Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
12 червня 2014 р. Справа № 820/10252/14
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 до 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови у виплаті грошової компенсації замість належних за нормами забезпечення предметів речового майна в розмірі їх вартості, неправомірності; стягнути з 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 суму грошової компенсації замість належних за нормами забезпечення предметів речового майна в розмірі 8527,80грн., відповідно до довідки - розрахунку № 19 на видачу грошової компенсації замість належного речового майна.
В обґрунтування заявлених позовних вимог в позові зазначено, що на час звільнення з військової служби позивачу в порушення вимог чинного законодавства не було виплачено грошову компенсацію в розмірі 8527 грн. 80 коп. замість належного за нормами забезпечення речового майна, у зв'язку з чим позивач просив визнати вказані дії відповідача неправомірними та стягнути з 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) на його користь кошти у вищезазначеному розмірі.
У судове засідання 12.06.2014 року представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув, поряд із тим надав до суду заяву про можливість розгляду справи за відсутності уповноваженого представника.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у судове засідання 12.06.2014 року не прибув, поряд із тим надав до суду заяву про визнання адміністративного позову ОСОБА_1 до 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій неправомірними та стягнення коштів компенсації замість належного за нормами забезпечення речового майна в розмірі 8527 грн. 80 коп., відповідно до довідки - розрахунку № 19 на видачу грошової компенсації замість належного речового майна. Також, розгляд заяви просив проводити за відсутності уповноваженого представника.
Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на положення ч. 6 ст. 128 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2014 року № 79 старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку з проведенням організаційних заходів) та з 31.03.2014 року виключено із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення і направлено до зарахування на військовий облік до Жовтневого ОРВК м. Харків (а.с. 9).
У зв'язку зі звільненням позивача у запас ОСОБА_1 25.03.2014 року звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом щодо виплати йому грошової компенсації замість належних за нормами забезпечення предметів речового майна в розмірі їх вартості (а.с. 10), але листом за підписом начальника речової служби 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту позивачу була надана відповідь № 148 від 03.04.2014 року, в якій позивачу повідомлено, що відповідач не має можливості виплатити йому грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна, оскільки кошти для проведення таких розрахунків відсутні (а.с. 11).
Згідно довідки-розрахунку № 19 на видачу грошової компенсації замість належного речового майна старшому солдату ОСОБА_1 станом на 01.04.2014 року була розрахована грошова компенсація у розмірі 8527 грн. 80 коп. (а.с. 12).
Відповідно до статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" N 2011-XII військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. .
Законом України від 3 листопада 2006 року № 328-V “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб” статтю 9 Закону України № 2011-ХІІ викладено в новій редакції, а також доповнено статтею 9-1, якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 за № 1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, яким визначається порядок речового забезпечення військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів Збройних Сил та інших військових формувань, а також військових ліцеїстів у мирний час (далі - Положення).
Згідно з п.27 Положення військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та перевіряє чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд зазначає, що представником відповідача до суду подано письмові заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 136 КАС України передбачено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 112 КАС України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-набудь права, свободи або інтереси.
З наданої до суду заяви відповідача про визнання позову вбачається, що визнання позову не суперечить закону, не порушує чиї-набудь права, свободи або інтереси, сума боргу підтверджується матеріалами справи.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій неправомірними та стягнення коштів підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 70, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій неправомірними та стягнення коштів - задовольнити в повному обсязі.
Визнати дії 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови у виплаті грошової компенсації замість належних за нормами забезпечення предметів речового майна в розмірі їх вартості, неправомірності.
Стягнути з 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн.код НОМЕР_2 ) суму грошової компенсації замість належних за нормами забезпечення предметів речового майна в розмірі 8527 (вісім тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 80 коп., відповідно до довідки - розрахунку № 19 на видачу грошової компенсації замість належного речового майна.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Чудних