Справа № 817/738/14
03 червня 2014 року 17год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,
відповідача: представники Коржак М.В., Хоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Рівненського вищого професійного училища Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України
про скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Рівненського вищого професійного училища Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі - Рівненське ВПУ ДДСО при МВС України) про скасування наказів.
Позивач, з урахуванням заяв про зміну предмета та підстав позову, просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 20.08.2012 №65 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення зауваження;
- визнати незаконним та скасувати наказ Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 27.08.2012 №71 в частині позбавлення позивача преміальної надбавки за результатами роботи за серпень 2012 року на 100 відсотків;
- визнати незаконним та скасувати наказ Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 29.08.2012 №70о/с щодо встановлення позивачу надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 0 відсотків;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10000,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані накази прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та пояснили суду, що наказом від 20.08.2012 №65 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності як голову приймальної комісії, тоді як позивача було призначено лише заступником голови такої комісії. Крім того, даним наказом ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності як начальника навчально-методичного відділення, проте позивач перебував на посаді начальника циклу загальноправових та спеціальних дисциплін. Звернули увагу суду на порушення відповідачем строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. Що стосується наказу від 27.08.2012 №71, пояснили, що службове розслідування по факту зникнення матеріальних цінностей проведено з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування. Зокрема, в поясненнях наявні підчистки, виправлення та дописки. Відповідачем не проведено жодних дій з метою з'ясування обставин щодо зникнення матеріальних цінностей. Вказали, що згідно з висновком службового розслідування ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності. Всупереч цьому висновку оспорюваним наказом позивача позбавлено преміальної надбавки за результатами роботи за серпень 2012 року в розмірі 100%, що не є дисциплінарним стягненням. Наголосили, що до обов'язків ОСОБА_1 не належало визначення відповідальних осіб за збереження матеріальних цінностей на період відпустки матеріально-відповідального працівника. Зазначили, що наказ від 29.08.2012 №70о/с є неправомірним, оскільки встановленню позивачу надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 0% повинно було передувати скасування такої надбавки в розмірі 50%, встановленої останньому наказом від 03.10.2011 №107о/с. Зауважили, що єдина підстава для прийняття наказу від 29.08.2012 №70о/с - подання, вчинене особою, до кола повноважень якої не належить проведення оцінки діяльності позивача. Крім того, зазначили, що позивачу відповідачем завдано моральної шкоди. Зокрема, внаслідок прийняття оспорюваних наказів ОСОБА_1 упродовж двох років отримує пенсію у зниженому розмірі, у зв'язку з тривалими судовими засіданнями перебуває у стресовому стані, відчуває з боку відповідача моральний тиск. Просили позов задовольнити повністю.
Відповідачем позов не визнано з підстав, викладених у письмових запереченнях.
У судовому засіданні представники відповідача заперечили проти позову. Зокрема, посилаючись на ст.ст.1, 7, 8, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, вказали, що оспорювані накази видані на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доводи позивача та його представника не підтверджують протиправність дій відповідача. Звернули увагу суду на недопустимість застосування до даних правовідносин норм трудового та цивільного законодавства. Вказали, що подання прокурора про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності надійшло у Рівненське ВПУ ДДСО при МВС України 31.07.2012, зауваження ОСОБА_1 оголошено 20.08.2012, тобто, дисциплінарне стягнення застосовано у межах місячного строку. Вказали, що надбавка та премія є стимуляційними виплатами. Оскільки позивач не забезпечив належне виконання своїх посадових обов'язків, його було позбавлено надбавки за виконання особливо важливих завдань та преміальної надбавки. Встановлення розміру надбавки та премії на підставі відповідних подань належить до компетенції керівника закладу. Крім того, вказали на пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю або залишити позов без розгляду.
Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, зокрема, з 28.04.2007 - на посадах викладача, начальника навчально-методичного відділення, начальника циклу загальноправових та спеціальних дисциплін Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України, та мав спеціальне звання підполковника міліції (послужний список - т.2, а.а.с.163-167).
Наказом начальника Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 03.09.2012 №73о/с «По особовому складу» підполковника міліції ОСОБА_1, начальника циклу загальноправових та спеціальних дисциплін Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил за власним бажанням, відповідно до п.64«ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (т.1 - а.с.25).
У серпні 2012 року, до звільнення позивача, т.в.о начальника Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України видано оспорювані у даній справі накази.
Так, 20.08.2012 т.в.о начальника Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України видано наказ №65 «Про порушення вимог законодавства про освіту в Рівненському ВПУ ДДСО при МВС України та покарання винних» (т.1 - а.с.22).
Пунктом 1 наказу від 20.08.2012 №65 голові приймальної комісії училища підполковнику міліції ОСОБА_1 за допущені порушення в організації роботи приймальної комісії Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України щодо виконання законодавства про освіту оголошено зауваження.
З констатуючої частини даного наказу вбачається, що його прийнято на підставі вимоги прокурора та у зв'язку з встановленням проведеною прокуратурою Рівненського району із залученням спеціалістів Рівненської районної санітарно-епідеміологічної станції та Рівненського РВ ГУ МВС України в Рівненській області перевіркою порушень законодавства про освіту, Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Правил пожежної безпеки в Україні.
З подання прокурора Рівненського району від 20.07.2012 №57-3310вих-10 про усунення порушень законодавства про освіту (т.1 - а.а.с.38-39) вбачається, що прокурор вимагає невідкладно розглянути подання та вжити заходів до усунення виявлених порушень, причин та умов, що їм сприяють, не допускати в майбутньому, вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які допустили порушення та не належно виконували свої обов'язки, зокрема, начальника навчально-методичного відділу ОСОБА_1
Підставою для зазначених вимог прокурора було встановлення під час проведення перевірки фактів обмеження Рівненським ВПУ ДДСО права вступників при прийомі заяв та документів, а саме: для вступу вимагалося надання довідки про щеплення та копії ідентифікаційного номера абітурієнта. Крім того, всупереч вимогам п.2.3 Типових умов прийому до вищих навчальних закладів закладом не створено умов для ознайомлення вступників з ліцензією на здійснення освітньої діяльності, сертифікатом про акредитацію відповідного напряму (спеціальності). Вказані порушення сталися внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків відповідальною особою, а саме: начальником навчально-методичного відділення ОСОБА_1
27.08.2012 т.в.о начальника Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України видано наказ №71 «Про пропажу матеріальних цінностей та покарання винних» (т.1 - а.с.23).
Пунктом 2 наказу від 27.08.2012 №71 т.в.о. заступника начальника училища з навчально-методичної роботи підполковника міліції ОСОБА_1 позбавлено преміальної надбавки за результатами роботи за серпень 2012 року на 100 відсотків. При цьому, зазначено, що ОСОБА_1 за безконтрольність щодо роботи підлеглих, що призвело до втрати матеріальних цінностей, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, але з врахуванням наказу від 20.08.2012 №65 його позбавлено преміальної надбавки.
З констатуючої частини даного наказу вбачається, що 14.08.2012 було виявлено пропажу матеріальних цінностей з навчальної аудиторії №2102 та №2109, а саме: мультимедійного проектора BanQ MP620p, комплекту домашнього кінотеатру STORM U-990 (сабвуфер-підсилювач, 2 фронтальні та 2 тилові колонки) та 1 оптично-електронної мішені 500х750, комплекту ОЕТ-5. Всі вказані матеріальні цінності рахуються по звітам за викладачем ОСОБА_5 Службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_5 не було здійснено передачу матеріальних цінностей, які рахуються за ним на час щорічної оплачуваної відпустки згідно з умовами договору про повну матеріальну відповідальність (невжиття заходів щодо збереження матеріальних цінностей), а також керівником навчального відділу училища підполковником міліції ОСОБА_1 не було визначено коло відповідальних осіб, закріплених за навчальною аудиторією №2102 та збереженням вказаних матеріальних цінностей на час щорічної оплачуваної відпустки ОСОБА_5
Згідно з висновком службового розслідування «по факту пропажі» матеріальних цінностей з навчальних аудиторій №2102 та №2109 навчального корпусу №1 Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 20.08.2012 (т.1 - а.а.с.83-84), т.в.о. заступника начальника училища з навчально-методичної роботи підполковник міліції ОСОБА_1 за безконтрольність зі сторони керівника навчального відділу училища щодо передачі та зберігання навчально-матеріальної бази училища, що призвело до пропажі вказаних матеріальних цінностей, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.
29.08.2012 т.в.о начальника Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України видано наказ №70о/с «По особовому складу» (т.1 - а.с.24), яким підполковнику міліції ОСОБА_1, начальнику циклу загальноправових дисциплін Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України, встановлено надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 0 відсотків.
З констатуючої частини наказу від 29.08.2012 №70о/с вбачається, що його прийнято відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 (наказ МВС України від 31.12.2007).
Даний наказ прийнято на підставі подання від 29.08.2012.
З подання начальника ВКЗ Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 29.08.2012 (т.1 - а.с.49) вбачається, що за період перебування на посаді начальника циклу загальноправових та спеціальних дисциплін Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України ОСОБА_1 зарекомендував себе посереднім керівником, нездатним якісно та ефективно організувати виконання поставлених завдань керівництвом училища, не рахує за потрібне працювати над підвищенням рівня професійної підготовки, удосконалення спеціальних та психологічних знань, останнім часом не проявляє ініціативу щодо вирішення службових питань, не раціонально планує свою роботу та роботу підлеглих.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, перевіривши відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), чи прийняті оспорювані накази Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 20.08.2012 №65, від 27.08.2012 №71, від 29.08.2012 №70о/с на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення, та своєчасно, прийшов до висновку про невідповідність даних наказів вказаним вимогам в частині, що стосується позивача, враховуючи таке.
Професійна діяльність органів внутрішніх справ та питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу в органах внутрішніх справ, порядок її проходження та звільнення з неї (її припинення), врегульовані Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114).
При цьому, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 №3460-ІV (далі - Дисциплінарний Статут).
Статтею 1 Дисциплінарного Статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
В силу вимог ст.7 Дисциплінарного Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
Відповідно до ч.1 ст.5 Дисциплінарного Статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі ст.2 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 12 Дисциплінарного Статуту передбачено види дисциплінарних стягнень, одним із яких є зауваження.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачено ст.14 Дисциплінарного Статуту, частина 1 якої передбачає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Таким чином, дисциплінарне стягнення до осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України може бути застосовано за вчинення дисциплінарного проступку та за наслідками проведеного службового розслідування.
Як встановлено судом, оспорюваним наказом відповідача від 20.08.2012 №65 ОСОБА_1 оголошено зауваження - притягнуто до дисциплінарної відповідальності на виконання подання прокурора Рівненського району від 20.07.2012 №57-3310вих-10.
Вказане подання відповідачем отримано 31.07.2012 (зареєстровано за вх.№414 від 31.07.2012) (т.1 - а.а.с.38-39), а тому посилання позивача на порушення відповідачем строку накладання дисциплінарних стягнень, встановленого ст.16 Дисциплінарного Статуту, є безпідставними.
В силу вимог ст.ст.20, 23 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 N1789-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), подання прокурора з вимогами про усунення порушень закону є обов'язковим для виконання державним органом, у який його внесено.
Проте, вживаючи на вимогу прокурора заходи до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, орган, якому внесено подання, зобов'язаний дотримуватися вимог чинного законодавства, зокрема порядку притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
У даному випадку, після отримання обумовленого подання прокурора, відповідачу належало провести службове розслідування з дотриманням вимог Дисциплінарного Статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 №552, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція про порядок проведення службових розслідувань).
Зазначених дій відповідачем вчинено не було, тобто, наказом від 20.08.2012 №65 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності з порушенням встановленого порядку, не у спосіб, встановлений чинним законодавством.
Крім того, обумовленим наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності як голову приймальної комісії училища, проте згідно з наказами Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 18.05.2012 №42 «Про створення приймальної комісії» та від 29.05.2012 №44 «Про затвердження складу приймальної комісії» (т.1 - а.а.с.13-14), ОСОБА_1 під час вступної кампанії 2012 року був заступником голови приймальної комісії.
Будь-яких нормативних документів (положення про приймальну комісію училища, наказу, розпорядження тощо) щодо обсягу обов'язків та повноважень заступника голови приймальної комісії Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України представниками відповідача суду не надано.
Згідно з п.1.3 Примірного положення про приймальну комісію вищого навчального закладу України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 28.11.2011 №1373, голова приймальної комісії несе персональну відповідальність за виконання покладених на приймальну комісію завдань і здійснення нею своїх функцій.
Жодних доказів того, що саме ОСОБА_1 як заступник голови приймальної комісії розпорядився вимагати в абітурієнтів при прийомі заяв довідки про щеплення та копії ідентифікаційних номерів абітурієнтів, як про це йдеться в поданні прокурора, судом не здобуто.
Викладене виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за неналежне виконання своїх функцій приймальною комісією.
За таких обставин, наказ Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 20.08.2012 №65 «Про порушення вимог законодавства про освіту в Рівненському ВПУ ДДСО при МВС України та покарання винних» є протиправним та підлягає до скасування в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1
Що стосується наказу Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 27.08.2012 №71 «Про пропажу матеріальних цінностей та покарання винних» в частині позбавлення позивача преміальної надбавки за результатами роботи за серпень 2012 року на 100 відсотків, суд зазначає наступне.
Як вбачається з даного наказу, ОСОБА_1 позбавлено преміальної надбавки як т.в.о. заступника начальника училища з навчально-методичної роботи.
Судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебував на посаді начальника циклу загальноправових та спеціальних дисциплін Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України згідно з наказом від 03.10.2011 №107о/с та тимчасово виконував обов'язки заступника начальника з навчально-методичної роботи училища згідно з наказом від 05.01.2012 №4/ос (т.1 - а.с.11, т.2 - а.а.с.159-160).
Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 N1294 (далі - Постанова N1294) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 N499, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2008р. за N205/14896 (далі -Інструкція N499).
Згідно з пп.2 п.5 Постанови N1294, керівники державних органів мають право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідно до п.2.15 Інструкції N499 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.
Зменшення розміру премії, позбавлення її проводяться відповідно до положення про преміювання.
Розділами 3 та 4 Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України, затвердженого наказом від 21.06.2010 №53 (далі - Положення про преміювання Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України) (т.2 - а.а.с.161-162), передбачено, що розмір премії визначається за показниками, зазначеними в підпункті 3.1, та залежно від особистого вкладу осіб рядового і начальницького складу училища і загальні результати роботи.
Заступники начальника училища по напрямках подають списки щодо зменшення (позбавлення в повному обсязі) розміру премії окремим особам рядового і начальницького складу училища, які не забезпечили вчасного виконання показників, передбачених підпунктом 3.1 та додатком №2.
Особи рядового та начальницького складу училища можуть бути позбавлені премії в повному обсязі за невчасне (неналежне) виконання покладених на них обов'язків, правил внутрішнього трудового розпорядку, виключно на умовах, передбачених Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.
Зменшення розміру премії чи позбавлення осіб рядового і начальницького складу училища премії в повному обсязі, в кожному окремому випадку оголошується в наказі (розпорядженні) начальником училища і повідомляється особам рядового і начальницького складу під розписку.
Особа рядового і начальницького складу, яка має дисциплінарне стягнення, може заохочуватися лише після дострокового зняття цього стягнення, але не раніше ніж через три місяці з дня видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Таким чином, особа рядового та начальницького складу Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України може бути позбавлена премії у повному обсязі наказом начальника училища, що видається на підставі сформованих списків щодо зменшення (позбавлення) розміру премії за невчасне (неналежне) виконання покладених на неї обов'язків, правил внутрішнього трудового розпорядку, а також у разі діючого дисциплінарного стягнення щодо особи, або якщо з моменту видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення не пройшло три місяці.
Наказ Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 20.08.2012 №65 «Про порушення вимог законодавства про освіту в Рівненському ВПУ ДДСО при МВС України та покарання винних» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності визнано судом протиправним з описаних вище підстав, а тому вимоги Положення про преміювання Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України щодо неможливості преміювання осіб, що мають дисциплінарне стягнення, у даному випадку застосуванню не підлягають.
Оспорюваним наказом від 27.08.2012 №71 ОСОБА_1 позбавлено преміальної надбавки за серпень 2012 року на 100 відсотків за безконтрольність щодо роботи підлеглих, що призвело до втрати матеріальних цінностей. Такі обставини встановлені службовим розслідуванням.
У наказі від 27.08.2012 №71 також зазначено, що ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, але з врахуванням наказу від 20.08.2012 №65 його позбавлено преміальної надбавки.
При цьому, наказ від 27.08.2012 №71 не містить жодних посилань на передбачені Положенням про преміювання Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України списки (список) осіб, що заслуговують на зменшення (позбавлення) розміру премії.
Під час судового розгляду відповідачем всупереч вимогам суду не надано жодних нормативних документів щодо посадових обов'язків заступника начальника училища з навчально-методичної роботи та доказів ознайомлення з такими обов'язками ОСОБА_1
Посилання представників відповідача на матеріали стажування ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника училища з навчально-методичної роботи (т.2 - а.а.с.21-30) не заслуговують на увагу, оскільки ні індивідуальний план стажування, ні відгук та звіт про стажування на цій посаді не підтверджують обсяг посадових обов'язків заступника начальника училища з навчально-методичної роботи та факту ознайомлення з ними позивача.
Будь-яких письмових доказів про те, що до посадових обов'язків позивача (як за основною посадою начальника циклу загальноправових та спеціальних дисциплін, так і за посадою заступника начальника з навчально-методичної роботи) належало визначення кола відповідальних осіб, закріплених за навчальними аудиторіями та збереженням матеріальних цінностей на час щорічних оплачуваних відпусток, відповідачем суду не надано.
За таких обставин, доводи представників Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України щодо неналежного виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, що призвело до втрати матеріальних цінностей, є безпідставними.
Крім того, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань, якими передбачено, що при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всесторонньому дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб і інші обставини); наявність вини працівника органів внутрішніх справ в скоєнні порушення, мета та мотиви порушення; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як пом'якшуючі, так і обтяжуючі його відповідальність; характеристика особи, що скоїла порушення (відношення до служби, поведінка до порушення); причини та умови, що сприяли порушенню, характер та розмір нанесених порушенням збитків.
З'ясування зазначених обставин щодо ОСОБА_1 з висновку службового розслідування не вбачається.
З досліджених у судовому засіданні долучених до справи матеріалів службового розслідування, оригіналів пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6, показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається порушення відповідачем принципів об'єктивності, повноти та всебічності службового розслідування.
Крім того, відповідачем під час проведення службового розслідування порушено вимоги Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в частині дотримання прав осіб, щодо яких проводиться службове розслідування на участь у службовому розслідуванні, ознайомлення з його результатами та на оскарження висновку службового розслідування.
Враховуючи викладене, наказ Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 27.08.2012 №71 «Про пропажу матеріальних цінностей та покарання винних» є протиправним та підлягає до скасування в частині позбавлення ОСОБА_1 преміальної надбавки за результатами роботи за серпень 2012 року на 100 відсотків.
Що стосується наказу Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 29.08.2012 №70о/с «По особовому складу», суд зазначає наступне.
Зазначеним наказом ОСОБА_1 встановлено надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 0 відсотків на підставі подання начальника відділення кадрового забезпечення Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 29.08.2012 (т.1 - а.с.49).
Посилання представника позивача на відсутність у начальника відділення кадрового забезпечення повноважень на внесення обумовленого подання спростовуються долученими відповідачем до матеріалів справи функціональними обов'язками начальника відділення кадрового забезпечення Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України (т.2 - а.а.с157-158).
Проте суд вважає оспорюваний наказ неправомірним, враховуючи таке.
Пунктом 5 Постанови №1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань особам рядового і начальницького складу - - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Зазначені положення містяться також в Інструкції №499 (п.2.5).
Таким чином, керівнику надано право встановлювати та скасовувати надбавку за виконання особливо важливих завдань, або зменшувати її розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 03.10.2011 №107о/с «По особовому складу» підполковнику міліції ОСОБА_1, начальнику циклу загальноправових та спеціальних дисциплін, встановлено щомісячну надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків окладу грошового забезпечення (т.1 - а.с.11).
Доказів скасування даного наказу відповідачем суду не надано.
За таких обставин, встановлення позивачу надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 0% суперечить вимогам Постанови №1294 та Інструкції №499.
Суд зазначає, що термін «надбавка» означає додаткову виплату, а тому встановлення оспорюваним наказом надбавки у розмірі 0% не має жодного логічного підґрунтя.
Крім того, у поданні начальника відділення кадрового забезпечення від 29.08.2012 не конкретизовано, які саме завдання позивач виконав несвоєчасно або низькоякісно. Суд також критично оцінює висновки даного подання про те, що за період перебування на посаді начальника циклу загальноправових та спеціальних дисциплін ОСОБА_1 зарекомендував себе посереднім керівником, нездатним якісно та ефективно організувати виконання поставлених завдань керівництвом училища, оскільки поряд з основною посадою на позивача було покладено виконання обов'язків заступника начальника з навчально-методичної роботи, що свідчить про зворотне.
Враховуючи викладене, наказ Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України від 29.08.2012 №70о/с «По особовому складу» є протиправним та підлягає до скасування.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 10000,00грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.21 КАС України, адміністративним судом розглядаються вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
В силу вимог ст.ст.23, 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, рішеннями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В обґрунтування даних вимог позивачем не надано жодних доказів щодо розміру моральної шкоди та доказів, що підтверджують моральні страждання позивача.
Крім того, суд вважає, що встановлення наявності порушення та визнання протиправними оспорюваних наказів є справедливою сатисфакцією будь-якої моральної шкоди, яку міг зазнати позивач.
Отже, позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з Рівненського ВПУ ДДСО при МВС України 10000,00грн. моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, адміністративний позов слід задовольнити частково.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Представники відповідача у судовому засіданні наполягали на залишенні адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строків звернення до адміністративного суду.
У той же час, представник позивача зазначив, що первісний позов ОСОБА_1 було подано до місцевого загального суду як адміністративного, а тому підстави для залишення позову без розгляду у даному випадку відсутні.
Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У практиці Європейського суду з прав людини питанню доступу до суду приділено значну увагу.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Враховуючи викладене, суд вважав за необхідне розглянути даний адміністративний позов по суті, не обмежуючи право позивача на доступ до суду.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Рівненського вищого професійного училища Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 20.08.2012 №65 "Про порушення вимог законодавства про освіту в Рівненському ВПУ ДДСО при МВС України та покарання винних" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності - оголошення зауваження.
Визнати протиправним та скасувати наказ Рівненського вищого професійного училища Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 27.08.2012 №71 "Про пропажу матеріальних цінностей та покарання винних" в частині позбавлення ОСОБА_1 преміальної надбавки за результатами роботи за серпень 2012 року на 100%.
Визнати протиправним та скасувати наказ Рівненського вищого професійного училища Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 29.08.2012 №70о/с "По особовому складу" щодо встановлення ОСОБА_1 надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 0%.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь позивача ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у сумі 25,81грн. (двадцять п'ять гривень вісімдесят одну копійку).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.