05 червня 2014 року м. Київ К/9991/12293/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)
Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області про визнання незаконними відмов у наданні інформації та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області в якому просив визнати незаконними відмови відповідачів у наданні інформації за його запитом від 19.05.2011 року, які відображені в листах Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 01-55/3435 від 26.05.2011 року, № 01-55/3434 від 24.06.2011 року та Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області № 01-21/926/1 від 26.05.2011 року; зобов'язати Кременчуцьку міську раду Полтавської області та Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області виконати вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України "Про інформацію" і надати інформацію, що запитувалась у запиті ОСОБА_1 від 19.05.2011 року, а саме: інформацію (у вигляді планів чи графічних матеріалів, тощо) з позначенням адрес та меж всіх земельних ділянок, які на сьогоднішній день перебувають у державній чи комунальній власності, відносяться до території міста Кременчука та щодо яких можлива передача у власність громадянина України для будівництва і обслуговування жилого будинку та копію статистичного звіту по формі 6-ЗЕМ (в частині площі земель запасу, що є комунальною власністю чи власністю держави) за останній звітний період. Стягнути з відповідачів 5000 грн. в якості відшкодування за завдану йому моральну шкоду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року позов задоволено частково: визнано незаконними відмови Кременчуцької міської ради Полтавської області та Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області у наданні інформації за запитом ОСОБА_1 від 19.05.2011 року, які відображені в листах Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 01-55/3435 від 26.05.2011 року, № 01-55/3434 від 24.06.2011 року та Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області № 01-21/926/1 від 26.05.2011 року; зобов'язано Кременчуцьку міську раду Полтавської області та Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області виконати вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України "Про інформацію" і надати інформацію, що запитувалась у запиті ОСОБА_1 від 19.05.2011 року, а саме: інформацію (у вигляді планів чи графічних матеріалів, тощо) з позначенням адрес та меж всіх земельних ділянок, які на сьогоднішній день перебувають у державній чи комунальній власності, відносяться до території міста Кременчука та щодо яких можлива передача у власність громадянина України для будівництва і обслуговування жилого будинку та копію статистичного звіту по формі 6-ЗЕМ (в частині площі земель запасу, що є комунальною власністю чи власністю держави) за останній звітний період. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 року, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року змінено: викладено абзац 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Зобов'язати Кременчуцьку міську раду та Управління державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 19.05.2011 року у відповідності до Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації". В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року по справі № 2а-1670/7807/11 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 19.05.2011 року позивач ОСОБА_1, з метою отримання документів для подачі заяви про отримання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, звернувся до Кременчуцької міської ради Полтавської області та Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області із відповідними запитами.
Так, Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області на запит позивача надано відповідь від 26 травня 2011 року № 01-55/3435, що Кременчуцька міська рада запитуваною інформацією не володіє, внаслідок чого запит позивача передано до Управління Держкомзему у м. Кременчук. Додатковим листом від 24 червня 2011 року № 01-55/3434 Кременчуцька міська рада Полтавської області відмовила позивачу у задоволенні запиту щодо земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності та відносяться до території м. Кременчука та щодо яких можлива передача у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області 26 травня 2011 року позивачу надіслано відповідь на запит № 01-21/926/1, згідно якої Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області не володіє і не зобов'язаний володіти запитуваною інформацією стосовно земельних ділянок, щодо яких можлива передача у власність громадянина України.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з незаконності дій відповідачів при наданні відповіді на його запит від 19.05.2011 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із зазначеною правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.
Порядок надання земельної ділянки в оренду визначений ст. 124 Земельного кодексу України, відповідно до якої передача в оренду земельних ділянок, що перебуває в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України вирішення питання про надання земельної ділянки із земель комунальної власності у користування віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.
Статтею 123 Земельного Кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу.
В статті 5 Закону України "Про інформацію" зазначено: кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Статтею 6 Закону України "Про інформацію" встановлено, що право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації пре свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію. Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Статтею 6, ч. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
При дотриманні вимог, передбачених ч. 2 цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Згідно ч.1 ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Враховуючи викладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що інформація з позначенням адрес та меж всіх земельних ділянок, які на сьогоднішній день перебувають у державній чи комунальній власності, відносяться до території м. Кременчука та щодо яких можлива передача у власність громадянина України для будівництва та обслуговування жилого будинку не є інформацією з обмеженим доступом та може бути надана позивачеві на його запит.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області - залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року (в частині, що залишена без змін постановою апеляційного суду) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Помічник судді: О. Сідак