04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"04" червня 2014 р. Справа№ 911/331/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Ропій Л.М.
Рябухи В.І.
За участю представників сторін:
позивача: Стретович-Саруханян К.В. - пред. за дов. № 189К-2014 від 15.04.2014.
відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксілайн"
на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2014р.
у справі № 911/331/14 (суддя - Карпечкін Т.П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Карлсберг Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксілайн"
про стягнення 88 919,08 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2014р. у справі №911/331/14 позов задоволено повністю: підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксілайн" на користь Публічного акціонерного товариства "Карлсберг Україна" 88 919,08 грн. - неустойки та 1827,00 грн. - судового збору.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зобов'язання за Договорами поставки були виконані повністю, а затримка поставки відбулася з вини обох сторін. Відповідач, також, зазначає, що не могли вчасно розмістити у виробництво замовлення згідно з Договором №01915-2013-С від 26.04.2013, у зв'язку із затримкою позивачем передачі оригіналу зазначеного Договору, у зв'язку з чим сторони продовжили строки поставки товару на 15 днів і даний факт підтверджується листуванням. Товар, передбачений Договором №02816-2013-С від 08.07.2013, не був поставлений вчасно через форс-мажор, що відбувся з постачальником продукції (повінь в КНР).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що форс-мажор виробника товару не може бути підставою для неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором, а оскільки боржники в зобов'язанні повинні відповідати за неналежне виконання своїх обов'язків, ПАТ "Карлсберг Україна" затребувало неустойку, але обмежену 10% вартості прострочених поставок, як погоджено сторонами в п. 7.3 Договору.
Ухвалою від 05.05.2014 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 04.06.2014.
В судове засідання 04.06.2014 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ухвалу суду від 05.05.2014 уповноважений представник відповідача «Кузьменко» отримав 14.05.2014.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:
Позивач звернувся до суду з позовом до Господарського суду Київської області про стягнення з відповідача неустойки за прострочення поставки товару (електронних музичних інструментів) за Договорами поставки № 01915-2013-С від 26.04.2013 року (далі - Договір-1) та № 02816-2013-С від 08.07.2013 року (далі - Договір-2) на загальну суму 88 919,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договорів поставки прострочив терміни поставки замовлених Товарів, а саме за Договором-1 на 38 днів тому сума неустойки складає 46 125,00 грн., а за Договором-2 на сума неустойки складає 42 794,08 грн.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що відсутні підстави для застосування відповідальності, оскільки порушення термінів поставки сталось з вини позивача. Відповідач вказує, що за Договором №01915-2013-С від 26.04.2013 року Постачальник не мав можливості своєчасно розмістити замовлені Товари у виробництво, оскільки Договір-1 був підписаний позивачем лише 23.05.2013 року, тому внаслідок несвоєчасного підписання Договору-1 затримка виробництва склала 27 днів, також, по Договору-1 було продовжено строк поставки на 15 днів, у зв'язку зі зміною макету форми пляшки на метродиспенсері. Крім того, відповідач зазначив, що на запит до виробника в країні КНР, була надана відповідь, в якій повідомлялось, що фабрику, яка виробляла продукцію, залило водою через повінь, що відбулась в провінції Шаньтоу. Виробник країни КНР просив визнати даний факт форс-мажором, та не застосовувати до нього штрафні санкції. З відповідним проханням відповідач звертався до позивача та отримав погодження щодо продовження строків поставки до 12.09.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2013 між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) укладено Договором поставки № 01915-2013-С від 26.04.2013 року (далі - Договір-1). Згідно з умовами Договору-1 відповідач зобов'язався поставити позивачу не пізніше 01.08.2013 року Товар - Метродиспенсери в кількості 750 штук.
Також, між сторонами укладено Договір поставки № 02816-2013-С від 08.07.2013 року (далі - Договір-2), за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу Товар - електронні музичні рукавиці (1050 шт.) з логотипом ТМ "Tuborg" - не пізніше 12.08.2013 року та Шапки (МР3) (525 шт.) з логотипом ТМ "Tuborg" - не пізніше 20.08.2013.
Однак, відповідач поставив товар з порушенням строків, зазначених в Договорах поставки, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з Претензіями №1 від 28.09.2013.
У Відповіді від 07.11.2013 року № 07/11 відповідач заперечував проти нарахованих штрафних санкцій з посиланням на те, що порушення строків поставки відбулось у зв'язку із затримкою передачі оригіналу договору Покупцем та вказує, що сторони дійшли згоди про продовження строків поставки до 12.09.2013.
Позивач, в свою чергу, вважає, що факти, наведені відповідачем у відповіді на Претензії є такими, що виправдовують вчинені ним порушення зобов'язань за Договорами, тому позивач змушений був звернутися з позовом до господарського суду з метою стягнення з відповідача у примусовому порядку штрафних санкцій в загальній сумі 88 919,08 грн.
Колегія суддів підтримує правову позицію суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне:
Статтями. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 2.3 Договору-1 датою поставки Товару є дата оформлення видаткової накладної.
Відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною вказаного Договору, ТОВ "Аксілайн" повинно було поставити Товар - Метродиспенсери в кількості 750 штук не пізніше 01.08.2013 року.
Поставку за Договором-1 було здійснено лише 09.09.2013 року, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000074 від 09.09.2013 року та рахунком-фактурою № СФ-0000159 від 09.09.2013 року.
Тобто, ТОВ "Аксілайн" прострочив виконання зобов'язання за вказаним Договором-1 на 38 днів.
Згідно з умовами п. 2.3 Договору № 02816-2013-С від 08.07.2013 року датою поставки Товару є дата приймання Товару на складі Покупця. Пунктом 2.6 Договору передбачено, що датою поставки вважається дата підписання Покупцем накладної га отримання Товару на складі Покупця.
Згідно з Додатком 1 до Договору № 02816-2013-С від 08.07.2013 року, що є його невід'ємною частиною, ТОВ "Аксілайн" повинно було поставити Товар, а саме: шапки (МРЗ) з логотипом ТМ "Tuborg" в кількості 525 штук не пізніше 20.08.2013 року, проте здійснило поставку лише 11.09.2013 року, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000077 від 11.09.2013 року та рахунком-фактурою № СФ-0000160 від 11.09.2013 року. Тобто, ТОВ "Аксілайн" прострочило виконання зобов'язання щодо поставки вказаного Товару на 21 день.
За умовами Договору-2, відповідач, також, повинен поставити Товар, а саме: електронні музичні рукавиці з логотипом ТМ "Tuborg" в кількості 1050 штук не пізніше 12.08.2013 року.
Однак, ТОВ "Аксілайн" здійснило поставку з порушенням вказаного терміну трьома партіями:
- перша партія в кількості 96 штук була поставлена 29.08.2013 року, тобто, з порушенням на 16 днів, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000070 від 29.08.2013 року та рахунком-фактурою № СФ-0000152 від 29.08.2013 року;
- друга партія в кількості 792 штуки була поставлена 04.09.2013 року, тобто, з порушенням на 22 дні, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000071 від 04.09.2013 року та рахунком-фактурою № СФ-0000155 від 04.09.2013 року;
- третя партія в кількості 162 штуки була поставлена 05.09.2013 року, тобто, з порушенням на 23 дні, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000072 від 05.09.2013 року та рахунком-фактурою № СФ-0000156 від 05.09.2013 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки Товару за Договором-2.
Відповідно до п.7.3 Договорів поставки за порушення строків поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі 1% від вартості непоставленого Товару за кожний день затримки, але не більше 10% від вартості непоставленого Товару.
Таким чином, за порушення строків поставки Товару за вказаним Договором-1 позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 46 125,00 грн. та за Договором-2 неустойку в сумі 42 794,08 грн., всього на загальну суму 88 919,08 грн. Розрахунок здійснено позивачем за фактичні періоди прострочення, починаючи з наступного дня прострочення, нараховані суми неустойки не перевищують 10% від вартості прострочених поставок, у зв'язку з чим позовні вимоги правомірно задоволено судом першої інстанції у повному обсязі.
Щодо доводів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, то варто зазначити наступне:
Договір поставки № 01915-2013-С датований 26.04.2013 року та Договір поставки № 02816-2013-С датований 08.07.2013 року. Жодних доказів того, що вказані Договори підписані в інший період, матеріали справи не містять, як і доказів погодження інших термінів поставки Товару, ніж погоджені сторонами в підписаних Специфікації до Договору-1 та Додатку до Договору-2.
Відомості щодо електронного листування між сторонами, що міститься в матеріалах справи, не є належним та допустимим доказом того, що підписаний позивачем саме примірник Договору-1 був переданий відповідачу 23.05.2013 року та узгоджено продовження строків поставки, оскільки не дають змоги встановити, про які договори йде мова, оскільки не містять стверджувальних вказівок на дати підписання та погодження інших умов поставки Товару.
Щодо листа з китайської фабрики (виробника товару - рукавиці) про наявність форс-мажорних обставин в період виконання зобов'язань по Договору-2, то:
Згідно п. 9.6 Договору-2 форс-мажорні обставини повинні бути підтверджені документом, виданим Торгово-промисловою палатою України (регіональною ТПП) або актом органу державної влади/місцевого самоврядування.
Відповідачем не надано належного підтвердження факту форс-мажорних обставин, крім того, відповідач в 10-денний термін не повідомив про форс-мажорні обставини, чим порушив вимоги п.9.2 Договору-2.
Однак, наявність форс-мажорних обставин у виробника не свідчить про наявність форс-мажорних обставин у відповідача і стосуються лише його взаємовідносин з виробником Товару і безпосередньо не стосуються даного спору, тому не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, також відповідачем не надав доказів звернення з позовом до виробника товару, під час розгляду якого мали бути встановлені підстави звільнення виробника від відповідальності.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованим та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксілайн" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2014р. у справі №911/331/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/331/14 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Л.О. Кондес
Судді Л.М. Ропій
В.І. Рябуха