Справа: № 2а-894/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
05 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.
за участю:
представника позивача Артимович Ю.Б.
представника відповідача Лузя Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Купець" та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Купець" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування актів суб'єкта владних повноважень, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва в частині опису активів ТОВ "Торговий дім "Купець" понад суму податкового боргу - неправомірними; визнати дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі ТОВ "Торговий дім "Купець" понад суму податкового боргу - неправомірними; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000012410/0 від 17.12.2010 р., яким визначено суму штрафу в розмірі відчуження, що складає 89 650,00 грн. - в повному обсязі.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2013 року позов задоволено частково.
Визнано дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва в частині опису активів ТОВ "Торговий дім "Купець" понад суму податкового боргу - неправомірними. В решті позову відмовлено
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили його скасувати та ухвалити нову постанову, позивач - про задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідач - про відмову у задоволенні позову повністю.
В судове засідання з'явився представник позивача, власну апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечив.
Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги позивача заперечував та просив відмовити в її задоволенні. Власну апеляційну скаргу підтримав.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга позивача - частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем 05.11.2009 р. було винесено першу податкову вимогу за №1/4314, згідно з якою у позивача станом на 05.11.2009 р. наявна сума податкового боргу узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 25 877,66 грн.
05.03.2010 р. податковим керуючим Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва у присутності директора ТОВ "Т.Д. "Купець" було проведено опис активів платника податків, на які поширюється право податкової застави, про що складено Акт №6з/24-113.
У вказаному акті, зокрема зазначено, що у присутності Директора ТОВ «ТД «Купець» Захарченко С.Ю. було проведено опис наступних активів, на які поширюється право податкової застави і знаходиться за адресою м. Київ, пр-т Возз'єднання 15, оф. 606, а саме: Автопогрузчик ДВ 1621 Balkancar 2009 р. випуску, колір жовтий, кіл. 1 шт., балансова вартість 140 000 грн.; Електронавантажувач HELI CPD 15, заводський номер 05015Е9458НВ2,2008 р. випуску, в кількості 1 шт., балансова вартість 81 250,00 грн.; Контейнер для вигризки м'яса , в кількості 12 шт., загальна балансова вартість 42 600 грн.; Дебіторська заборгованість ДП «Ресурспостач» за договором №1-2180 від 01.07.2008 р., в загальній сумі 1578051,44 грн. Описано активів усього на загальну суму 1841901,44 грн.
З облікових карток платника податків, які містяться в матеріалах справи встановлено, що Позивач у зв'язку з несплатою у встановлений строк податкових зобов'язань мав податковий борг у розмірі, станом на час опису активів 238583,27 грн., на час вручення другої податкової вимоги (07.04.2010р.) - 240518,04 грн.
Також судом встановлено, що відповідно до п.п.8.6.5 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим органом з відома керівника підприємства 09.12.2010 року було проведено перевірку стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, про що складено Акт.
Станом на час проведення вказаної перевірки за позивачем обліковувався податковий борг в сумі 301523,13 грн. по податку на додану вартість та податку на прибуток.
За результатами проведеної перевірки було встановлено, що посадовими особами ТОВ "Т.Д. "Купець" відчужено майно на суму 89650,00 грн., яке перебувало в податковій заставі без згоди податкового органу та не спрямовання виручених коштів на погашення податкового боргу, а саме: Автопогрузчик ДВ 1621 Balkancar 2009 р. випуску на суму 40 000 грн.; Електронавантажувач HELI CPD 15, заводський номер 05015Е9458НВ2,2008 р. випуску 49 650,00 грн. та Дебіторська заборгованість ДП «Ресурспостач» за договором №1-2180 від 01.07.2008 р., в загальній сумі 1578051грн., чим порушено п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
17.12.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012410/0 , яким застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 89650,00 грн.
31.03.2011 року Заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято рішення №2/24-026 від про застосування адміністративного арешту майна позивача, обґрунтованість застосування якого визнана судом.
Згідно з листом ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.11.2013 р. №459/ФО/26-50-11-01-11, станом на 01.11.2013 р. загальна сума податкового боргу, який обліковується за ТОВ «ТД «Купець» становить 123,9 тис. гривень.
