"21" травня 2014 р. м. Київ К/9991/42452/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - Красноперекопська ОДПІ)
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012
у справі №2а-5310/11/0170/1
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Надія +" (далі - Товариство)
до Красноперекопської ОДПІ
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.04.2011 № 0000241502.
У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що за наслідками реалізації арештованого майна боржника з аукціону у такого боржника об'єкта оподаткування ПДВ не виникає; податкові зобов'язання за фактом такої реалізації виникають саме у організатора аукціону.
Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Красноперекопська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. Зокрема, скаржник наголошує, що продаж арештованого майна з аукціону є поставкою товару в розумінні пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що включається до бази оподаткування боржника як власника цього товару.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Красноперекопською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства за жовтень 2010 року з питання повноти визначення та своєчасності сплати до бюджету ПДВ по декларації за жовтень 2010 року за результатами опрацювання роз шифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 04.04.2011 № 337/15-02/36166026/30 та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, за яким Товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 134 616,25 грн. (у тому числі 107 693 грн. за основним платежем та 26923,25 грн. за штрафними санкціями).
Підставою для цього донарахування слугував висновок податкової інспекції про невключення позивачем до бази та об'єкта оподаткування ПДВ операції з реалізації належного Товариству арештованого майна (пшениці та ячменю) на аукціоні.
Як вбачається з установлених судами обставин справи, у рамках здійснення заходів з примусового виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2009 (за яким з Товариства стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Герої Перекопу» 723005,20 грн. збитків, 7315,06 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 68000 грн. на оплату послуг адвоката) 22.10.2010 було проведено аукціон з продажу арештованого майна боржника (позивача у справі) на підставі договору, укладеного відділом державної виконавчої служби Красноперекопського МРУЮ АРК та приватним підприємством «Нива В.Ш.» (яке виступило організатором аукціону). Загальна ціна продажу сільськогосподарської продукції склала 646 160 грн., з яких 90462,40 грн. було отримано організатором аукціону як винагорода; 58719,76 грн. були спрямовані на покриття витрат на здійснення виконавчих дій, 496 977,84 грн. було направлено стягувачеві та погашення боргу Товариства.
За правилами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця.
Оскільки за визначенням пункту 1.4 статті 1 цього Закону кваліфікуючою ознакою поставки товару є передача права власності на товар, що може бути здійснено лише власником, для цілей оподаткування останній є продавцем, а отже і зобов'язаною особою по сплаті ПДВ, незалежно від того здійснювався продаж ним безпосередньо, чи іншою особою, уповноваженою на здійснення дій щодо продажу.
Згідно з абзацом другим пункту 4.7 статті 4 названого Закону у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.
При цьому база оподаткування за статтею 4 Закону визначається виходячи з договірної вартості, визначеної за вільними цінами, однак не нижче звичайних цін.
Таким чином, наведені законодавчі положення передбачають, що у разі якщо організатор аукціону на комісійних засадах здійснює операції з продажу заставленого майна особи, яка є платником ПДВ, то такий організатор повинен збільшити податкові зобов'язання за правилом першої події: або за датою відвантаження майна боржника, або за датою зарахування грошових коштів на його рахунок на оплату реалізованого товару. При цьому базою оподаткування є загальна ціна реалізації.
Дата отримання організатором аукціону грошових коштів за реалізоване майно є одночасно і датою, на яку боржник (власник реалізованого майна) відображає операцію з відчуження майна та погашення боргу. На таку дату у боржника (заставодавця) збільшуються податкові зобов'язання та складається податкова накладна на кінцеву вартість реалізованого майна за вирахуванням суми, яка залишається у організатора аукціону на покриття вданих витрат з урахуванням ПДВ. Така податкова накладна є підставою для збільшення податкового кредиту у організатора аукціону, позаяк у відповідності з пунктом 4.7 статті 4 зазначеного Закону датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів; у даному разі компенсацією для боржника є зменшення його заборгованості перед стягувачем у зв'язку з перерахування коштів на рахунок останнього.
Наведене обумовлює правильність донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з ПДВ, у зв'язку з чим у попередніх судових інстанцій були відсутні законні підстави для висновку про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові акти та повністю відмовити у позові.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 у справі №2а-5310/11/0170/1 скасувати.
3. У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько