29 квітня 2014 року м. Київ К-23683/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Моторного О.А., Рибченка А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-КО" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 у справі № 2а-3105/09/0270
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-КО"
до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про скасування рішення, -
Товариство звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення від 30.06.2009 № 0000762308, яким позивачем державним податковим органом застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 170 853,25 грн. за неоприбуткування готівки та незабезпечення щоденного роздрукування та зберігання фіскального звітного чеку.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 82.08.2009 позов задоволено, оспорюване рішення визнано протиправним та скасовано.
Судове рішення першої інстанції вмотивовано висновком про те, що фактично готівка була оприбуткована позивачем, оскільки була проведена через реєстратор розрахункових операцій, а фіскальні звіти вклеєні до книги обліку розрахункових операцій.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 судове рішення першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних відмовлено з тих підстав, що оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених послідовних дій, невиконання яких є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Товариство до Вищого адміністративного суду України подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі судове рішення першої інстанції.
У поданих запереченнях на скаргу Державна податкова інспекція просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.
Під час підготовки справи до касаційного розгляду, враховуючи заявлені вимоги у клопотанні про заміну відповідача на правонаступника, у відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну відповідача у справі - Іллінецьку міжрайонну державну податкову інспекцію Вінницької області на його правонаступника - Іллінецьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що фактичною підставою для нарахування Товариству фінансових санкцій слугував висновок фахівців державного податкового органу, викладений у акті перевірки від 04.06.2009, про порушення позивачем вимог п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), та п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР), що полягало у неоприбуткуванні позивачем готівки через відсутність записів у КОРО про рух готівки за день на підставі Z- звітів за період з 16.08.2008 по 04.06.2009 на загальну суму 434 102,65 грн., та відсутності останнього у КОРО за 11.01.2009 (№ 1322).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято оспорюване рішення про застосування фінансових санкцій.
Згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984), за результатами проведення невиїзних документальних виїзних планових, позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Таким чином, акт від 04.06.2009, складений за результатами перевірки Товариства, є доказом, який підтверджує факти допущених позивачем порушень, що встановлені під час здійснення перевірки.
У зазначеному акті перевірки працівниками податкового органу з достатньою повнотою зафіксовано вчинене позивачем порушення правил здійснення розрахункових операцій, визначених п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
У відповідності до п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов'язані щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
Як вбачається з акту перевірки (а.с.23-24 т. 1) позивач не забезпечив роздрукування Z-звіту від 11.01.2009 № 1322 по операціям проведеним в цей день. Пояснення позивача, щодо нереалізації газу 11.01.2009 у зв'язку з відключенням газопостачання не заслуговує на увагу, оскільки відсутність реалізації товарів не звільняє позивача від роздрукування звітного чеку з нульовими показниками. Доказів наявності Z-звіту № 1322, роздрукованого 11.01.2009, позивачем не надано.
Згідно з редакцією Закону № 265/95-ВР на момент виникнення спірних відносин відповідальність передбачена, зокрема, за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (п. 1 ст. 17 цього Закону), за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в КОРО (п. 4 ст. 17).
Таким чином, фінансова санкція за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку у розмірі 340,00 грн., що передбачена ч. 4 ст.17 Закону № 265/95-ВР, до позивача застосована цілком правомірно та обґрунтовано.
Щодо несвоєчасного оприбуткування позивачем готівкових коштів в касі, суд зазначає наступне.
Згідно п. 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 2.6 глави 2 Положення № 637 готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день її одержання) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 1.2 Положення № 637 КОРО - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність законодавчо встановлених послідовних дій, а саме: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО.
Таким чином, невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/96 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивачем щоденні записи надходження готівки у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків за період з 16.08.2008 по 04.06.2009 на загальну суму 434 102,65 грн. здійснено не було, що також не заперечується Товариством (а.с. 4, т.1).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував вказаних норм та дійшов помилкового висновку, що відсутність записів про готівкові надходження в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО не є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, про правомірність застосування фінансових санкцій до позивача за несвоєчасне оприбуткування готівки в касі та не роздрукуванні фіскального звітного чеку.
З огляду на вищевикладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законного і обґрунтованого судового рішення апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-КО" відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 у справі № 2а-3105/09/0270 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді О.А. Моторний
А.О. Рибченко