Позивач, вважаючи неправомірними дії податкового органу щодо опису активів ТОВ «Торговий дім «Купець» понад суму податкового боргу, а також дії щодо проведення перевірки стану збереження активів платника, які перебувають у податковій заставі ТОВ «Торговий дім «Купець» понад суму податкового боргу, вважаючи протиправним повідомлення-рішення №0000012410/0 від, яким застосував до позивача штрафну санкцію у розмірі 89650,00 грн., звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про його задоволення в частині визнання дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо опису активів ТОВ "Торговий дім "Купець" понад суму податкового боргу неправомірними, при цьому, враховуючи позицію Конституційного суду України, виходив з того, що податковий орган неправомірно здійснив опис майна на суму 1603318,07 грн., що значно перевищує фактичну заборгованість позивача по сплаті податків.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання дій відповідача щодо проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі ТОВ "Торговий дім "Купець" понад суму податкового боргу - неправомірними, суд дійшов висновку що майно, яке було передано в податкову заставу, може перевірятися Податковим органом, при цьому суд виходив з системного аналізу положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким визначена відповідальність за здійснення операцій із заставними активами без погодження з податковим органом, зокрема, у вигляді застосування штрафних санкцій (п.п. 17.1.8), кримінальної відповідальності (п.п. 8.6.4) та адміністративного арешту активів платника (п.п. 9.1.2), а також врахував наявність судового рішення, яке набрало законної сили у справі 2а-4840/11/2670, яким встановлено правомірність дій податкової інспекції щодо проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають в податковій заставі, відповідно, і як наслідок, визнано обґрунтованим застосування податковим органом адміністративного арешту до описаних активів.
Також суд відмовив у задоволенні вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000012410/0 від 17.12.2010 р., при цьому виходив з правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за відчуження активів, що перебували у податковій заставі, без згоди податкового органу.
Позивач та відповідач з таким рішеннями не погодилися.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що не погоджується з висновками суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, при цьому вказав, що у справі № 2а-4840/11/2670 не встановлювалося правомірності дій ДПІ щодо проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. Стосовно спірного податкового повідомлення-рішення, акцентував увагу на тому, що податковий орган неправомірно здійснив опис майна на суму, що значно перевищує фактичну заборгованість позивача по сплаті податків, тим самим поширив право податкової застави на всі активи позивача, і як наслідок застосував штраф у розмірі суми відчуження неправомірно описаного та неправомірно переданого у податкову заставу майна позивача.
Відповідач апеляційну скаргу мотивував тим, що за результатами перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі TOB „ТД „Купець" код ЄДРПОУ 33737356 встановлено їх відчуження без узгодження з податковим органом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було застосовано податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010р. №0000012410/0. Акт опису Активів від 05.03.2010 №6з/24-113 підписаний керівником підприємства, а саме директором підприємства Захаренко СЮ. Крім того позивачем надавалися пояснення від 10.12.2010р. №945 до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, в яких позивач підтверджує наявність Акту опису активів від 05.03.2010 №6з/24-113 та факт того, що здійснено відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, без погодження з податковим органом. У зв'язку з цим просив скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційних скарг, виходячи з наявних у справі матеріалів, а також враховуючи надані під час розгляду справи апеляційним судом пояснення представників сторін, колегія суддів зазначає наступне.
В частині позовних вимог, щодо визнання дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва в частині опису активів ТОВ "Торговий дім "Купець" понад суму податкового боргу неправомірними, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині.
Як вірно встановлено судом, станом на 05.03.2010 р. податковий борг позивача складав 238 583,27 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи обліковою карткою Товариства, а при цьому, загальна вартість активів, складає 1 841 901,44 грн., що більша за суму податкових зобов'язань на 1603318,07 грн.
Відповідно до п. 1.17 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції), податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. Податкова застава дає право органу стягнення в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.
Згідно з п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Абзацами 1, 3, 4 пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Приписами підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 зазначеного Закону було встановлено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Разом з тим, Рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1.17 статті 1, статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (справа про податкову заставу), положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Так, Конституційний Суд України зокрема зазначив, що розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.
Забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі.
Поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.
З огляду на викладене положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону, яке передбачає можливість поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків незалежно від суми податкового боргу, порушує справедливе вирішення питань застосування права податкової застави (статті 8, 42 Конституції України), тобто є неконституційним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що податковий орган неправомірно здійснив опис майна на суму 1603318,07 грн., що значно перевищує фактичну заборгованість позивача по сплаті податків, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Разом, з тим, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000012410/0 від 17.12.2010 р., яким визначено суму штрафу в розмірі відчуження, що складає 89 650,00 грн.
Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що потребують отримання попередньої згоди податкового органу.
Перелік таких операцій наведено у підпункті 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 цього Закону.
Так, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні; б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.
Як було встановлено вище, за наслідками перевірки стану збереження активів платника податків, які перебували у податковій заставі на підстав акту № 6з/24-113 від 05.03.2010 року опису активів, на які поширюється право податкової застави, відповідачем складено акт б/н від 09.12.2010 року про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі.
Згідно з даним актом, позивач розпорядився без погодження з відповідачем активами на суму 89650,00 грн.
В даному випадку, суд виходив з того, що посадовими особами ТОВ "Т.Д. "Купець" відчужено майно на суму 89650,00 грн., яке перебувало в податковій заставі без згоди податкового органу та не спрямовання виручених коштів на погашення податкового боргу, а саме: Автопогрузчик ДВ 1621 Balkancar 2009 р. випуску на суму 40 000 грн.; Електронавантажувач HELI CPD 15, заводський номер 05015Е9458НВ2,2008 р. випуску 49 650,00 грн. та Дебіторська заборгованість ДП «Ресурспостач» за договором №1-2180 від 01.07.2008 р., в загальній сумі 1578051грн., чим порушено п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", проте, згідно опису майна, яке перебувало в податковій заставі відчужене майно за нижчою ціною, яке передбачено балансовою вартістю.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за відчуження активів, що перебували у податковій заставі, без згоди податкового органу.
З таким висновком судова колегія не погоджується і виходить з того, що, як було встановлено вище, податковий орган здійснив опис майна ТОВ "Т.Д. "Купець" і поширив право податкової застави на всі активи позивача, які перевищують суму податкового боргу, що було зроблено відповідачем неправомірно.
Таким чином, враховуючи приписи п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на ТОВ "Т.Д. "Купець" було покладено обов'язок у будь-якому випадку при відчуженні майна на будь-яку суму погоджувати це з податковим органом, при цьому невиконання даного обов'язку (відчуження майна без погодження з податковим органом) дозволяло контролюючому органу застосувати до позивача штрафні санкції, що і було зроблено шляхом прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
При цьому нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначена відповідальність за здійснення операцій саме із заставними активами без погодження з податковим органом, зокрема, у вигляді застосування штрафних санкцій (п.п. 17.1.8), кримінальної відповідальності (п.п. 8.6.4) та адміністративного арешту активів платника (п.п. 9.1.2).
Разом з тим, як було встановлено вище, опис майна позивача у податкову заставу на суму, що перевищує розмір податкового боргу, а саме 1603318,07 грн., було здійснено відповідачем неправомірно.
Таким чином, застосування відповідачем штрафних санкцій шляхом прийняття спірного податкового повідомлення-рішення за відчуження активів, що перебували у податковій заставі, без згоди податкового органу, також є неправомірним, оскільки штраф застосовано у розмірі суми відчуження неправомірно описаного та неправомірно переданого у податкову заставу майна ТОВ "Торговий дім "Купець".
Тому доводи позивача щодо неправомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню. В той же час висновок суду першої інстанції, який у задоволенні вказаної вимоги відмовив, є помилковими.
Разом з тим, в частині позовних вимог щодо визнати дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі ТОВ "Торговий дім "Купець" понад суму податкового боргу - неправомірними, судова колегія погоджується з висновком суду щодо відмови у їх задоволенні.
Як встановлено судом, відповідно до пп.8.6.5 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим органом з відома керівника підприємства 09.12.2010 року було проведено перевірку стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, про що складено Акт.
Станом на час проведення вказаної перевірки за позивачем обліковувався податковий борг в сумі 301523,13 грн. по податку на додану вартість та податку на прибуток.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2011 р. по справі 2а-4840/11/2670 було встановлено правомірність дій податкової інспекції щодо проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають в податковій заставі, відповідно, і як наслідок, визнано обґрунтованим застосування податковим органом адміністративного арешту до описаних активів.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 р., було залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2011 р.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином суд вірно зазначив, що майно, яке було передано в податкову заставу, може перевірятися податковим органом.
Крім того, на думку судової колегії дії податкового органу щодо проведення перевірки, а також складення за результатами її проведення відповідного акту, не порушують прав чи законних інтересів позивача, оскільки є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків.
Таким чином, враховуючи все зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача про визнання дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо опису активів ТОВ "Торговий дім "Купець" понад суму податкового боргу неправомірними, а також щодо відмови у задоволенні вимог позивача щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі ТОВ "Торговий дім "Купець" понад суму податкового боргу.
В цій частині судом вірно встановлено обставини справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Разом, з тим, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000012410/0 від 17.12.2010 р., яким визначено суму штрафу в розмірі відчуження, що складає 89 650,00 грн., оскільки застосування відповідачем штрафних санкцій шляхом прийняття зазначеного ППР за відчуження активів, що перебували у податковій заставі, без згоди податкового органу, в даному випадку, на думку апеляційного суду є неправомірним, виходячи з того, що штраф застосовано у розмірі суми відчуження неправомірно описаного та неправомірно переданого у податкову заставу майна ТОВ "Торговий дім "Купець".
Таким чином, в цій частині висновки суду є помилковими через невірне застосування норм матеріального права і спростовуються доводами апеляційної скарги позивача.
Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині позовних вимог прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню. Апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Купець" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування актів суб'єкта владних повноважень - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Купець" - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2013 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000012410/0 від 17.12.2010 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Купець" визначено суму штрафу в розмірі відчуження, що складає 89 650,00 грн. - в повному обсязі.
В цій частині позов задовольнити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2013 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
Суддя О.О. Беспалов
Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.