відповідачем вказаної заяви позивача, з розрахунком нової ціни позову у сумі 176960,08 грн (а.с.58-61). Суд приймає дану заяву позивача до справи, після чого ціною позову є 176 960,08 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву (а.с.36-37), згідно з яким визнав позов частково, в частині вимог про стягнення 153 155,80 грн. заборгованості з оплати послуг. В частині вимог про стягнення річних, інфляційних втрат та пені, відповідач позов не визнає, стверджуючи про необґрунтованість цих вимог з підстав не доведення позивачем належними доказами факту вручення відповідачеві рахунку на оплату послуг за договором.
Відповідач належним чином повідомлений судом про місце та час розгляду справи.
Ухвалу про порушення провадження у справі від 07.04.2014р., ухвалу від 06.05.2014р. про відкладення розгляду справи на 22.05.2014р. та ухвалу від 22.05.2014р. про відкладення розгляду справи на 05.06.2014р. було надіслано судом відповідачеві поштою, згідно ст. 64 ГПК України, за зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) за станом на час розгляду даної справи місцезнаходженням відповідача, згідно витягу на нього з ЄДР (а.с.32-33). Першу з цих ухвал було надіслано рекомендованим листом з повідомленням, інші - рекомендованими листами. До суду повернулося та залучено судом до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.27) з відміткою про вручення 10.04.2014р. за вказаним місцезнаходженням відповідача рекомендованого листа з зазначеною ухвалою суду від 07.04.2014р. Надіслані судом відповідачу рекомендовані листи з вказаними ухвалами суду від 06.05.2014р. та від 22.05.2014р. про відкладення розгляду справи не повертався до суду без вручення відповідачеві.
За клопотанням позивача (а.с.55) ухвалою суду від 22.05.2014р. розгляд справи було продовжено понад встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України двомісячний строк.
Представник відповідача у судове засідання 05.06.2014р., як і у судові засідання 06.05.2014р. та 22.05.2014р. не прибув.
Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/458/14. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін у судове засідання 05.06.2014р. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.
Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 05.06.2014р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс - Агропродукт" (надалі - відповідач) 03.06.2013р. уклали між собою договір № 216/2013 про надання послуг (надалі - договір). Відповідно до п.1.1., п.2.1.1., п.2.2.1. та п.2.2.4. договору позивач (виконавець за договором) зобов'язався у період з 25.06.2013р. по 20.07.2013р., включно, надати послуги з збирання комбайнами, у кількості 3 (три) одиниці, прямим комбайнуванням, врожаю 2013 року зернових, технічних та масляних культур на площах відповідача (замовника за договором), а саме, пшениці у Бериславському та Великоолександрівському районах Херсонської області на площах 1200 га, а також, ріпаку у Бериславському районі Херсонської області на площі 900 га, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався забезпечити заправку комбайнів позивача пальним для збирання врожаю на цих площах згідно зазначених у договорі норм витрат пального, прийняти та оплатити вказані послуги позивача на умовах договору. Відповідно до п.3.1. договору вартість послуг проводиться із розрахунку на 1 га площі збирання та встановлюється згідно додаткової угоди до договору. Згідно з п.3.5. договору відповідач проводить оплату по факту виконання послуг відповідно до рахунку позивача протягом 30-ти банківських днів з дня отримання такого рахунку. Згідно з п.3.6. договору оплата здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідно до угоди № 1 від 14.06.2013р. до договору сторони цього договору встановили, що ціна послуг позивача з збирання пшениці у Бериславському та Великоолександрівському районах Херсонської області на площах 1 200 га складає 290,00 грн. (без ПДВ) за 1 га, а загальна ціна послуги складає 348 000,00 грн. (без ПДВ).
Згідно з актом прийому-здачі виконання сільськогосподарських робіт від 01.07.2013р. відповідачем прийнято від позивача послуги вартістю 86 130,00 грн. (без ПДВ) з збирання врожаю озимої пшениці на площі 297,0 га та послуги вартістю 122 740 грн. (без ПДВ) з збирання врожаю озимого рапсу на площі 361,0 га, з загальною вартістю цих послуг 122 740 грн. (без ПДВ).
Згідно з актом прийому-здачі виконання сільськогосподарських робіт від 19.07.2013р. відповідачем прийнято від позивача послуги вартістю 1740,00 грн (без ПДВ) з збирання врожаю озимої пшениці на площі 6,0 га та послуги вартістю 11 560,00 грн. (без ПДВ) з збирання врожаю озимого рапсу на площі 34,0 га, з загальною вартістю цих послуг 13 300,00 грн. (без ПДВ).
Загальна вартість прийнятих відповідачем від позивача на підставі вказаних актів послуг згідно договору з збирання врожаю становить 222 170,00 грн.
222 170,00 грн. = 208 870,00 грн. + 13 300,00 грн.
За текстом кожного з цих двох актів прийому-здачі виконання сільськогосподарських робіт вказано про те, що позивач та відповідач не мають претензій одне до одного з приводу наданих обсягів послуг.
01.07.2013р. позивачем був складений рахунок № 1 на оплату послуг вартістю 208870,00 грн. згідно договору, а 19.07.2013р. позивачем був складений рахунок № 2 на оплату послуг вартістю 13300,00 грн. згідно договору.
Відповідач сплатив 62 366,56 грн. в рахунок оплати вказаних послуг позивача, а саме, 32 366,56 грн. 22.10.2013р. та 30 000,00 грн. 23.10.2013р., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача (а.с.54).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 цього ж Кодексу не допускається одностороння відмова від виконання умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно даних первинних документів розмір заборгованості відповідача перед позивачем з оплати послуг за договором складає на час розгляду справи 159 803,44 грн.
159 803,44 грн. = 222 170,00 грн. (загальна вартість послуг, які надано за договором) - 62 366,56 грн. (сума часткової оплати послуг)
Розмір заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованості з оплати продукції за договором, а саме, 153 155,80 грн., не перевищує розміру підтвердженої документально (первинними документами) заборгованості відповідача перед позивачем з оплати послуг за договором, у сумі 159 803,44 грн. Під час розгляду судом справи відповідачем не спростовано факту існування у нього заборгованості за договором перед позивачем а ні у сумі 153 155,80 грн., а ні у сумі 159 803,44 грн. Відповідач у відзиві визнав факт існування власної заборгованості перед позивачем у розмірі 153 155,80 грн. за договором (а.с.42). При цьому, відповідач не надав доказів погашення цієї заборгованості повністю або частково.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 153 155,80 грн. заборгованості з оплати послуг підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, зокрема, пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 цього ж Кодексу штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п.5.1. договору у випадку порушення зобов'язання, що виникає з даного договору сторона несе відповідальність, що визначена цим договором, та (або) чинним законодавством України. Відповідно до п.5.4. договору сторона, що прострочила виконання зобов'язання за цим договором, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день такого прострочення.
Суд відхиляє твердження відповідача з відзиву на позов про необґрунтованість нарахування заявлених до стягнення сум пені, втрат від інфляції та річних.
При цьому, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України, а також, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та ін. За змістом ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Згідно з п.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, належністю доказів є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
З матеріалів справи слідує, що 22.10.2013р. та 23.10.2013р. відповідачем було здійснено платежі на часткову оплату послуг, які позивач надав відповідачеві на підставі договору (а.с.54). При цьому, призначенням цих платежів зазначено: "Сплата за надання по збиранню врожаю оз. пшениці та ріпак оз., згідно рах. № 1 від 01.07.2013р.".
Пізніше за часом, а саме, 31.10.2013р. позивачем та відповідачем був складений акт звіряння взаємних розрахунків, в якому, зокрема, відображена заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 216/2013 від 03.06.2013р. по актах прийому-здачі виконання сільськогосподарських робіт від 01.07.2013р. та від 19.07.2013р. у загальній сумі 222 170,00 грн., а також, відображено два вказані платежі від 22.10.2013р. та 23.10.2013р. за договором (а.с.17). У даному акті, також, визначено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем за станом на 31.10.2013р. становить 153155,80 грн. Цей акт підписаний позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень (або заперечень), а також, скріплений відтисками печаток позивача та відповідача.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що підписання 31.10.2013р. позивачем та відповідачем вказаного акту звіряння взаємних розрахунків, свідчить про прострочення відповідачем не пізніше ніж з 31.10.2013р. зобов'язання перед позивачем з оплати послуг по актах від 01.07.2013р. та 19.07.2013р. у загальній сумі 222 170,00 грн. Тобто, саме, з 31.10.2013р. несплачений відповідачем залишок вартості послуг, які зазначено у цих актах прийому-здачі виконання сільськогосподарських робіт, є заборгованістю відповідача перед позивачем. Іншого при розгляді даної справи відповідачем не доведено.
