"08" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/2305/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року
у справі №2а-434/08
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську (надалі - ДПІ у м.Дніпродзержинську)
про скасування рішень, -
встановив:
У лютому 2008р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними та скасування рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську №00009832303/36980, №00009822303/36979 та №00009842303/36978 від 06.12.2006р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2008р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010р., позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м.Дніпродзержинську звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, податковим органом на підставі плану-графіку роботи відділу оперативного контролю ДПІ у м.Дніпродзержинську на листопад 2006р. та направлень на проведення планової перевірки була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці - кіоску, що розташований за адресою: м.Дніпродзержинськ, проспект Конституції, зупинка трамваю №2 «Баглійський райсуд». Наказ про проведення планової перевірки керівником податкового органу не видавався.
За результатами перевірки складено акт №000392 від 24.11.2006р., яким встановлено порушення вимог п.п.1, 2, ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», які полягають в проведенні розрахункових операцій без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа встановленого зразка на суму 2,65 грн., а також здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії та здійснення торгівлі без придбання торгівельного патенту.
На підставі зазначеного акту податковим органом прийняті рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №00009832303/36980, №00009822303/36979 та №00009842303/36978 від 06.12.2006р.
Позивач, не погоджуючись з спірними рішеннями, обґрунтовуючи безпідставність застосування до нього штрафних санкцій, зазначив, що за вказаною адресою у кіоску він не перебував та будь-якої діяльності не здійснював. Особу, яка була зазначена в акті перевірки не знає і у трудових відносинах з нею не перебуває.
При цьому судами попередніх інстанції встановлено та вбачається з акту перевірки, відповідачем було здійснено перевірку кіоску за адресою АДРЕСА_1. Перевірка здійснена в присутності продавця - ОСОБА_2. В акті перевірки зазначено, що документ, що засвідчує особу відсутній.
Із заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування на 2006р., яка знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що позивачем не зазначено вказану особу, як особу, що перебуватиме з ним у трудових відносинах. До того ж, у вказаній заяві не зазначено і місце здійснення підприємницької діяльності, у якому здійснювалась перевірка, а саме - м.Дніпродзержинськ, пр. Конституції, зупинка трамваю №2 «Баглійський райсуд».
Також під час розгляду справи судами встановлено, що суб'єктом владних повноважень не надано інших доказів здійснення підприємницької діяльності позивачем за адресою, зазначеною в акті перевірки.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія касаційної інстанції погоджується з цілком правильними та обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції щодо безпідставності застосування до позивача спірних штрафних (фінансових) санкцій, оскільки податковим органом у відповідності з ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття спірних рішень і відповідно порушення позивачем діючого законодавства.
Крім того, слід зазначити, що строк звернення позивача до суду не порушений, оскільки річний строк дотриманий, з моменту коли йому стало відомо про винесення рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, оскільки податковий орган в ході розгляду справи не довів обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду про задоволення позовних вимог.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов