"26" травня 2014 р. м. Київ К/9991/8133/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Ковтун О.С.
представника відповідача Шкодича Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.03.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010
у справі № 2а-12357/09/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.03.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010, у задоволенні позову відмовлено.
ТОВ «Фактор Ексім» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове судове про задоволення позову, скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.07.2009 № 0001712307/2 в часині донарахування податку на прибуток в загальній сумі 1132070 грн., в т.ч. 1054858 грн. основного платежу та 1077212 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (главою 1 «Апеляційне провадження»).
Відповідно до ч. 1 ст. 195 вказаного Кодексу суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 вказаного Кодексу суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції не перевірив правильності встановлених судом першої інстанції обставин та їх правової оцінки, дотримання судом норм матеріального та процесуального права, не дослідив обставин, якими сторони обґрунтовували власні вимоги та заперечення, зокрема обставин, якими позивач обґрунтовував вимоги апеляційної скарги, та постановив ухвалу без встановлення обставин із посиланням на докази та положення закону, на підставі яких мала бути надана правова оцінка.
Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд до цього суду.
При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, надати правову оцінку встановленим обставинам на підставі норм законів, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та дослідити і надати оцінку усім доводам позивача, викладеним в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю. І. Цвіркун