Розрахунки заявлених позивачем до стягнення з відповідача 10 276,13 грн. пені та 5254,32 грн. річних (3 %) (а.с.52-53) судом перевірено. Ці розрахунки є правильними. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду доказів сплати 10 276,13 грн. пені та 5254,32 грн. річних (3 %) повністю або частково.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 276,13 грн. пені та 5254,32 грн. річних (3 %) підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо здійсненого позивачем розрахунку втрат від інфляції у розмірі 10 972,76 грн. за період часу з листопада 2013 року по квітень 2014 року, включно (а.с.51-52), суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Розрахунок цих втрат від інфляції здійснено позивачем без додержання положень ст.625 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржник зобов'язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, саме, за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, а не за окремі періоди такого прострочення. Відповідач є таким, що построчив виконання грошового зобов'язання перед боржником щонайменше з 31.10.2013р. та до теперішнього часу (05.06.2014р.). Позивачем заявлено позовні вимоги, згідно з поданою суду 22.05.2014р. заявою (а.с.48-53), про стягнення з відповідача річних (3 %) за період часу з 31.10.2013р. по 22.05.2014р., включно, а також, пені за період часу з 31.10.2013р. по 30.04.2014р. (кінцеву дату періоду нарахування пені визначено з урахуванням обмежень згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). Виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України період, за який здійснюється нарахування втрат від інфляції, має кореспондуватися (відповідати) періодам, за які здійснюється нарахування пені та річних, у зв'язку із простроченням виконання відповідного грошового зобов'язання. Проте, при нарахуванні втрат від інфляції вказану вимогу позивачем не дотримано: не здійснено нарахування втрат від інфляції за травень 2014 року.
Разом з тим, суд зазначає, що індекс інфляції за травень 2014 року складає 103,8 %.
У здійсненому позивачем розрахунку 10 972,76 грн. втрат від інфляції застосований середній індекс інфляції у розмірі 1,07164. Як встановлено судом, значення даного середнього індексу інфляції визначено позивачем правильно. Додаткове множення цього значення середнього індексу інфляції на більше за одиницю значення індексу інфляції за травень 2014 року (103,8 %, або ж у розрахунку, відповідно, 1,038) об'єктивно призведе до збільшення загального розміру відповідних втрат від інфляції.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 10972,76 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню у повному обсязі.
Додатково, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Згідно з п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
При поданні у квітні 2014 року до господарського суду позовної заяви з вимогами про стягнення 166 605,36 грн. позивачем сплачено 3340,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 4 від 20.03.2014р. В подальшому, згідно з письмовою заявою позивачем збільшений загальний розмір позовних вимог до 176960,08 грн., при цьому, здійснено доплату 200,00 грн. судового збору за квитанцією банку № 7 від 22.05.2014р. Після прийняття судом вказаної заяви позивача новою ціною позову є 176 960,08 грн.
Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з вимогами про стягнення 176960,08 грн. сплачується судовий збір у розмірі 2% від ціни позову або 3 539,20 грн = (176 960,08 грн/100 %) х 2 %
Фактично ж, згідно платіжного доручення № 4 від 20.03.2014р. та квитанції банку № 7 від 22.05.2014р. позивачем сплачений судовий збір у загальній сумі 3 540,00 грн. Різниця між фактично сплаченою позивачем сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем за подання даного позову, у відповідності до п.2.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", складає 0,80 грн. = 3540,00 грн - 3 539,20 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Зайве сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 0,80 грн. підлягає поверненню позивачеві.
Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, у зв'язку з чим судовий збір повністю, у сумі 3539,20 грн., має бути покладений на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (місцезнаходження: 74360, Херсонська обл., Бериславський район, с.Новорайськ, вул. Промислова, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 33731096; р/р26005011050301 в ПАТ "Альфа - Банк" у м. Києві, МФО 300346) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; р/рНОМЕР_2 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) 153 155 (сто п'ятдесят три тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 80 коп. заборгованості з оплати послуг, 2 555 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 39 коп. в якості річних, 10 972 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 76 коп. втрат від інфляції, 10 276 (десять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 13 коп. пені та 3 539 (три тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 20 коп. компенсації по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 0 (нуль) грн. 80 коп. сплаченого згідно із платіжним дорученням № 4 від 20.03.2014р. та квитанцією банку №7 від 22.05.2014р. судового збору.
Оригінали платіжного доручення № 4 від 20.03.2014р. та квитанції банку № 7 від 22.05.2014р. знаходяться у матеріалах судової справи № 923/458/14.
Повне рішення складено 12.06.2014р.
Суддя К.В. Соловйов