"15" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/39347/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
при секретарі: Сватко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року
по справі №2-а-13106/11/2070
за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові)
до Відкритого акціонерного товариства «Євроцемент-Україна» (надалі - ВАТ «Євроцемент-Україна»)
про стягнення боргу, -
встановив:
В жовтні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив нарахувати та зобов'язати відповідача сплатити грошове зобов'язання з податкового повідомлення-рішення №0000360845 від 17.08.2011р. 5273428грн. щодо нарахування АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна» основного платежу з податку на додану вартість із застосуванням «звичайних цін» в сумі 52734727грн., та штрафної санкції 1 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р., в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, із урахуванням уточнень, просив скасувати судові рішення та постановити нове - про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про здійснення заміни Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові її правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговуванню великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції та підтверджується матеріалами справи, підставою для вимоги позивача про стягнення податкового зобов'язання з відповідача є висновки акту №1871/45-011/0293060 від 29.07.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період квітень - травень 2011р. Однією з підставою нарахування позивачем податкових зобов'язань є те, що при проведенні перевірки ланцюгу постачання газу було встановлено, що АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» здійснювало придбання природного газу по цінам вище за ціну виробника ТОВ "Енерго-сервісна компанія "Еско Північ", а саме ціна придбання природного газу протягом звітного періоду у ТОВ "Алекс -А ЛТД" та ТОВ "Ріоніт" на 267, 4 % більше ніж відпускна ціна виробника .
У зв'язку із наведеним позивачем було зроблено висновок про порушення відповідачем пункту 198.3 статті 198 ПК України у відносинах з ТОВ "Алекс-А ЛТД" та ТОВ „Ріоніт", шляхом завищення відповідачем податкового кредиту за квітень 2011р. на загальну суму ПДВ 143163,00грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на 143163,0грн., та за травень 2011р. на загальну суму ПДВ 5130270,14грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на 5130270,14грн.
На підставі висновків акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000360845 від 17.08.2011р., згідно якого АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та призначено штрафну санкцію.
Не погоджуючись з таким нарахуванням, відповідач направив скаргу до ДПА у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, за результатом якої оскаржуване нарахування було відкликане, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення коштів боргу в судовому порядку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходив, зокрема, з того, що взаємовідносини, які склались за спірний період, між ВАТ «Євроцемент-Україна» та ТОВ «Алекс - А ЛТД», ТОВ «Ріоніт» підтверджуються первинними бухгалтерськими та податковими документами, які містяться в матеріалах справи. Також судами зазначено, що постановою НКРЕ України від 30.03.2011р. №459 затверджено граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за регульованим тарифом - 2553,20грн. за 1000 м/куб. У перевіряємому ж періоді найбільш прийнятною та економічно обґрунтованою для відповідача виявились отримані пропозиції саме ТОВ «Алекс - А ЛТД» та ТОВ «Ріоніт», оскільки ціна на природний газ була найменшою - 2540,70грн. за 1000 м/куб. Крім того, суди звернули увагу на те, що позивач не дослідив при визначенні ринкової та звичайної ціни всього ринку на газ, звівши вивчення ринку дослідженням лише одного ланцюгу постачання природного газу: ТОВ «Алекс - А ЛТД» та ТОВ «Ріоніт» - ТОВ «Октоген» - ТОВ «Енерго - сервісна компанія «Еско - Північ», що не може свідчити про повне дослідження та співставлення діючих цінових пропозицій та умов договорів на всьому внутрішньому ринку України.
Разом з тим, надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з наведеними вище висновками судів попередніх інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням судами усіх обставин справи з огляду на наступне.
Так, норма підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає органу державної податкової служби право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Водночас, при реалізації зазначеного права, необхідно враховувати дію підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України з іншими нормами, а саме із змістом статей 39, 54 та 58 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.
За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Отже, право органів державної податкової служби, визначене підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може бути реалізоване виключно як завершальний етап загальної процедури з визначення платникові податків податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін і лише в разі відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного в порядку пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.
Тому, звернення керівника податкового органу з позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін окремо від порядку, врегульованого статтею 39 Податкового кодексу України, є неможливим.
Згідно з пунктом 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України стаття 39 Податкового кодексу України набирає чинності з 1 січня 2013 року.
З 1 січня 2011 року є чинними інші норми Податкового кодексу України, що регулюють порядок визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків.
Так, згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Отже, в силу приписів статей 54 та 58 Податкового кодексу України податковий орган повинен надіслати платникові податків податкове повідомлення-рішення, в якому буде визначено суму грошових зобов'язань, яка підлягає сплаті внаслідок порушення правил застосування звичайних цін у податковому обліку.
При цьому за нечинності приписів статті 39 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення, винесене щодо платника податків за результатами застосування звичайних цін, не може бути відкликане в разі його оскарження. Отже, такі податкові повідомлення-рішення можуть зберегти свою чинність після процедури адміністративного оскарження чи судового розгляду. Відповідно може бути підтверджено дійсність сум, визначених платнику податків таким податковим повідомленням-рішенням. Ці суми підлягатимуть обов'язковій сплаті в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Тому, під час нового розгляду справи судам попередніх інстанції слід з'ясувати, чи є належною відповіддю лист ДПА у Харківській області №3854/10/25-103 від 30.08.2011р. на скаргу ВАТ «Євроцемент-Україна» щодо спірного податкового повідомлення - рішення.
Враховуючи викладене, до 1 січня 2013 року у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Натомість відповідно до пункту 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, до набрання чинності статтею 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Тому визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін повинно здійснюватися в загальному порядку. Відповідно податковий орган при встановленні порушень платником податків правил застосування звичайних цін повинен надіслати (вручити) такому платникові податків податкове повідомлення-рішення, як це передбачено статтями 54 та 58 Податкового кодексу України. У разі несплати суми грошового зобов'язання, визначеного в такому повідомленні-рішенні та узгодженого в установленому порядку, відповідна сума підлягатиме стягненню як податковий борг згідно з нормами глави 9 Податкового кодексу України.
При цьому процедура, передбачена нормами статті 39 та підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може застосовуватися лише після 1 січня 2013 року.
Як свідчать матеріали справи, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові звернулась до суду з даним позовом до ВАТ «Євроцемент-Україна» у жовтні 2011р., тобто до 01.01.2013р.
Наведене свідчить про те, що судами попередніх інстанції під час розгляду справи з'ясовано не всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення даного спору.
Частина 4 та 5 статті 11 КАС України встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.
Отже, під час нового розгляду справ судам попередніх інстанції необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Харкові її процесуальним правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговуванню великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговуванню великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов