м. Харків
12 червня 2014 р. Справа № 2а- 4356/12/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова (надалі за текстом - УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі за текстом - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить суд: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по фінансовій санкції та пені в сумі 324,61 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Відповідач не виконував вимоги чинного законодавства щодо своєчасного перерахування страхових внесків, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по фінансовій санкції та пені в сумі 324,61 грн..
Представник позивача до судового засідання не з'явився, до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 28.05.2014 року надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач до судового засідання не з'явилась, про день, час та місце судового засідання була повідомлена.
Згідно п.10 ч.1 ст.3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.
Згідно до ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає, що адміністративна справа повинна бути розглянута в порядку письмового провадження, на основі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зазначений адміністративний позов вже розглядався. Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансовій санкції та пені в сумі 324,61 грн. - відмовлено у повному обсязі.
Відповідно до ухвали колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року - залишено без змін.
В подальшому, відповідно до ухвали колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2014 року, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року було скасовано. Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Колегією суддів Вищого адміністративного суду зазначено, що підставою скасування вищезазначених рішень попередніх інстанцій стало не встановлення обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а саме: чи перебувала відповідач на час прийняття позивачем рішення про застосування до неї фінансових санкцій та пені, на спрощеній системі оподаткування.
На виконання зазначених посилань в ухвалі Вищого адміністративного суду, в ході розгляду зазначеної справи з Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова було витребувано необхідну інформацію.
Так, відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 10.06.2014 року № 2554/07/31 зазначено, що останній звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування подавала за 2007 рік, будь-які відомості про перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування у період винесення рішення № 1485 від 22.12.2011 року відсутні.
Суд зазначає, що порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальниками до Пенсійного фонду України визначений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Пунктом 2 частини 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, що була чинною на час проведення перевірки), передбачені випадки застосування фінансових санкцій виконавчими органами Пенсійного фонду до страхувальників, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50% зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно з абз. 5 п. 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Отже, заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і накладені фінансові санкції, які виникли у відповідачки до 1 січня 2011 року, відповідно до абз. 5 п. 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", мають бути застосовані (стягнуті) і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначені фінансові санкції виникли в період дії п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення зазначеної заборгованості.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено «Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1) набрала чинності 27 січня 2004 року.
Вказана Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1 визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно з вимогами п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 року, із змінами та доповненнями, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.
Пунктом 6 ст. 20 зазначеного Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до Інструкції нараховані за відповідний базовий звітній період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього базового періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітнім періодом є календарний місяць (п. п. 5.1.4. Інструкції).
Судом встановлено, що у встановлений строк ФОП ОСОБА_1 не сплатила страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Відповідно до п. 9.3.2. Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі, донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Відповідно до пункту 10.1 Інструкції на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За матеріалами справи судом встановлено, що за несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_1 страхових внесків (фінансових санкцій) на підставі п.2 ст. 9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду прийнято рішення № 1485 від 22.12.2011 року, яким відповідачу нараховано фінансову санкцію у сумі 288,24 грн. та пеню у сумі 36,37 грн. на загальну суму 324,61 грн..
Рішення було направлено відповідачу листом з рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке нею було отримано 26.12.2011 року.
Зазначене рішення відповідачем у терміни, передбачені законодавством, не оскаржувалось, сума фінансових санкцій та пені до цього часу відповідачем не сплачена. Таким чином, у відповідача існує заборгованість в сумі 324,61 грн..
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167,183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Харківської Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61157, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова (61022, м. Харків, м-н. Свободи, 5, під.4, пов. 6, код ЄДРПОУ 22682980) заборгованості по фінансовій санкції та пені в сумі 324 (триста двадцять чотири) гривні 61 коп..
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Супрун Ю.О.